справа №761/2519/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/1641/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
20 березня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, адвоката, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною другою статті 111 КК України, у кримінальному провадженні №22022000000000523 від 30 вересня 2022 року,-
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідувану Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжної заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначено терміном на 42 дні в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 березня 2025 року включно.
Зобов'язано уповноважену особу терміново забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров'я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою зі забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити частково та визначити одночасно щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Уважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, а отже такою, що підлягає скасуванню.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею не застосовано заставу, як більш м'який запобіжний захід, та не враховано положення статей 177, 178 КПК України в частині підстав та обставин, передбачених для застосування застави як більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчими 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022000000000523, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30 вересня 2022 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 110 КК України, та за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною другою статті 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у державній зраді, тобто в діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності України: наданні представнику іноземної держави, іноземній організації, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 КК України.
Також ОСОБА_7 підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності України: наданні представнику іноземної держави, іноземній організації, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України.
18 січня 2025 року о 12 год. 13 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку статей 615, 208 КПК України.
18 січня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною другою статті 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності України: наданні представнику іноземної держави, іноземній організації, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а також в умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності України: наданні представнику іноземної держави, іноземній організації, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.
20 січня 2025 року старший слідчий 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням (вх. №5896), погодженим прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною другою статті 111 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 30 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22022000000000523.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідувану Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжної заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначено терміном на 42 дні в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 березня 2025 року включно.
Зобов'язано уповноважену особу терміново забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров'я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою зі забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111, частиною другою статті 111-2 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111, частиною другою статті 111 КК України, підтверджується наявними у матеріалах доказами, доданими до клопотання матеріалами, а саме: відповіддю на доручення ДКР СБУ №2/2/7-17477нт від 22 грудня 2023 року, з якої отримано інформацію про те, що громадянин України ОСОБА_7 співпрацює представником спецслужб РФ ОСОБА_10 , а також з цією метою використовує відповідні пристрої; протоколом огляду від 04 грудня 2023 року, відповідно до якого встановлено, що серед списку контактів ОСОБА_10 наявний контакт ОСОБА_7 ; відповіддю на доручення ДКР СБУ №2/2/7-16640нт від 01 грудня 2023 року, відповідно до якої отримано інформацію про те, що громадянин України ОСОБА_7 здійснював перетин державного кордону 13 травня 2015 року разом з громадянином РФ ОСОБА_11 ; відповіддю на доручення ДКР СБУ №2/2/7-16887нт від 13 грудня 2023 року, відповідно до якої отримано інформацію про те, що громадянин України ОСОБА_7 використовує електронну скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; відповіддю на доручення ДКР СБУ №2/2/7-2084нт від 13 лютого 2024 року, відповідно до якої отримано інформацію про те, що громадянин України ОСОБА_7 здійснював захист осіб, які притягалися до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти основ національної безпеки та ймовірно перебували у агентурній мережі ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який повідомив, що ОСОБА_7 дійсно познайомив його з ОСОБА_10 у 2015 році, а також, що ОСОБА_10 дійсно оплатив послуги ОСОБА_7 ; відповіддю на доручення ДКР СБУ №2/2/7-4565нт від 09 квітня 2024 року, відповідно до якої отримано інформацію про анкетні дані, місце реєстрації, місце роботи, профілі акаугя у месенджерах, електронні скриньки ОСОБА_10 , а також витяг з державного реєстр фізичних осіб РФ; відповіддю на доручення ДКР СБУ №2/2/7-11988нт від 11 жовтня 2024 року, відповідно до якої отримано інформацію про місце проживання та місце роботи ОСОБА_7 , місце проживання ОСОБА_12 ; протоколом НС(Р)Д від 02 лютого 2024 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_10 залучив ОСОБА_7 у 2023 році для надання допомоги ОСОБА_11 ; протоколом НС(Р)Д від 12 лютого 2024 року, відповідно до якого встановлено, ОСОБА_7 за допомогою свого мобільного телефону спілкується з ОСОБА_10 домовляється про зустріч та розповідає про слідчі дії за участю ОСОБА_13 ; протоколом НС(Р)Д від 06 березня 2024 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_10 погоджує з іншими співробітниками ГУ ГШ ЗС РФ залучення ОСОБА_7 для захисту ОСОБА_11 та оплату його послуг в сумі 2 000 доларів США; протоколом НС(Р)Д від 09 березня 2024 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_7 допомагав співробітникам ГРУ РФ у 2015 році із захистом «харківських партизан», отримав від них за це ікону «Георгія Побідоносця»; протоколом НС(Р)Д від 09 травня 2024 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_7 допомагав співробітникам ГРУ РФ у 2015 році із захистом «харківських партизан», отримав від них за це ікону «Георгія Побідоносця»; протоколом НС(Р)Д від 30 липня 2024 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_14 передає інформацію ОСОБА_10 , яку отримав від ОСОБА_7 стосовно можливості обміну ОСОБА_11 , а також щодо стадії розгляду кримінального провадження, крім того встановлено, що ОСОБА_7 спілкується з ОСОБА_10 стосовно ОСОБА_14 ; повідомленням про підозру ОСОБА_10 від 11 жовтня 2024 року; протоколом обшуку від 18 січня 2025 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 18 січня 2025 року; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Також, слідчим суддею обґрунтовано встановлено, що прокурором доведена наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а саме ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати, спотворити речі чи документи, що мають значення для кримінального провадження, оскільки на цей час не встановлені всі обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На підставі викладеного, слідчим суддею дійдено висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на цьому етапі не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Так, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111, частиною другою статті 111 КК України, стадію досудового розслідування, а також особу підозрюваного, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про достатність підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_7 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
Також місцевим судом обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави з посиланням на частину четверту статті 183 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 Кримінального кодексу України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4