25 березня 2025 року м. Київ
Справа №367/4010/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/1037/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В.,
суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Зуєвич Л.Л. 26 березня 2024 року у м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
У червні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 завдані збитки в порядку регресу у розмірі 154 350,00 грн та 2 270,00 грн сплаченого позивачем судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 грудня 2018 року між ПрАТ «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ІП «Ретал Україна» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-40К- 011617206.
29 січня 2019 року о 18 год. 30 хв. по просп. Ак. Корольова, 9-а в м. Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Кіа», реєстраційний № НОМЕР_1 здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mazda», реєстраційний № НОМЕР_2 , який від удару здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen», реєстраційний № НОМЕР_3 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Святошинського районного суду міста Києва від 06 березня 2019 року у справі № 759/2724/19, відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Страхувальник звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надав всі необхідні документи. На підставі страхового акту ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 154 350,00 грн, оскільки на момент ДТП транспортний засіб Кіа, реєстраційний № НОМЕР_1 не було забезпечено жодним договором обов'язкового страхування, то саме відповідач повинен нести відповідальність за нанесений збиток внаслідок ДТП в повному обсязі.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 26 березня 2024 року позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариств «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 105157,22 грн сплаченого відшкодування, 1 543,60 грн судового збору.
Задовольняючи позов частково та стягуючи суму страхового відшкодування в розмірі 105157, 22 грн суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані докази сплати саме такої суми здійсненого відшкодування.
Не погодився із вказаним рішенням суду в частині позовних вимог, що залишені без задоволення позивач, представником було подано апеляційну скаргу, в якій він вказує, що твердження суду першої інстанції відносно того, що стягненню підлягає сума саме 105157, 22 грн не відповідає дійсності, оскільки суд виходив з сумарної суми виплачених коштів згідно платіжних доручень, тоді як понесені збитки обчислюються не лише виплаченими коштами, а й утриманими.
Вказує, що згідно розрахунку страхового відшкодування вбачається, що сума страхового відшкодування складає 154000 грн. Разом з тим, згідно страхового акту №190000202641 від 18 березня 2019 року було визначено суму несплачених страхових платежів у розмірі 49192, 78 грн, що є утриманою зі страховика сумою. Відтак, було розраховано до виплати 105157, 22 грн при визначенні розміру матеріальної шкоди 154350 грн.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.
У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України (у редакції, що діяла на дату призначення справи до розгляду) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 13 грудня 2018 року між ПрАТ «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ІП «Ретал Україна» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-40К- 011617206 /а.с. 40-44/.
Предметом цього договору було 7 транспортних засобів, серед яких автомобіль «Кіа», реєстраційний № НОМЕР_1 . Страховий платіж за вказані автомобілі визначений у сумі 98385, 56 грн, а відповідно за транспортний засіб«Кіа», реєстраційний № НОМЕР_1 у сумі 22047, 20 грн.
Відповідно до Полісу № 8719599 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» була забезпечена цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Mazda» реєстраційний № НОМЕР_2 /а.с. 30/.
29 січня 2019 року о 18:01 год. на проспекті Академіка Корольова, 9а в м. Києві сталася ДТП за участі транспортного засобу «Кіа», реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , транспортного засобу «Mazda», реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Volkswagen», реєстраційний № НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 /а.с. 6-10/.
З відповіді Національної поліції України вбачається, що учасник ДТП ОСОБА_1 не мав страхового полісу, оскільки в графі серія страхового полісу учасника ДТП ОСОБА_1 , номер страхового поліса учасника ДТП ОСОБА_1 , код страховика, що видав страховий поліс учаснику ДТП ОСОБА_1 не вбачається жодних позначень /а.с. 7/.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 06 березня 2019 року у справі № 759/2724/19 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП /а.с.13/.
Зі змісту платіжного доручення № 3Р023318 від 21 березня 2019 року вбачається, що ПрАТ «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило переказ 77175,00 грн отримувачу ФОП « ОСОБА_4 »; призначення платежу: відшкодування згідно страхового акту № 190000202641-1 від 18.03.2019 ремонт «Mazda 6» № НОМЕР_2 , ІП «Ретал Україна» ,ЄДРПОУ 30729718 &20001& без ПДВ /а.с. 59/.
Згідно платіжного доручення № 3Р023316 від 21 березня 2019 року ПрАТ «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило переказ 27982,22 грн отримувачу ФОП « ОСОБА_4 »; призначення платежу: відшкодування згідно страхового акту № 190000202641-1 від 18.03.2019 ремонт «Mazda 6» № НОМЕР_2, ІП «Ретал Україна», ЄДРПОУ 30729718 &20001& без ПДВ /а.с.60/.
27 жовтня 2020 року позивачем була надіслана відповідачу ОСОБА_1 претензія № 10613/ІНС про відшкодування шкоди в порядку регресу /а.с. 62/.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. ч. 1, 2, ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договору підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (ст. ст. 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З наведених обставин справи вбачається, що 13 грудня 2018 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 . Вина відповідача у вчиненні ДТП, а також обставини цієї ДТП встановлені судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення. Тому в межах даної справи обставини ДТП та вина відповідача не потребують доказування. Також встановленими є обставини пошкодження транспортного засобу, належного ІП «Ретал Україна».
Судом встановлено, що ПрАТ «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було здійснено виплату ФОП « ОСОБА_4 » в розмірі 105157,22 грн, що підтверджується платіжними дорученнями в матеріалах справи. Суд першої інстанції стягнув вказану суму з відповідача, в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується і перегляду не підлягає, так як це виходить за межі доводів апеляційної скарги.
Посилання позивача на те, що стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 49192, 78 грн, що є утриманою зі страхувальника сумою відхиляються апеляційним судом, оскільки з договору добровільного страхування, укладеного між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ІП «Ретал Україна» вбачається, що предметом договору було 7 транспортних засобів і страховий платіж був визнаний загальною сумою 98385,56 грн, а за транспортний засіб «Mazda», реєстраційний № НОМЕР_2 була визначена сума у розмірі 22047, 20 грн. Цим договором передбачена сплата страхового платежу 4-ма платежами. Даних про те, яка сума була сплачена ІП «Ретал Україна» матеріали справи не містять, позивач вказує на виконання цих зобов'язань частково, проте ствердження про те, що не було сплачено страховий платіж саме за транспортний засіб «Mazda», реєстраційний № НОМЕР_2 не вбачається можливим. До того ж, заявлена позивачем сума перевищує суму страхового платежу за транспортний засіб «Mazda», реєстраційний № НОМЕР_2 , визначеного в умовах Договору добровільного страхування. А тому відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов'язку по сплаті вказаної суми.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне та правильне по суті рішення.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» - залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 26 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач В.В.Соколова
Судді С.М. Верланов
Н.В.Поліщук