Справа № 522/5896/25
Провадження №1-кс/522/2122/25
26 березня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
представника органу опіки ОСОБА_7 ,
педагога ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка Подільського району Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного в рамках кримінального провадження № 22025160000000195 від 24.03.2025 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України,
У провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження № 22025160000000195 від 24.03.2025 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, обґрунтоване наступним.
Злютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією Російської Федерації проти України та окупацією частини території України. У ході вказаного міжнародного збройного конфлікту 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої спеціальної військової операції, що полягала у здійсненні повномасштабного вторгнення ЗС РФ, інших збройних формувань РФ та підконтрольних їм угруповань іррегулярних збройних формувань на територію України.
Факт повномасштабного збройного вторгнення на територію України не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ та ін.)».
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на всій території України постановлено введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до Закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, посилення охорони державного кордону, тощо.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та інших військових формувань або істотному зниженні її ефективності.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в середині березня 2025 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, громадянин України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці в м. Одесі, отримав на свій смартфон Iphone 11, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 у месенджері «Telegram», а саме у формі повідомлення до профілю під нік-неймом «ОСОБА_17», посилання ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прив'язаний до м.т. НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_9 від невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка використовувала в мессенджері «Telegram» нік-нейм « ОСОБА_12 », посилання « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та нік-нейм « ОСОБА_14 », посилання « ІНФОРМАЦІЯ_6 », пропозицію здійснювати підпали автотранспортних засобів, які перебувають в користуванні військовослужбовців Збройних Сил України, отримуючи обіцянку грошової винагороди за кожне підпалене авто від невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
В свою чергу, ОСОБА_9 , усвідомлюючи те, що триває збройний конфлікт і на території України введено воєнний стан, погодився на вказану пропозицію. Таким чином, у ОСОБА_9 виник злочинний умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, шляхом підпалу автомобілів, які перебувають у користуванні військовослужбовців ЗС України.
Надалі, приблизно з 14 березня по 21 березня 2025 року, більш точні дата і час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 23.03.2025,ОСОБА_9 , перебуваючи на території м. Одеси, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, будучи обізнаним щодо ведення збройної агресії РФ проти України та фактом введення на всій території України воєнного стану, здійснював пошук автомобілів, які мають відповідні ознаки: темний сіро-зелений або чорний кольори кузову, камуфляжний окрас, чорні номерні знаки або номерні знаки іноземної реєстрації, тощо, з метою подальшого знищення вказаних транспортних засобів шляхом їх підпалів.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час,але не пізніше 23.03.2025, під час здійснення пошуку автомобілю для здійснення підпалу та заробітку грошей ОСОБА_9 , перебуваючи біля паркувального майданчику, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, буд. 41А, побачив автомобіль «TOYOTA RAV4», камуфляжного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , який перебував у користуванні військовослужбовця військової частини НОМЕР_5 ЗСУ, який мав явні візуальні ознаки автомобілів, що використовувався у відбитті збройної агресії Російської Федерації проти України, про що повідомив невстановлену досудовим розслідуванням особу, яка використовувала в мессенджері «Telegram» нік-нейм « ОСОБА_12 », посилання « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та нік-нейм « ОСОБА_14 », посилання « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Узгодивши через мобільний месенджер «Telegram» з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка використовувала в мессенджері «Telegram» нік-нейм « ОСОБА_12 », посилання « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та нік-нейм « ОСОБА_14 », посилання « ІНФОРМАЦІЯ_3 » підпал вказаного транспортного засобу, ОСОБА_9 , 23.03.2025 о 23:12 діючи умисно, реалізуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, зокрема військовослужбовця військової частини НОМЕР_5 ЗСУ, переслідуючи протиправну мету ослаблення обороноздатності України в умовах збройної агресії Російської Федерації, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в особливий період в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заздалегідь пристосовану для підпалу запалювальну суміш невстановленого складу у полімерній ємності, яку ОСОБА_9 придбав у магазині «Таврія В» біля свого місця проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , 22.03.2025 приблизно у період з 21:00 год по 22:00 год наніс вказану суміш на лобове скло та капот автомобілю марки «TOYOTA RAV4», камуфляжного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , який розташовувався на паркувальному майданчику біля будинку за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, буд. 41А і використовувався військовослужбовцем військової частини НОМЕР_5 у відбитті збройної агресії Російської Федерації проти України, після чого підпалив його за допомогою відкритого джерела вогню, викликавши тим самим його займання, тим самим створивши перепони та перешкоди, спрямовані на ускладнення здійснення законної діяльності ЗСУ в особливий період.
При цьому ОСОБА_9 , дотримуючись узгодженого плану з урахуванням інструкцій невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка використовувала в мессенджері «Telegram» нік-нейм « ОСОБА_12 », посилання « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та нік-нейм « ОСОБА_14 », посилання « ІНФОРМАЦІЯ_3 », здійснив відеозйомку підпалу автомобілю на власний мобільний телефон марки Iphone 11, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 та використовуючи профіль під назвою ОСОБА_16 », посилання ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прив'язаний до м.т. НОМЕР_3 у месенджері «Telegram» надіслав вказаний вище відеозапис невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка використовувала в мессенджері «Telegram» нік-нейм « ОСОБА_12 », посилання « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та нік-нейм « ОСОБА_14 », посилання « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
У зв'язку з викладеними фактичними обставинами, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 1141 КК України, яке кваліфікується як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, яке кваліфікується як умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.
24.03.2025, ОСОБА_9 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
25.03.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
Винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- повідомленням ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення № 65/5/Т/8-1166 від 24.03.2025 в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення;
- протоколом огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, буд. 41а від 24.03.2025;
- протоколом обшуку від 24.03.2025, згідно з яким проведено обшук місця проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 ;
- іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_9 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; проживанням в м. Одесі, в якому знаходяться морські та повітряний пункти пропуску через державний кордон України і яке розташоване поблизу державного кордону України з Республікою Молдовою; бажанням і можливістю продовжити свою протиправну діяльність, перебуваючи на свободі; наявністю в нього паспортного документа громадянина України, який дозволяє виїзд за кордон; відсутністю в нього постійного джерела доходів;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені; тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, але на даний час не встановлених, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені і не допитані;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується його метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Зазначені обставини, відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою до обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо у зв'язку з наявністю вищевказаних обставин, зазначених у ст.178 КПК України.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Також, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260,261, 402-405, 407, 408, 429,437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити у повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисники підозрюваного проти застосування запобіжного заходу заперечували, зазначили, що підозрюваний є неповнолітнім, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та не має намірів ухилятись від досудового слідства та суду.
Законний представник підозрюваного (мати) проти задоволення запобіжного заходу заперечувала, просила не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний підтримав позицію захисників.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Слідчим суддю встановлено, що у провадженні СВ ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває кримінальне провадження № 22025160000000195 від 24.03.2025 року.
В рамках зазначеного кримінального провадження 24.03.2025 ОСОБА_9 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
У зв'язку з викладеними фактичними обставинами, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 1141 КК України, яке кваліфікується як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, яке кваліфікується як умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.
25.03.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, за кваліфікуючими ознаками - перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої йому підозри у вчиненні вказаного злочину.
Так, пред'явлена ОСОБА_9 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме:
- повідомленням ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення № 65/5/Т/8-1166 від 24.03.2025 в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення;
- протоколом огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, буд. 41а від 24.03.2025;
- протоколом обшуку від 24.03.2025, згідно з яким проведено обшук місця проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 ;
- іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; проживанням в м. Одесі, в якому знаходяться морські та повітряний пункти пропуску через державний кордон України і яке розташоване поблизу державного кордону України з Республікою Молдовою; бажанням і можливістю продовжити свою протиправну діяльність, перебуваючи на свободі; наявністю в нього паспортного документа громадянина України, який дозволяє виїзд за кордон; відсутністю в нього постійного джерела доходів.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що на даний час досудове розслідування відносно ОСОБА_9 , лише розпочато та проводиться збір доказової бази, а тому у останнього є об'єктивна можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, але на даний час не встановлених, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені і не допитані.
Також існує обґрунтований ризик того, що ОСОБА_9 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується його метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Перелічені обставини, відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою до обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та свідчать, що обрання менш суворого запобіжного заходу до підозрюваного не запобігатиме наведеним ризикам.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183, ч.ч. 1-2 ст. 492 КПК України підозрюваному можливо обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ст.177 КПК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Також, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260,261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя вважає за можливе в даному випадку розмір застави не визначати.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197, 205, 206, 371-372, 395 КПК України,
Клопотання слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження №22025160000000195 від 24.03.2025 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.05.2025 року включно.
Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту затримання ОСОБА_9 , тобто з 24 березня 2025року.
Розмір застави не визначати.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1