Справа № 521/4541/25
Номер провадження:1-кс/521/1323/25
25 березня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025162470000346 від 01.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України,
Старший слідчий СВ відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025162470000346 від 01.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами шахрайскім шляхом під приводом виконання будівельних робіт стосовно потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які у своїх заявах просять прийняти міри до невстановленої особи, яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_1 , під приводом виконання будівельних робіт з утеплення будівлі, заволоділа грошовими коштами потерпілих, які заявники перерахував на банківську картку № НОМЕР_2 .
У ході слідства у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що до скоєння злочину причетний ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14».
В рамках провадження дано запит щодо надання інформації про проведення обшуку за місцем утримання ОСОБА_14 та вразі вилучення мобільного телефону надіслати його до ВП №1 для подальшого огляду та доручення до матеріалів кримінального провадження.
З ДУ «ОВК №14» отримано відповідь, що за місцем відбування покарання засудженого ОСОБА_14 , проведено обшук та особистий обшук ОСОБА_14 , в ході якого в кишені куртки, яка була одягнена на засудженому виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Redmi» IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , чорного кольору з сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 .
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення а також те, що вилучене майно є речовими доказами, які зберегли на собі сліди злочину, з метою недопущення їх пошкодження та втрати та забезпечення їх належного зберігання, слідчий просить накласти арешт на вилучене майно.
Постановою слідчого від 21.03.2025 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч.2 ст.170 КПК України є збереження речових доказів.
Слідчий ОСОБА_3 надала до суду заяву, відповідно до змісту якої просила здійснити розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначивши, що власника майна повідомлено про розгляд клопотання про арешт майна.
Власник майна ОСОБА_14 в судове засідання не прибув, надав до суду заяву, відповідно до змісту якої, зазначив, що його повідомлено про час та дату розгляду клопотання, просив розгляд клопотання здійснити за його відсутності, щодо задоволення клопотання слідчого не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.102 КВК України засуджені, їхні речі і одяг, а також приміщення та територія колоній підлягають обшуку і огляду. Особистий обшук проводиться особами однієї статі із засудженими. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На підставі викладеного та враховуючи, що слідчий своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна під час обшуку, який проведено відповідно до вимог ч.5 ст.102 КВК України, та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на виявлене майно 28.02.2025 року в ході особистого обшуку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем відбування покарання останнього в ДУ «Одеська виправна колонія №14» за адресою: м.Одеса, вул. Краснова, 2а, а саме:
- мобільний телефон марки «Redmi» IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , чорного кольору з сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 .
Заборонити розпоряджатись та користуватись зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1