Провадження: 33/824/1811/2025 Категорія: ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП
ЄУН: 760/13224/24 Суддя у І інстанції: Антонюк М.С.
4 березня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , працююча візажистом в салоні краси «645»,
визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та провадження в справі закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Цією ж постановою ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і щодо неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
Постановою суду ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що 22 травня 2024 року о 07.09 год. в м. Києві по вул. М. Грінченка, 211, керувала транспортним засобом «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови.
Водій ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудну камеру № 472032, а відтак, скоїла правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а відтак, скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв'язку із чим відносно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 719547 від 22 травня 2024 року.
Окрім того, 22 травня 2024 року о 07 год. 10 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mazda 6» державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. М. Грінченка, 4-Б, не виконала вимогу працівників поліції про зупинку подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору та гучномовця, не зупинилась. Була затримана шляхом переслідування на патрульному автомобілі «Mitsubishi Outlander» державний номерний знак НОМЕР_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил дорожнього руху), а відтак, скоїла правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122-2 КУпАП, у зв'язку із чим відносно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 719546 від 22 травня 2024 року.
Не погоджуючись з постановою суду, 24 лютого 2025 року шляхом поштового відправлення ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій, серед іншого, та в окремо поданому клопотанні порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та скасування постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку, посилаючись на положення ст.ст. 7, 287, 294 КУпАП, апелянт зазначає, що копія постанови Солом'янського районного суду м. Києва була направлена на електронну пошту захисника та отримана останнім 19 грудня 2024 року; постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2025 року апеляційну скаргу захисника Бондаренка В.А. на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року повернуто особі, яка її подала, та відмовлено у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, а, враховуючи те, що вона особисто не отримувала копію оскаржуваного рішення від 22 жовтня 2024 року, нею прийнято рішення особисто звернутись з апеляційною скаргою щодо скасування постанови, виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Перевіривши матеріали справи, а також доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, слід дійти висновку, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, що міститься як в апеляційній скарзі, так і долучено до неї окремо, не підлягає до задоволення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на таке.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що 6 червня 2024 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшли матеріали за протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД № 719547 від 22 травня 2024 року та серії ААД № 719546 від 22 травня 2024 року стосовно ОСОБА_1 (ас. 10).
В суд першої інстанції ОСОБА_1 жодного разу не з'явилась, хоча згідно з даними системи «Електронний суд» на кожне судове засідання остання повідомлялась про день, час та місце розгляду справи. Окрім того, при призначенні розгляду справи на 11 липня 2024 року в судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, однак, з'явився захисник Бондаренко В.А., який подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та у подальшому приймав активну участь у розгляді означеного провадження, захищаючи інтереси ОСОБА_1
22 жовтня 2024 року за відсутності ОСОБА_1 , однак, за участі захисника, судом винесена оскаржувана постанова.
5 грудня 2024 року копія постанови направлена на адресу ОСОБА_1 , а 6 грудня 2024 року направлена до ЄДРСР, де забезпечено надання загального доступу 9 грудня 2024 року. Окрім того, ОСОБА_1 не заперечується отримання копії постанови захисником 19 грудня 2024 року.
Також з матеріалів провадження встановлено, що відповідно до договору про надання правової допомоги № 24/12/2024 від 24 грудня 2024 року, укладеного між адвокатом Бондаренком В.А. та ОСОБА_1 у Розділі ІІ «Права та обов'язки», окрім іншого, зазначено:
- п. 2.1 «…на вимогу Клієнта надати звіт про виконання видів та обсягів правової допомоги, що погоджується Сторонами додатково»;
- п. 2.3 «Адвокат зобов'язаний у погоджені Сторонами терміни та обсягах інформувати Клієнта про хід виконання погоджених Сторонами додатково видів та обсягів правової допомоги, в тому числі, відповідати на запити Клієнта».
Отже, наведене свідчить, що ОСОБА_1 була поінформована про хід та розгляд провадження щодо неї, як судом першої інстанції, так і від свого захисника, що передбачено умовами Договору.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду, як і ознайомитися з постановленим рішенням. Проте, знаючи про складання протоколів про адміністративні правопорушення і обов'язковість їх розгляду саме Солом'янським районним судом м. Києва, з будь-якими заявами чи клопотаннями ОСОБА_1 протягом усього часу перебування матеріалів справи за протоколами про адміністративні правопорушення у суді першої інстанції, не зверталась.
Посилання апелянта на те, що вона не отримувала копію оскаржуваного рішення, а тому пропустила строк на апеляційне оскарження з поважних причин, є непереконливими, оскільки виникнення в особи права на апеляційне оскарження постанови місцевого суду у справах про адміністративне правопорушення закон пов'язує саме з днем винесення постанови, а не з днем отримання її копії, як помилково вважає апелянт.
Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає слушним зазначити, що 5 грудня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) направлялась копія оскаржуваного рішення, що підтверджується супровідним листом, наявним у матеріалах справи (ас. 30); 30 грудня 2024 року захисником Бондаренком В.А. в інтересах ОСОБА_1 подана апеляційна скарга (ас. 31-46), разом з тим з самою апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулась лише 24 лютого 2025 року шляхом її поштового відправлення, що не може свідчити про поважність причин пропуску на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 22 жовтня 2024 року.
Також апелянтом не наведено обставин, які б унеможливлювали як явку її в судові засідання, так і своєчасного отримання нею копії постанови у встановлений законом строк, а, окрім того, ОСОБА_1 не надала будь-яких доказів того, що протягом усього часу, навіть, з 22 жовтня 2024 року, коли винесена оскаржувана постанова, до дня звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, вона зверталась до суду першої інстанції з питань, пов'язаних з реалізацією передбачених законом її прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі, права на апеляційне оскарження постанови районного суду, або в силу об'єктивних причин була позбавлена можливості вчинити такі дії.
Встановлені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 , як особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, неналежно користувалась наданими їй законом процесуальними правами та обов'язками, у тому числі і на оскарження судового рішення у визначений ст. 294 КУпАП строк. Також ОСОБА_1 не доведені обставини, які були чи є об'єктивно непереборними дня неї, тобто, не залежали від її волевиявлення, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк, а, відтак, і відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки причини, на які посилається апелянт, з урахуванням наведених вище обставин, не є поважними, а тому у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановленого законом строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва