ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22046/24
провадження № 2/753/3362/25
18 лютого 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача:
- заборгованість за кредитним договором №200353451 від 06.07.2021 р. у розмірі 108 048 грн. 14 коп.;
- заборгованість за кредитним договором №300016531 від 10.01.2022 р. у розмірі 125 573 грн. 76 коп.;
Свої вимоги позивач мотивував тим, що між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №200353451 від 06.07.2021 р. та кредитний договір №300016531 від 10.01.2022 р.
Відповідно до умов кредитних договорів позичальник просить Банк відкрити рахунок у гривні, надати кредит шляхом зарахування суми кредиту на рахунок та її подальшого безготівкового переказу з рахунку згідно з дорученням позичальника.
Відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договорами у повному обсязі.
05.07.2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого АТ «Банк Форвард» відступило новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату права грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.
Оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за вищенаведеними договорами та має заборгованість, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2024 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно із частинами 1, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.07.2021 р. ОСОБА_1 підписав анкету-заяву №200353451 про акцепт Публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард» (а.с.35-40).
Відповідно до розділу 3 Заяви, ОСОБА_1 запропонував АТ «Банк Форвард» укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, в рамках якої просить Банк: відкрити рахунок у гривні, що буде використовуватись для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором; надати кредит за продуктом КО-КЕШ «THE BEST», номер договору 200353451, на строк кредиту 1462 днів, з 06.07.2021 по 06.07.2025, в сумі 86 432 грн., шляхом зарахування суми кредиту на рахунок та її подальшого безготівкового переказу з рахунку згідно з дорученням позичальника.
Згідно з п.3.1.3. Заяви, ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу) 0,01% річних, ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу) 0,00001% річних. Щомісячна комісія, без ПДВ - 2 584,32 грн.
Крім того, 10.01.2021 р. ОСОБА_1 підписав анкету-заяву №300016531 про акцепт Публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард» (а.с.35-40).
Відповідно до розділу 3 Заяви, ОСОБА_1 запропонував АТ «Банк Форвард» укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, в рамках якої просить Банк: відкрити рахунок у гривні, що буде використовуватись для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором; надати кредит за продуктом «Швидкі гроші Special дистанційний», номер договору 300016531 , на строк кредиту 1462 днів, з 10.01.2022 по 10.01.2026, в сумі 86 400 грн., шляхом зарахування суми кредиту на рахунок та її подальшого безготівкового переказу з рахунку згідно з дорученням позичальника.
Згідно з п.3.1.3. Заяви, ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу) 0,01% річних, ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу) 0,00001% річних. Щомісячна комісія, без ПДВ - 3 101,76 грн.
Відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договорами у повному обсязі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Встановлено, що АТ «Банк Форвард» повністю виконало свої зобов'язання за кредитними договорами №200353451 від 06.07.2021 р. та №300016531 від 10.01.2022 р., надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договорами.
05.07.2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого АТ «Банк Форвард» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (додатку №1 до цього договору) (а.с.46-51).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 05.07.2024 р. (а.с.63), ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , а саме:
- за кредитним договором №200353451 від 06.07.2021 р. у розмірі 108 048 грн. 14 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 73 795 грн. 32 коп.; заборгованість за відсотками - 6 грн. 66 коп.; заборгованість за комісією - 34 246 грн. 16 коп.,
- за кредитним договором №300016531 від 10.01.2022 р. у розмірі 125 573 грн. 76 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 84 593 грн. 14 коп.; заборгованість за відсотками - 7 грн. 74 коп.; заборгованість за комісією - 40 972 грн. 88 коп.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно умов вищевказаного Договору відступлення прав вимоги та відповідно до вимог ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов'язанні позичальника за кредитними договорами відбулася заміна кредитора, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора.
Первісний кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договору.
Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих Позивачем, заборгованість Відповідача складається з наступного:
- заборгованість за кредитним договором №200353451 від 06.07.2021 р., станом на 24.07.2024 р., складає 108 048 грн. 14 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 73 795 грн. 32 коп.; заборгованість за відсотками - 6 грн. 66 коп.; заборгованість за комісією - 34 246 грн. 16 коп. (а.с.57-58);
- заборгованість за кредитним договором №300016531 від 10.01.2022 р., станом на 24.07.2024 р., складає 125 573 грн. 76 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 84 593 грн. 14 коп.; заборгованість за відсотками - 7 грн. 74 коп.; заборгованість за комісією - 40 972 грн. 88 коп. (а.с.34).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши даний розрахунок заборгованості, суд дійшов до наступного висновку.
Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначеного договору.
Крім того вищевказана заборгованість підтверджується виписками з особових рахунків відповідача відкритих у АТ «Банк Форвард».
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суд дав оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Такі висновки наведені, у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16.
В матеріалах справи містяться досудові вимоги позивача від 31.10.2024 р., адресовані відповідачу про сплату суми заборгованості за кредитними договорами. Однак, докази погашення відповідачем заборгованості відсутні.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
Згідно ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати процентів.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню:
- заборгованість за кредитним договором №200353451 від 06.07.2021 р., (за тілом кредиту) у розмірі 73 795 грн. 32 коп.; заборгованість за відсотками - 6 грн. 66 коп.;
- заборгованість за кредитним договором №300016531 від 10.01.2022 р., (за тілом кредиту) у розмірі 84 593 грн. 14 коп.; заборгованість за відсотками - 7 грн. 74 коп.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією за кредитним договором №200353451 від 06.07.2021 в розмірі 34 246 грн. 16 коп., та заборгованості за комісією за кредитним договором №300016531 від 10.01.2022 в розмірі 40 972 грн. 88 коп., суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до умов кредитного договору №200353451 від 06.07.2021, встановлено щомісячна комісія, без ПДВ - 2 584,32 грн.
Умовами кредитного договору №300016531 від 10.01.2022, визначено щомісячну комісію, без ПДВ - 3 101,76 грн.
Разом з тим, сторона позивача в позовній заяві не вказує та не обґрунтовує, які саме послуги за вказану комісію надавались відповідно до умов кредитних договорів. Позивач обмежився лише зазначенням суми заборгованості за комісією в розрахунках та позовних вимогах.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв'язку з чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержания процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 р. у справі № 496/3134/19
Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України "Про споживче кредитування".
Враховуючи, що в договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами договору комісії за обслуговування кредиту, з огляду на висновки ВП ВС та на те, що з тексту позовної заяви не вбачається і зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на викладене позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісіями за кредитними договорами задоволенню не підлягає.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позову відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, пропорційно задоволеним вимогам.
Так, заявлений розмір позовних вимог складав 233 621,90 грн.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 158 402,86 грн. Тобто у відсотковому відношенні заявлений розмір позовних вимог зменшений до 67,80 % (100/233 621,90 х 158 402,86).
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 900 грн. 75 коп.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд,
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28):
- заборгованість за кредитним договором №200353451 від 06.07.2021 р., у розмірі 73 795 грн. 32 коп., заборгованість за відсотками - 6 грн. 66 коп.;
- заборгованість за кредитним договором №300016531 від 10.01.2022 р., у розмірі 84 593 грн. 14 коп., заборгованість за відсотками - 7 грн. 74 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1 900 грн. 75 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА