ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14922/24
провадження № 2/753/3902/25
"26" березня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Осіпенко Л.М., розглянувши питання про виправлення описки в ухвалі суду про відкриття провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 16.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, призначене судове засідання.
При виготовленні тексту вищезазначеної ухвали судом допущено описку, а саме в мотивувальній та резолютивній частині ухвали помилково зазначено «без виклику сторін» замість вірного «з викликом сторін».
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановлюється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень (ч.2 ст.269 ЦПК України).
Таким чином, законодавець визначив дискреційне повноваження суду щодо повідомлення учасників справи при розгляді питання про внесення виправлень у рішенні суду виключно у разі внесення виправлень за заявою учасників справи.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 N 14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Крім того, виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі № 6-788цс16 від 22 лютого 2017 року), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився. Диспозиція вищевказаної правової норми не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.
Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне у мотивувальній та резолютивній частині ухвали Дарницького районного суду міста Києва у справі №753/14922/24 від 16.10.2024 року виправити описку та замінити невірно вказане «без виклику сторін» на вірне «з викликом сторін».
Керуючись ст.ст. 260, 261, 269 ЦПК України, суд -
Виправити описку в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва від 16.10.2024 року у цивільній справі № 753/14922/24 за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Замінити в мотивувальній та резолютивній частині ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 16.10.2024 року у справі № 753/14922/24 невірно вказане «без виклику сторін» на вірне «з викликом сторін».
Ухвалу про внесення виправлень надіслати всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання, має право на поновлення строку на оскарження, якщо скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з моменту її вручення.
Суддя: Л.М. Осіпенко