Справа № 11-cc/824/2244/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 359/1787/25
19 березня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 та підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2025 року задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 погоджене прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч гривень), із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, працюючої головою благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Мавка», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 та підозрювана ОСОБА_7 подали кожна окремо апеляційні скарги в яких просили скасувати ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 або застосувати домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 в свої апеляційній скарзі стверджує, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Долучені до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протоколи допитів свідків та зазначення цієї обставини, як єдиної обставини на підтвердження ризику впливати на свідків, та як наслідок утримувати ОСОБА_7 під вартою є порушення основоположних засад кримінального провадження.
На даний час, підозрювана має проблеми зі здоров'ям та потребує лікування. Визначений розмір застави жодним чином не відповідає майновому стану підозрюваної, не співвідноситься за розміром зі встановленими слідчим суддею ризиками.
Разом з тим, ОСОБА_7 немає житла в м. Бориспіль, а відтак визначений обов'язок у разі сплати застави не відлучатися із м. Борисполя є необгрунтованим.
В апеляційній скарзі підозрювана ОСОБА_7 зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою, остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася. На даний час має проблеми зі здоров'ям та потребує лікування.
Разом з тим, підозрювана ОСОБА_7 зазначає, що є директором двох неприбуткових організацій, фінансову допомогу отримує від сина, тому визначений розмір застави є непомірно високим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваної, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024111100001911 від 26.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 197-1, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що у БО «МБФ «Мавка» ОСОБА_7 фактично виконувала функції Президента благодійної організації, оскільки, відповідно до положень ч. 3 ст. 18 КК України, п.п. 5.5 Статуту БО «МБФ «Мавка» з 13.05.2022 постійно здійснювала повноваження, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у вказаній юридичній особі.
Так, будучи єдиним засновником та фактично виконуючи функції Президента БО «МБФ «Мавка», ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, з метою отримання систематичного прибутку від продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів, діючи у порушення вимог ч. 4 ст. З Закону України «Про гуманітарну допомогу» та ч. 1 ст. 11 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», розробила злочинний план, згідно якого підшукані нею за кордоном автомобілі будуть завозитися на територію України, в якості гуманітарної допомоги, та у подальшому незаконно продаватися за грошові кошти.
На виконання свого злочинного плану керівником БО «МБФ «Мавка» ОСОБА_7 07.09.2023 організовано ввезення на територію України гуманітарної допомоги у виді автомобіля марки «Volkswagen Sharan», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 .
У подальшому, не припиняючи своїх злочинних дій, діючи в умовах воєнного стану, у невстановлений точно досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.09.2023, ОСОБА_7 , будучи службовою особою БО МБФ «Мавка», з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку від продажу автомобіля марки «Volkswagen Sharan», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , запропонувала його придбання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , за 3 200 доларів США.
21.09.2023, ОСОБА_7 , будучи службовою особою БО МБФ «Мавка», в умовах воєнного стану, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості (земельній ділянці) з кадастровим номером 3220884000:02:004:0083 поблизу Юркового озера за м. Бориспіль Київської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання прибутку за рахунок продажу вищевказаного транспортного засобу, ввезеного на територію України за декларативним принципом, здійснила його продаж ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за грошові кошти у сумі 3 200 доларів США, що в перерахунку за офіційним курсом НБУ становить 117 019,52 гривень, ринковою вартістю 170 680,80 гривень.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, спрямованого на незаконне збагачення від незаконного використання благодійної допомоги керівником БО «МБФ «Мавка» ОСОБА_7 організовано ввезення на територію України гуманітарної допомоги у виді:
10.03.2024 автомобіль марки «Ssang Yong Actyon Sports», 2008 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 ;
19.05.2024 автомобіль марки «Citroen Berlingo», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_3 ;
10.07.2024 автомобіль марки «Volkswagen Transporter», 2000 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_4 ;
31.08.2024 автомобіль марки «Chrysler Grand Voyager», 2005 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_5 ;
У подальшому, в умовах воєнного стану, у період з 10.03.2024 по 04.02.2025, ОСОБА_7 , будучи службовою особою БО МБФ «Мавка», з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку від продажу автомобілів: «Ssang Yong Actyon Sports», 2008 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_6 ; «Citroen Berlingo», 2003 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_3 ; «Volkswagen Transporter», 2000 року виготовлення, VIN- код: НОМЕР_4 ; «Chrysler Grand Voyager», 2005 року виготовлення, ViN-код: НОМЕР_5, запропонувала їх придбати ОСОБА_13 за грошові кошти у сумі, яку буде узгоджено пізніше.
13.02.2025, ОСОБА_7 , перебуваючи о 15 годині на відкритій ділянці місцевості (земельній ділянці) з кадастровим номером 3220884000:02:004:0083 поблизу Юркового озера за м. Бориспіль Київської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання прибутку за рахунок продажу вищевказаних транспортних засобів, домовилась із ОСОБА_13 про остаточну ціну продажу 4 вищевказаних автомобілів за 19 400 доларів США, (в перерахунку на гривні за курсом НБУ становить 810 778,38 гривень).
Одночасно з цим, у невстановлений точно досудовим розслідуванням час, на території Бориспільського району Київської області, ОСОБА_7 вступила у попередню злочинну змову із своїм знайомим ОСОБА_14 . Під час зустрічі ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , остання повідомила йому, що має намір отримати незаконний прибуток від продажу 4 автомобілів ввезених на територію України, як гуманітарної допомоги, для чого попросила сприяння ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді отримання грошових коштів від незаконного продажу гуманітарної допомоги. Отримавши таку пропозицію від ОСОБА_7 , ОСОБА_14 погодився як пособник сприяти ОСОБА_7 в отриманні незаконного прибутку від продажу гуманітарної допомоги.
У подальшому, 13.02.2025 о 20 годині, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_14 прибув за адресою: м. Київ, пр-т Лісовий, 22, де зустрівся з ОСОБА_13 . У вказаному місці ОСОБА_13 за 4 автомобілі, ввезених на територію України, як гуманітарна допомога, передав ОСОБА_14 з метою подальшої передачі ОСОБА_7 грошові кошти у загальній сумі 19 400 доларів США, які в перерахунку за офіційним курсом НБУ становлять 810 778,38 гривень.
Таким чином, у період з 21.09.2023 по 13.02.2025, ОСОБА_7 вчиняючи продовжуване кримінальне правопорушення у виді незаконного використання гуманітарної допомоги отримала незаконний прибуток у загальній сумі 981 459, 18 гривень, що відповідно до пункту 2 примітки до статті 201-2 КК у триста п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто становить значний розмір.
15.02.2025 року старший слідчий СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 за погодженням з прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2025 року задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 погоджене прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч гривень), із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя перевірив, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.Вагомість даних щодо причетності підозрюваної до вчинення зазначеного кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала.
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрювану до кримінального правопорушення, достатньо аби виправдати подальше розслідування та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_7 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними доказами зазначеними в клопотанні старшого слідчого.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваної складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує старший слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 дані про її особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив останній заставу в розмірі 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч гривень), що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків у випадку внесення застави.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника та підозрюваної, про які йдеться в поданих апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданих апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2025 року, якоюзадоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 погоджене прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч гривень), із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 та підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3