Справа № 523/3644/24
Номер провадження:1-кп/521/919/25
25 березня 2025 року м.Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , представника потерпілого ОСОБА_17 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання адвоката ОСОБА_11 , який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016160490000984 від 15.02.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.27, ч.2 ст.209, ч.3 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.4 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.4 ст.27, ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.358, ч.ч. 1,2 ст.376-1 КК України,
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії судового розгляду.
Захисник ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заявив клопотання про скасування арешту майна:
- на мобільні телефони марки «Apple» моделі «Iphone» imei: НОМЕР_1 з номером НОМЕР_2 , «іРhone13ProMax» imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 з номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , «іРhone13Pro» imei1: НОМЕР_7 , imei2: НОМЕР_8 з номерами НОМЕР_9 та НОМЕР_10 , які були вилучені під час обшуку 11.05.2023 року у ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- на мобільні телефони марки «Samsung» imei1: НОМЕР_11 , imei2: НОМЕР_12 , «Samsung» imei1: НОМЕР_13 , imei2: НОМЕР_14 , які були вилучені під час обшуку 11.05.2023 року у ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- на мобільний телефони марки «Apple» imei: НОМЕР_1 з номером НОМЕР_2 , який був вилучений під час обшуку 11.05.2023 року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування яких зазначив, що 12.05.2023 року слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси на зазначені речі було накладено арешт за клопотанням слідчого. Звертає увагу, що вилучені під час обшуків телефони не містять на собі слідів злочину та не були знаряддям для вчинення злочину в розумінні ч.1 ст.98 КПК, є приватною власністю обвинувачених, які використовуються виключно для особистих цілей. Відсутність зазначених телефонів унеможливлює виконання повсякденних життєвих необхідностей. На даних телефонах міститься велика кількість фотографій, крім того на даний час існування без телефону фактично не можливе, у зв'язку з чи вважає за можливе їх повернути власникам, адже самі по собі телефони не несуть для слідства жодного значення, а інформація яка на них міститься може буде вилучена процесуальною дією. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. (ч.2 ст. 168 КПК). Зважаючи на той факт, що власники майна самостійно надали паролі для доступу до телефонів та інформації яка містилась на них, дії слідчого прямо суперечать ч.2 ст.168 КПК. Усі слідчі дії були проведені із зазначеним майном і на даний час зазначені телефони для кримінального провадження значення не має, тому просить скасувати арешт на зазначені мобільні телефони.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_18 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_11 , просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти скасування арешту майна, зазначивши, що слідчим суддею на нього було накладено арешт, мобільні телефони були визнані речовим доказом в кримінальному провадженні, судовий розгляд триває, останні можуть стати предметом дослідження в судовому засіданні, а тому не відпала потреба у їх арешті. Крім того, зазначила, що в разі визнання обвинувачених винуватими до телефонів може бути застосована спеціальна конфіскація.
Захисники ОСОБА_14 , ОСОБА_19 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_11 , просили задовольнити.
Інші учасники процесу поклались на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суть клопотань, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно із ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч.3 ст.28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Дія заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Враховуючи, що на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження не завершений, вказане майно є речовим доказом, яке може бути досліджено під час судового розгляду, зокрема не в повному обсязі здійснено дослідження доказів сторони обвинувачення, крім того в кримінальному провадженні заявлені цивільні позови потерпілих про стягнення матеріальної шкоди з обвинувачених, питання про вирішення долі речсових доказів та спеціальної конфіскації, у випадках, визначених законодавством, суд вирішує при прийнятті остаточного рішення, тому суд приходить до висновку, що вирішення питання про відсутності потреб у подальшому арешті зазначеного майна - є передчасним, враховуючи, що у зазначеному кримінальному провадженні вказане майно є речовим доказом, яке може бути досліджено під час судового розгляду. Тому суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотанні слід відмовити.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1