Справа № 308/3688/25
3/308/2270/25
21 березня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, тимчасово не працює, місце проживання АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
26 лютого 2025 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування», спільно з прикордонним оперативно - розшуковим відділом, на відстані 300 метрів до державного кордону, на напрямку 307 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску, в складі групи осіб.
Своїми діями порушив вимоги ст.9 та ст.12 ЗУ «Про державний кордон» від 04.11.1991 року, за що відповідальність передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Представник ОСОБА_1 адвокат Меженна В.І. подала письмові заперечення на протокол про адміністратвине правопорушення згідно яких просить справу про адміністративне правопорушення закрити у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заперечень зазначає, що ОСОБА_1 категорично запеерчує свою вину, оскільки він не мав наміру на вичнення дій щодо перетину кордону, а отже в його діях відсутня суб'єктивна сторона інкримінованого адміністративного правопорушення, являється діючим військовослужбовцем. Також зазначає, що не можуть бути належними доказами і фотоматеріалами додані до матеріалів справи, оскільки такими підтверджується місце затримання однієї особи, а не групи осіб.
Захисником подано письмові пояснення, згідно з якими за твердженнями ОСОБА_1 наміру перетнути кордон він не мав та спроби перетину кордону не здійснював, на підтвердження чого долучено копії відповідних документів, а саме: паспорту; свідоцтва про народження; довідки Форма 5 №553 від 16.03.2025; посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 09.05.2024; відпускного квитка №401 від 15.02.2025; посадкового документу, що був підставою для його проїзду із Запоріжжя 1 до міста Мукачево; посадкового документу, що був підставою для проїзду його батька - ОСОБА_1 із Запоріжжя 1 до міста Мукачево; актового запису про шлюб ОСОБА_2 ; паспорту ОСОБА_2 ; довідки від 09.01.2024 №2101-7001948229 про взяття ОСОБА_2 на облік як внутрішньо переміщеної особи; посадкового документу, на підставі якого його двоюрідний брат - ОСОБА_3 приїхав у м. Мукачеве 07.02.2025; 1 та 2 сторінки паспортів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; лікарського документу; банківських квитанцій №№1C17-7745-BMTH-3AX0 від 17.02.2025, H0P0-T083-P455-A17T від 19.02.2025, T3K4-E1T4-PH2A-6A9M від 20.02.2025; H93E-2C05-PT1B-X3P6 від 24.02.2025, T73P-189X-97E3-C218 від 24.02.2025; квитка, що підтверджує проїзд з Мукачево до Ужгорода; банківських квитанцій №№H5TM-669T-HMT5-B0EX від 26.02.2025, B5BP-M685-MP6K-8B4C від 26.02.2025; інформацію з сайту «Суспільне Ужгород».
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі приходжу до наступних висновків.
У підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення до протоколу додано протокол про адміністративне затримання від 26 лютого 2025 року, протокол огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 26 лютого 2025 року, рапорт працівника відділу прикордонної служби.
Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Згідно ч.2 ст.204-1 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.
Об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП становлять такі альтернативні дії: 1) перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади; або 2) спроба такого перетинання, а також 3) ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Із суб'єктивної сторони дане адміністративне правопорушення вчиняється з прямим умислом тобто, особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає вчинити такі протиправні дії.
Як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №327711 від 26 лютого 2025 року, ОСОБА_1 ставиться у вину, що він 26 лютого 2025 року о 18 год. 30 хв. був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування», спільно з прикордонним оперативно - розшуковим відділом, на відстані 300 метрів до державного кордону, на напрямку 307 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску, в складі групи осіб.
Суд зазначає, що для наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП необхідна наявність всіх його ознак, а саме об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Разом з тим, з наданого протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів не видається можливим встановити ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП. З наданих суду доказів неможливо встановити прямий умисел в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо спроби незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску. Крім того, додані до матеріалів справи документи не дають суду можливість встановити наявність обставини наміру перетинання державного кордону у складі групи осіб.
Разом з тим, долучені захисником до матеріалів справи документи, підтверджують мету візиту ОСОБА_1 до м. Ужгорода, а також спростовують мету незаконного перетину державного кордону, яка зазначена у матеріалах справи, а саме переховування від органів ТЦК та СП, оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, який на даний час перебуває у відпустці.
Крім того, ОСОБА_1 , інкримінується вчинення адміністративного правопорушення групою осіб, однак матеріали справи не містять жодного доказу, на підтвердження вказаного факту.
Згідност.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінністатті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно приписів ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Леванте проти Латвії» неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Відповідно до положеньст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно достатті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно достатті 62 Конституції Українивина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Згідно з п.1 ч.1ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.2 ст.204-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя Дегтяренко К.С.