Справа № 444/736/25
Провадження № 2/444/818/2025
про залишення позову без руху
25 березня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , адреса проживання: 80339 с.Кунин, Львівського району Львівської області, ОСОБА_2 , адреса проживання: 80339 с.Кунин, Львівського району Львівської області, до ТзОВ "Акріс-Захід", яке знаходиться за адресою: 01032 м.Київ, вул.Жилянська, 106-Б, Львівського району, Львівської області, про повернення земельних ділянок у власне користування законним власникам, -
В Жовківський районний суд Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТзОВ "Акріс-Захід" про повернення земельних ділянок у власне користування законним власникам.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вивчивши позовну заяву, вважаю, що наявні підстави для залишення такої без руху виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 3, 9, 10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;
- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
При цьому, згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як уже зазначалось вище, позивачі у позовній заяві просять суд:
- визнати недійсними договір оренди з ТзОВ "Акріс-Захід" від 15.04.2022 року на земельні ділянки площею 0,4637 га. кадастровий номер №4622784600:09:000:0018 та площею 0,2377 га. кадастровий номер №4622784600:14:000:0056
- повернути їм у власне користування їх земельні ділянки площею 0,4637 га. кадастровий номер №4622784600:09:000:0018 та площею 0,2377 га. кадастровий номер №4622784600:14:000:0056.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.
Проте, позивачами в наданій позовній заяві не надано оцінку вартості та не вказано вартість об'єктів нерухомого майна.
Згідно правил частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року№ 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі N 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання.
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Таким чином, на виконання недоліків, позивачам необхідно визначити та вказати ціну позову відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак до матеріалів справи не додано квитанції про оплату судового збору.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позову 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно необхідно зазначити, що відповідно до абз.1,2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн., відтак 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами рахунків Жовківського районного суду Львівської області: ГУК Львiв/Жовківська тг /22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38008294, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО)899998, Рахунок отримувача UA458999980313171206000013871, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТзОВ "Акріс-Захід" про повернення земельних ділянок у власне користування законним власникам належить залишити без руху та надати позивачам строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 до ТзОВ "Акріс-Захід" про повернення земельних ділянок у власне користування законним власникам - залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення зазначених в описовій частині ухвали недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.
В разі невиконання вимог судді про усунення недоліків в наданий строк, відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в апеляційному порядку не оскаржується.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Олещук М. М.