Постанова від 26.03.2025 по справі 6-1394/2010

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 6-1394/2010

номер провадження: 22-ц/824/5395/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Олешко Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Гаполяка Олега Володимировича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року у складі судді Коваленко І.В., у справі за заявою акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заінтересована особа: ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що 14 березня 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 6-1394/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ«Укрсоцбанк») заборгованості за договором кредиту в сумі 1 578 128 грн 31 коп. та третейській збір 16 181 грн 28 коп. Заявник вказував, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва замінено сторону стягувача АКБ «Укрсоцбанк» на стягувача АТ «Альфа-Банк» у виконавчому листі № 6-1394/10, виданому 14 березня 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «Укрсоцбанк» заборгованості. Вказаний виконавчий лист було неодноразово звернуто до виконання. Так, 13 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, а 17 лютого 2022 року приватним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого листа № 6-1394/10 від 14 березня 2011 року стягувачу з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Указував, що відповідно до повідомлення приватного виконавця від 23 квітня 2023 року, виконавчий лист № 6-1394/10 та постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 липня 2022 року були направлені 18 лютого 2024 року на адресу АТ «Альфа-Банк». Однак згідно з книгами обліку вхідної документації АТ «Альфа-Банк» та системи електронного документообігу АТ «Сенс Банк» за період з 17 лютого 2022 року по 04 червня 2024 року виконавчий лист № 6-1394/10 від 14 березня 2011 року та постанова про повернення виконавчого листа від 17 лютого 2022 року, не надходили, що свідчить про втрату оригіналу виконавчого листа.

З урахуванням наведеного, АТ «Сенс Банк» просило видати дублікат виконавчого листа від 14 березня 2011 року, виданого Дніпровським районним судом міста Києва у справі № 6-1394/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту в сумі 1 578 128 грн 31 коп та третейській збір у розмірі 16 181 грн 28 коп.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник АТ «Сенс Банк» - адвокат Гаполяк О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву банку про видачу дубліката виконавчого документа, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою, заявником до суду першої інстанції були подані необхідні документи.

Звертає увагу, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Відмова у видачі дубліката виконавчого листа призвела до порушення права стягувача на справедливий суд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не призвело до порушення прав боржника, який має обов'язок виконати судове рішення.

Наголошує, шо виконавчий документ було дійсно втрачено та обов'язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання. Вказує, що строк пред'явлення виконавчого листа, виданого 14 березня 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі № 6-1394/10, відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2022 року після його переривання встановлений до 17 лютого 2025 року.

Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційноїскарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про судове засідання, призначене на 18березня2025року на 11 год 15 хв., завчасно, в установленому законом порядку, проте у судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили.

АТ «Сенс Банк» та його представник - адвокат Гаполяк О.В. отримали судові повістку про виклик до суду через систему «Електроний суд» 04 лютого 2025 року, що підтверджується звітамипідтвердження отримання вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

ОСОБА_1 повідомлена апеляційним судом про час і місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки на її поштову адресу, яку вона отримала 14 лютого 2025 року, що підтверджується її розпискою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку (пункт 1); день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (пункт 2); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про розгляд справи належним чином.

Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2010 року задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12 березня 2010 року у справі №6-1394/2010. Видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 1 578 128 грн 31 коп. та третейського збору у розмірі 16 181 грн 28 коп.

Вказаний виконавчий лист було звернуто до виконання.

13 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 6-1394/10, виданого 14 березня 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. від 17 лютого 2022 року повернуто виконавчий лист № 6-1394/10 від 14 березня 2011 року стягувачу з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (за заявою стягувача).

Відповідно до повідомлення приватного виконавця від 23 квітня 2023 року виконавчий лист № 6-1394/10 від 14 березня 2011 року та постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2022 року були направлені 18 лютого 2024 року на адресу АТ «Альфа-Банк».

Обґрунтовуючи вимоги заяви про видачу дубліката виконавчого листа № 6-1394/10 від 14 березня 2011 року, заявник вказував, що згідно з книгами обліку вхідної документації АТ «Альфа-Банк» та системи електронного документообігу АТ «Сенс Банк» за період з 17 лютого 2022 року по 04 червня 2024 року виконавчий лист № 6-1394/10 та постанова про повернення виконавчого листа від 17 лютого 2022 року у ВП НОМЕР_1, не надходили.

Відповідно до статуту АТ «Сенс-Банк», затверджено позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року (протокол №2/2022, складений 18 серпня 2022 року), погодженого Національним банком України 12 вересня 2022 року, АТ «Сенс-Банк» є правонаступником щодо усіх прав і зобов'язань АТ «Альфа-Банк» та рішенням Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» (протокол №4/2019 від 15 жовтня 2019 року) у відповідності до якого до АТ «Альфа-Банк» були передані все майно, права і зобов'язання АТ «Укрсоцбанк».

У відповідності до даних витягу з державного реєстру банків 01 грудня 2022 року AT «Альфа-Банк» змінило своє найменування на АТ «Сенс Банк».

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Сенс Банк» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк».

21 липня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №739 прийнято пропозицію Національного банку про участь держави в особі Міністерства фінансів у виведенні з ринку системно важливого банку АТ «Сенс Банк» у спосіб, визначений п.5 ч.2 ст.39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Держава в особі Міністерства фінансів придбала у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб акції AT «Сенс Банк» у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачі дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив із того, що АТ «Сенс Банк» не надано належних доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа у справі № 6-1394/10, а тому відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого листа.

Проте з вказаними висновками суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи з такого.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з п.9 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У ч.ч.1, 3 ст.431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Згідно з ч.ч.1, 2, п.1 ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз п.17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі №201/4043/19-ц (провадження № 61-18264св21), від 30 серпня 2022 року у справі №757/14604/20-ц (провадження № 61-8111ск22), від 06 листопада 2019 року у справі №2-1053/10 (провадження №61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі №127/2-3538/10 (провадження №61-8969св20).

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19) виклала такий висновок: «… якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №2-6471/06 (провадження №61-11038св19), від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц (провадження №61-17590св20), від 23 червня 2021 року у справі №2-162/12 (провадження №61-21034св21).

Отже необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

У даній справі встановлено, що виконавчий лист № 6-1394/10 від 14 березня 2011 року повернуто стягувачеві у відповідності до постанови приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. від 17 лютого 2022 року з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (за заявою стягувача).

Заявник категорично стверджує, що згідно з книгами обліку вхідної документації АТ «Альфа-Банк» та системи електронного документообігу АТ «Сенс Банк» за період з 17 лютого 2022 року по 04 червня 2024 року виконавчий лист № 6-1394/10 та постанова про повернення виконавчого листа від 17 лютого 2022 року у ВП НОМЕР_1, не надходили.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Частина 1 ст.37 Закону №1404-VIII містить вичерпний перелік обставин, які є підставою для повернення виконавчого документа.

Так, згідно з п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до ч.5 ст.37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяці.

Таким чином на час звернення АТ Сенс Банк» до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа (10 червня 2024 року) така заява є такою, що подана у межах строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (тобто до 17 лютого 2025 року.

Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2024 року у справі №182/4087/13-ц (провадження №61-10163св23).

Суд першої інстанції під час вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою дійшов висновку, що заявником не надано документів на підтвердження дійсної втрати виконавчого листа, проте колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки він не відповідає матеріалам справи та судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду, які наведені вище.

У даному випадку відмова у видачі дубліката виконавчого листа призведе до порушення права стягувача на справедливий суд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи заяву про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції, у порушення вимог ст.264 ЦПК України, наведеного вище не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АТ «Сенс Банк» про видачу дубліката виконавчого листа.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що призвело до неправильного вирішення заяви про видачу дубліката виконавчого листа, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для її скасування та ухвалення нового рішення про задоволення заяви АТ «Сенс Банк» з наведених вище підстав.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Сенс Банк» за подання апеляційної скарги сплатило судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №561134 від 03 січня 2025 року (а.с.86).

Оскільки суд апеляційної інстанції скасовує оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалює нове судове рішення про задоволення заяви АТ «Сенс Банк» про видачу дублікату виконавчого листа, то з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Датою постанови апеляційного суду є дата складення повного її тексту, оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи без проголошення скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частин) та в цьому випадку підлягають застосуванню положення другого речення ч.5 ст.268 ЦПК України, якою передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Гаполяка Олега Володимировича задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа від 14 березня 2011 року, виданого Дніпровським районним судом міста Києва у справі № 6-1394/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту в сумі 1 578 128 грн 31 коп. та третейській збір у розмірі 16 181 грн 28 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді:

Попередній документ
126135878
Наступний документ
126135880
Інформація про рішення:
№ рішення: 126135879
№ справи: 6-1394/2010
Дата рішення: 26.03.2025
Дата публікації: 28.03.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.11.2024)
Результат розгляду: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
Дата надходження: 11.06.2024
Розклад засідань:
14.11.2024 16:15 Дніпровський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОВАЛЕНКО ІННА ВІКТОРІВНА
суддя-доповідач:
КОВАЛЕНКО ІННА ВІКТОРІВНА
боржник:
Василейко Наталія Миколаївна
заявник:
АТ "Сенс Банк"
представник заявника:
Гаполяк Олег Володимирович