Київський апеляційний суд
18 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12020110150001281 щодо ОСОБА_8 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_6 , представника цивільного відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "ОБЕРІГ" ОСОБА_9 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 17 листопада 2023 року,
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17.11.2023 ОСОБА_8 визнана винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.286 КК України і їй призначено покарання у виді штрафу у розмірі 3 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Цим же вироком частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 . Суд ухвалив стягнути на користь ОСОБА_10 : з ОСОБА_8 66 138 грн 75 коп у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також пропорційно до розміру задоволених вимог витрати на правову допомогу в сумі 7 926 грн та витрати на залучення спеціаліста для проведення психологічного дослідження в сумі 1 585 грн 20 коп, а всього 75 649 грн 95 коп; з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "ОБЕРІГ" (далі - ТДВ "СГ "ОБЕРІГ") 77 225 грн та 3 861 грн 25 коп страхове відшкодування за шкоду, завдану здоров'ю, та у рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 81 086 грн 25 коп.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_6 і представника цивільного відповідача ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" ОСОБА_9 .
Захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок суду змінити і пом'якшити ОСОБА_8 призначене за ч.1 ст.286 КК України покарання до штрафу у розмірі 3 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Також просить вирок суду змінити в частині рішення про цивільний позов та про відшкодування процесуальних витрат, а саме, зменшити суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_10 у рахунок відшкодування моральної шкоди, до 28 500 грн, а у стягненні витрат на правову допомогу та залучення спеціаліста відмовити.
Представник потерпілої ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Представник ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить вирок суду в частині рішення про цивільний позов до ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні цивільного позову до ТДВ "СГ "ОБЕРІГ".
Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_8 порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за наступних обставин.
15 грудня 2020 року о 19 годині 37 хвилин ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем "Ford Fiesta" д/н НОМЕР_1 , рухаючись по просп. І. Мазепи в м. Вишгороді Київської області в напрямку вул. Шолуденка, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на просп. І. Мазепи, 6, який був позначений горизонтальною дорожньою розміткою і дорожнім знаком, порушила вимоги п.п.2.3 "б", 18.1 Правил дорожнього руху.
Порушення ОСОБА_8 вказаних вимог Правил дорожнього руху виразилось у тому, що вона проявила неуважність, відволіклася від керування транспортним засобом, не впевнилась у відсутності пішоходів на нерегульованому пішохідному переході, не зменшила швидкість руху та не зупинилась, внаслідок чого здійснила наїзд на ОСОБА_10 , яка перетинала проїзну частину по пішохідному переходу зліва направо відносно руху автомобіля, і спричинила потерпілій тілесні ушкодження у виді уламкового перелому обох кісток лівої гомілки у нижній третині, уламкового перелому хірургічної шийки правої плечової кістки, перелому лобкової та сідничної кісток праворуч, для зрощування яких потрібен строк понад 21 добу, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Представник потерпілої ОСОБА_6 подала клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, проведення якої просить доручити експертам Державної спеціалізованої установи "Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України" і на вирішення експертів поставити такі питання:
1) Який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, що завдані потерпілій ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок ДТП 15.12.2020, їх характер, механізм спричинення та локалізація?
2) Чи є небезпечними для життя в момент заподіяння тілесні ушкодження, завдані ОСОБА_10 , і якщо так, то чим зумовлена їх небезпечність?
3) Чи є з огляду на вік, хронічні захворювання ОСОБА_10 та патологічну зміну її органів та систем внаслідок цього прямий причинний зв'язок між травмою, отриманою нею під час ДТП 15.12.2020, розвитком і тривалістю розладу здоров'я та встановленим ступенем тяжкості тілесних ушкоджень?
4) Чи спостерігається внаслідок ДТП 15.12.2020 у потерпілої ОСОБА_10 стійка втрата працездатності та у яких відсотках?
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, представник потерпілої зазначає про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи та поклав в основу вироку висновок комісійної судово-медичної експертизи № 110/К від 20.03.2023 та показання судово-медичного експерта ОСОБА_11 , з якими не погоджується потерпіла.
Зокрема, у дослідній частині висновку № 110/К від 20.03.2023:
- експерти посилаються на довідку № 4171 від 15.12.2020, в якій були змінені фактичні дані фіксації травм потерпілої, яка не зверталася самостійно до травмпункту о 20 годині 50 хвилин, а була доставлена каретою швидкої медичної допомоги з місця ДТП;
- відсутня інформація про крововтрату після ДТП та чисельні переливання крові, протокол яких міститься у карті стаціонарного хворого № 3601/1322;
- відсутнє заключення анестезіолога, який відповідає за оцінку стану хворого та небезпеку для життя, останній не був включений до складу комісії, що не відповідає вимогам ст.10 Закону України "Про судову експертизу" і ставить під сумнів обґрунтованість цього висновку;
- відсутня інформація про втрату свідомості потерпілою;
- відсутнє обґрунтування зв'язку між укороченням лівої нижньої кінцівки після перелому внаслідок ДТП 15.12.2020 та віковими змінами, а також дані, яким чином встановлювалось укорочення;
- не вказано результати лабораторних досліджень, які містяться у медичній карті стаціонарного хворого, а саме, результат аналізу крові, в якому зазначається зниження рівню гемоглобіну станом на 16.12.2020. Вказано показник 64 (норма від 120 у жінок), у зв'язку з чим було проведено чисельні переливання крові. Після погіршення життєвих показників 15.12.2020 о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_10 була переведена до відділення інтенсивної терапії. Показники артеріального тиску були 60/40;
- не з'ясовано, чи була загроза життю без надання своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги, що є підставою для визначення тяжкості стану потерпілої внаслідок ДТП.
У той же час, потерпілою було отримано висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 22.03./24 від 30.03.2024, у відповідності з яким внаслідок події 15.12.2020 ОСОБА_10 було спричинено важку політравму, яка призвела до стану травматичного гіповолемічного шоку, який у своєму перебігу мав ознаки тяжкого шоку (ІІІ ступеня) за наявності загрозливих для життя явищ, що крім проведення першочергових протишокових заходів зумовило потребу у переливанні крові. А тому отримана ОСОБА_10 травма відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя відповідно до п.п.2.1.2, 2.1.3о) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995. Також, як вказано у цьому висновку, експерта комісія не навела дані про проведену гемотрансфузію (переливання крові), результати лабораторного дослідження крові (загальний аналіз крові), а також не надала оцінку різкому падінню артеріального тиску у травмованої, що у період з 23 години 30 хвилин 15.12.2020 відповідало стану шоку тяжкого ступеня. Таким чином експертною комісією не були враховані усі об'єктивні судово-медичні дані щодо важкості стану ОСОБА_10 , зумовлені її травмуванням, що хибно вплинуло на визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, і залишилося за межами дослідження питання стосовно стійкої втрати працездатності, адже потерпіла є інвалідом першої групи саме внаслідок ДТП.
Заслухавши думку представника потерпілої ОСОБА_6 , яка підтримала клопотання, думку прокурора, захисника ОСОБА_7 та обвинуваченої, які заперечували проти задоволення клопотання, колегія суддів вважає, що в його задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
У відповідності з ч.1 ст.405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу.
За приписами ч.1, п.3 ч.2 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, у тому числі, якщо існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
За змістом ч.1 ст.242, ч.ч.1, 2 ст.244 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучать сторони кримінального провадження, якщо для з'ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 21/Д-2021 р. від 17.02.2021 у потерпілої ОСОБА_10 мали місце тілесні ушкодження у виді: уламкового перелому обох кісток лівої гомілки у нижній третині, уламкового перелому хірургічної шийки правої плечової кістки, переломів лобкової та сідничної кісток праворуч. Вказані тілесні ушкодження не є небезпечними для життя та в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як для повного зрощування переломів потрібен строк понад 21 добу (т.2 а.с.35-39).
В судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_12 повністю підтримав цей висновок та показав, що згідно з документацією у потерпілої був шок І-ІІ ступеню, який не має ознак небезпеки для життя, а також не було ознак значної крововтрати. З урахуванням консультації рентгенолога висновки по ступеню тяжкості тілесних ушкоджень зроблено за критерієм тривалості розладу здоров'я.
За клопотанням представника потерпілої суд першої інстанції призначив комісійну судово-медичну експертизу і на вирішення експертів поставив всі запропоновані представником потерпілої, а також захисником питання.
Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи № 110/К від 20.03.2023, проведеної експертами КЗКОР "Київське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_10 перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні КНП "Вишгородська центральна районна лікарня" з 15.12.2020 по 31.12.2020 року, де їй був встановлений діагноз: Тяжка політравма: Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Багатоуламковий перелом правої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням. Перелом лобкової кістки справа з незначним зміщенням. Травматичний гіповолемічний шок І-ІІ ступеню.
За результатами вивчення наданих для проведення експертизи рентгенограм, КТ-знімків та дисків, на яких містяться дані рентгенологічних та комп'ютерно-томографічних досліджень, членами комісії експертів (спеціалісти в галузі променевої діагностики) у ОСОБА_10 виявлені уламкові переломи обох кісток лівої гомілки, правої плечової кістки зі зміщенням уламків та правих лобкових і сідничних кісток тазу справа, що ускладнились розвитком травматичного гіповолемічного шоку І-ІІ ступеню і не призвели до загрозливих для життя явищ у вигляді шоку тяжкого ступеню. Отже, вказані ушкодження у виді переломів та їх наслідки (розвиток травматичного гіповолемічного шоку І-ІІ ступеню) слід розглядати в комплексі як такі, що не призвели до розвитку небезпечних для життя явищ, а призвели до тривалого розладу здоров'я (понад 21 день) і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Діагноз: Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку підтверджений об'єктивними даними (неврологічна симптоматика) і з огляду на те, що струс головного мозку є найбільш легкою формою черепно-мозкової травми, яка не лишає стійких наслідків та регрес об'єктивної неврологічної симптоматики якої настає у строк до 21 дня (за умови своєчасно та правильно призначеного лікування, дотримання лікувально-оздоровчого режиму та відсутності хронічних захворювань, що можуть призвести до більш тривалого утримання неврологічної симптоматики), відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Під час перебування на стаціонарному лікуванні у ОСОБА_10 методом полімеразної ланцюгової реакції (протокол випробувань Мо 248880 від 30.12.2020) виявлено РНК збудника вірусу SARS-CoV-2, після цього вона була переведена до КНП "Макарівська центральна районна лікарня", де за даними медичної карти стаціонарного хворого № 3205-1559-25 з 31.12.2020 по 06.01.2021 перебувала на лікуванні з діагнозом: Короновірусна хвороба. Негоспітальна двобічна пневмонія. ДН І ст. Стан після політравми 15.12.2020. Закритий багатоуламковий перелом верхньої третини правої плечової кістки з наявністю металофіксаторів (МОС 23.12.2020). Закритий багатоуламковий перелом обох кісток нижньої третини гомілки зі зміщенням уламків. Закрита травма тазу. Перелом правої лобкової кістки з незначним зміщенням. Постгеморагічна анемія. ІХС. Стенокардія напруги II кл. Кардіосклероз атеросклеротичний. СН ІІА. Артеріальна гіпертензія II ст. ризик високий.
Короновірусна інфекція є небезпечним захворюванням, тим більше для осіб похилого віку, тому що системно вражає життєво важливі органи і системи органів, призводить до ослаблення організму, загострень наявної хронічної патології та подовження ліжкового режиму.
Згідно з даними медичної карти стаціонарного хворого № 574215 ОСОБА_10 з 12.07.2021 по 16.07.2021 перебувала на лікуванні в реабілітаційному відділенні ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України", де їй встановлено діагноз: Повільно консолідуючий багатоуламковий перелом нижньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків. Консолідований перелом правої плечової кістки з наявністю МФ (пластина та гвинти). Консолідований перелом крижової кістки справа. Деформація тазового кільця. Привідні контрактури обох плечових суглобів. Згинально-розгинальні контрактури обох ліктьових суглобів. Розгинальні контрактури пальців обох кистей. Комбіновані контрактури обох кульшових суглобів. Розгинальні контрактури обох колінних суглобів. Комбіновані контрактури обох гомілковостопних суглобів та суглобів стоп.
Згідно з даними медичної карти стаціонарного хворого № 2050 ОСОБА_10 перебувала на лікуванні в гастроентерологічному відділенні КНП "Київська міська клінічна лікарня № 12" з 01.04.2022 по 28.04.2022, де їй було встановлено діагноз: Виразкова хвороба цибулини ДПК, стадія загострення. Дивертикул стравоходу. ІХС. Дифузний кардіосклероз. Атеросклероз аорти та вінцевих артерій. Гіпертонічна хвороба II стадії, 2 ступеня, ризик 4. СН І А ст. Консолідовані переломи правої сідничної та лобкової кісток, в нижній третині правої плечової кістки після МОС пластиною та обох гомілкових кісток в нижній третині. Комбіновані контрактури правого плечового та ліктьового суглобів, правого колінного та гомілковостопного суглоба. Виражений остеопороз. ФН 2-3 ст. При консультації ортопеда (08.04.2022) були дані рекомендації: ЛФК, поступове навантаження кінцівки.
За результатами огляду ОСОБА_10 членами експертної комісії 26.01.2023 у неї виявлено системні вікові зміни в опорно-руховому апараті у вигляді стійких контрактур в суглобах кінцівок на фоні дегенеративно-деструктивних змін в суглобах, що також підтверджується результатами вивчення наданих для проведення експертизи КТ-знімків та дисків з результатами КТ-досліджень.
Дегенеративно-деструктивні зміни опорно-рухового апарату такого характеру формуються протягом тривалого проміжку часу (3-5 і більше років), а симетричність ураження цими змінами суглобів у потерпілої також свідчить на користь вікових змін, а не на травматичне їх походження, з огляду на те, що будь-яких кістково-травматичних ушкоджень суглобів виявлено не було.
Реабілітаційні заходи щодо запобіганню розвитку контрактурних змін в суглобах та можливості вертикалізації лежачої хворої були розпочаті не своєчасно.
Таким чином, з огляду на вище викладене, стверджувати про наявність саме прямого причинно-наслідкового зв'язку між отриманими ОСОБА_10 ушкодженнями та тривалістю розладу здоров'я і наслідками немає підстав.
Оскільки потерпіла подала заяву, в якій висловила зауваження про незгоду з цим висновком (т.3 а.с.86-88), а представник потерпілої подав клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи (т.3 а.с.89-92), суд прийняв рішення про допит експертів. Експерт ОСОБА_11 , який входив до складу комісії експертів і був доповідачем, дав вичерпні відповіді на всі поставлені перед ним запитання під час його допиту з метою роз'яснення висновку.
Як зазначив експерт, до складу комісії були включені експерти, які давали оцінку безпосередньо травматичним ушкодженням. Погіршення стану, яке виникло у потерпілої, не відповідає критичному стану, а саме, шоку тяжкого ступеня за своїми характеристиками - параметрами співвідношення показників тиску і пульсу, які б відповідали тяжкому стану. У зв'язку з цим при проведення експертизи анестезіолог не залучався.
Лікарі-рентгенологи - спеціалісти променевої діагностики дають характеристику знімкам, які надавались для проведення експертизи, щоб встановити характер, кількість і локалізацію тілесних ушкоджень. За перенесеної травми рентгенологічною картиною рентгенологи не встановлюють наслідки, оскільки це є компетенцією лікарів-травматологів. Саме тому і був залучений лікар-травматолог - профільний фахівець по травмі, яку отримала потерпіла. У повторному проведенні рентгенологічного дослідження потреби не було, оскільки були відсутні сумніви про наявність отриманих ОСОБА_10 при ДТП переломів. Повторне дослідження проводиться у випадку сумнівів щодо наявності або відсутності травматичних ушкоджень кісток скелету. Питання про втрату працездатності перед комісією не ставилось, а тому і не вирішувалось.
Під час виконання експертизи надавались результати променевої діагностики, вивченням якої було встановлено, що у ОСОБА_10 є низка дегенеративно-деструктивних захворювань суглобів і кісток, які носять симетричний характер, формуються протягом тривалого проміжку часу (3-5 і більше років), а симетричність ураження цими змінами суглобів у потерпілої також свідчить на користь вікових змін, а не на травматичне їх походження, з огляду на те, що будь-яких кістково-травматичних ушкоджень суглобів виявлено не було.
Укорочення кінцівки на 1 см може бути пов'язане з характером перенесеної травми або співвставленням уламків кісткових фрагментів - наслідок може бути перелому. Але ОСОБА_10 перебувала на скелетному витягу і можливо витяг дав як результат таке загоювання кісток, яке призвело до укорочення. Не виключається можливість, що певні дегенеративні зміни суглобів у певному ступеню їх прояву могли призвести до зменшення суглобової щілини - це могло вплинути на такий необ'ємний варіант укорочення кінцівки.
В комісії був лікар-травматолог, профіль і рівень наукових знань якого дає можливість вирішувати питання, чому у потерпілої були наслідки у виді порушення функцій опорно-рухового апарату. За реабілітацію також відповідає травматолог. Якби експерти оцінювали комплекс реабілітаційних заходів, то включили б у склад комісії реабілітолога. В даній ситуації йдеться мова про те, що необхідно було виконати підекспертній, щоб повернути можливість самостійного пересування. Якщо б ставилось питання про правильність надання реабілітаційної допомоги, то включили б цього спеціаліста.
Стосовно не зазначення в дослідній частині про численні переливання крові, то з приводу об'єму і характеру крововтрати в медичній документації нічого не вказано. Сама вже наявність переломів обумовлює крововтрату і наслідком компенсації лікувальних заходів є відновлення її об'єму. Тому, якщо є показники загрози, призначається переливання еритроцитарної маси як превентивний захід. Якщо б йшла мова про шок важного ступеню, підтверджений об'єктивними клінічними даними, експерти звертали б увагу на надання медичної допомоги, а саме, об'єм і характер кровозамісної терапії. В медичній карті стаціонарного хворого хірургічного відділення діагноз: Травматичний гіполемічний шок І ступню - це не шок, загрозливий для життя. Якби тяжкий шоковий стан був підтверджений об'єктивними клінічними даними, про це було в вказано у висновку.
За результатом огляду підекспертної ретельно описані зміни в суглобах опорно-рухового апарату і надано оцінку. Зафіксовано помірно виражені артритні контрактури в суглобах обох верхніх кінцівок (променевозап'ясний суглоб, в суглобах пальців, ліктьових, плечових) вікового характеру. В правому плечовому суглобі більш виражена контрактура прирідноротаційна, можливе згинання до 90 градусів. Обмеження рухів є результатом перенесеного білясуглобового перелому плечової кістки і послідуючого оперативного лікування пластиною і гвинтами від 16.12.2020. Імпланти пальпуються в м'яких тканинах плеча по зовнішній стороні. Отже, всі зміни проаналізовано і їм надана характеристика у висновках. Відтак, прямий причинно-наслідковий зв'язок між ушкодженнями потерпілої та тривалістю розладу її здоров'я і наслідками комісією експертів виключено.
Експертиза проведена особами належної кваліфікації, які мають тривалий експертний стаж і надали відповіді на всі поставлені питання. Висновок експерта має належне мотивування, його структура відповідає вимогам Інструкції про проведення судово-медичної експертизи та Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, і не викликає сумнівів у його правильності чи повноті.
Що стосується посилань у висновку на довідку № 4171 від 15.12.2020, згідно з якою ОСОБА_10 зверталась у травмпункт о 20 годині 50 хвилин, то вона відсутня в матеріалах справи. Експерти викладали не зміст цієї довідки, а дослідну частину висновку експерта № 21/Д від 17.02.2021, як вони зазначили, "мовою оригіналу" (4 арк. висновку). На цьому ж аркуші висновку зазначено, що потерпіла була доставлена екстреною медичної допомогою до приймального відділення КНП "Вишгородська центральна районна лікарня" о 20 годині 13 хвилин 15.12.2020. Всі ці обставини досліджувалися експертами і спосіб, яким потерпіла потрапила в лікарню, не вплинув і не міг вплинути на правильність висновку.
Також у висновку наявна інформація про короткочасну втрату потерпілою свідомості під час ДТП, однак на час доставки до приймального відділення і надалі вона вже свідомість не втрачала (13, 15, 21 арк. висновку).
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи .
На підставі викладеного, керуючись ст.405 КПК України, колегія суддів
У задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_6 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3