Справа № 939/335/25
Іменем України
26 березня 2025 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103547851, який підписано електронним підписом позичальника.
16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №16072024 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги позичальників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 103547851 від 20 лютого 2022 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Відповідно до реєстру боржників 16 липня 2024 року до даного договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 12 410 грн. з яких: 10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 510 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1900 грн. - заборгованість за комісією.
Оскільки відповідачка у добровільному порядку наявну у неї заборгованість за вказаним кредитним договором не погашає, то просив стягнути з неї на свою користь заборгованість за зазначеним кредитним договором в загальній сумі 12 410 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 24 лютого 2025 року було відкрито провадження у даній справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачці роз'яснено її право на подання відзиву на позов. Однак, до цього часу відповідачка відзив на позов суду не надала.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 20 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 103547851, який було підписано електронним підписом позичальника, за умовами якого відповідачці було надано кредит у розмірі 10 000 грн, строком на 90 днів з 20 лютого 2022 року, який складається із пільгового та поточного періодів; пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 22 березня 2022 року, поточний період складає 60 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 21 травня 2022 року. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу 22 березня 2022 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 21 травня 2022 року. Комісія за надання кредиту становить 1900 грн., яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти, які нараховуються від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом 5100,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,70% протягом пільгового періоду; 30000,00 грн. нараховані за ставкою 5% потягом поточного періоду /а.с.4,6-11/.
16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників /а.с.14-15,16/.
Згідно витягу з реєстру боржників від 16 липня 2024 року до даного договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 12 410 грн. з яких: 10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 510 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1900 грн. - заборгованість за комісією /а.с.17/.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідачка умови вказаного кредитного договору належним чином не виконувала, жодних заперечень щодо цього суду не надала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 410 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3028 гривень.
Керуючись ст. 207, 512, 514, 526, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054-1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 103547851 від 20 лютого 2022 року в розмірі 12 410 (дванадцять тисяч чотириста десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Головуючий-суддяА.Міланіч