Провадження № 11-кп/824/3354/2025
ЄУН: 759/2707/25 Головуючий суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
17 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 5 лютого 2025 року,
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 5 лютого 2025 року продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 60 (шістдесят) діб до 5 квітня 2025 року включно. Визначено ОСОБА_7 заставу у вигляді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 161 680 (сто шістдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень.
Ухвала суду обґрунтована тим, що такі обставини, як зміст та обсяг обвинувачення, конкретні обставини кримінальних правопорушень, які інкриміновані обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, у своїй сукупності свідчать про те, що на даний час наявні такі ризики як: обвинувачений, перебуваючи на волі зможе ухилятися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як характер протиправних дій, в яких він обвинувачується; мотиви, за яких він вчинив дії, що ставляться йому у провину; тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у даних кримінальних правопорушеннях. Крім того, існує велика ймовірність того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе вчинити інше кримінальне правопорушення враховуючи його попередню поведінку.
Також суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: його вік, стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, відомості про місце його реєстрації та проживання, нестійкі міцні соціальні зв'язки, одружений, однак з дружиною не проживає, має трьох неповнолітніх дітей, зі слів проживає з цивільною дружиною, а також те, що він раніше неодноразово судимий.
Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з 18.00 год. до 06.00 год; зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обвинувачений обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що у нього на утриманні троє малолітніх дітей, на даний час його співмешканка є вагітною, в нього є місце для проживання за адресою: АДРЕСА_1 , він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Закарпатської Гірської штурмової бригади № 128, вину визнав, хоче відшкодувати потерпілому завдані збитки.
На виконання вимог ч. 2 ст. 422-1 КПК України з суду першої інстанції витребувані копії клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та оскаржуваної ухвали. Також судом направлено до апеляційного суду копію вироку відносно ОСОБА_7 від 14 лютого 2025 року, згідно з яким ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357; ч. 4 ст. 185; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 200 КК України, та йому призначено покарання, з урахуванням положень ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 4 (чотири) місяці з конфіскацією майна. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
На початку апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 відмовився від поданої апеляційної скарги, зазначивши про те, що відносно нього постановлений вирок, яким йому призначено покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально.
Вислухавши думку прокурора ОСОБА_6 , не заперечував проти прийняття відмови обвинуваченого від поданої ним апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить такого висновку.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.
Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Відповідно до матеріалів судового провадження на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 5 лютого 2025 року подано лише апеляційну скаргу обвинуваченим, від якої він відмовився.
Інших апеляційних скарг матеріали справи не містять.
Враховуючи наявність лише однієї апеляційної скарги обвинуваченого, від якої він відмовився та відсутність заперечень інших учасників судового провадження щодо відмови обвинуваченого від поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим прийняти відмову обвинуваченого від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 5 лютого 2025 року.
Керуючись ст. 376, 403 КПК України, колегія суддів, -
Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_7 від апеляційної скарги, поданої на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 5 лютого 2025 року.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 5 лютого 2025 року - закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
______________________ _______________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4