Справа № 674/120/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Барателі Д.Т.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
25 березня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 0733 від 18.12.2024 та закриття провадження у справі,
в січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 0733 від 18.12.2024 та закриття провадження у справі.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 березня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.01.2025 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Наталюк Н.М., подав до суду вказаний адміністративний позов.
Ухвалою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29.01.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 29.01.2025, яка направлялась для виконання позивачу ОСОБА_1 рекомендованим листом повернулась до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Однак вказану ухвалу було доставлено до електронного кабінету представника позивача - адвоката Наталюка Н.М. в системі Електронний суд 29.01.2025, про що сформовано відповідну довідку.
Станом на 10.03.2025 позивачем та його представником не усунуто недоліки позовної заяви.
Вказані обставини слугували підставою для повернення позовної заяви.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом ст. 122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, якщо не встановлено інше. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Згідно із ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Вказаній нормі кореспондують положення ст. 289 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як свідчать матеріали справи, У клопотанні про поновлення строку звернення за захистом прав адвокат зазначає, що позивач отримав оскаржувану постанову 03.01.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується підписом останнього у вказаній постанові.
Відтак, на думку позивача строк звернення з даним позовом до суду має обчислюватися саме з вказаної дати.
Однак така думка представника позивача є помилковою, оскільки згідно з положеннями ст. 122 та ч.2 ст.286 КАС України перебіг строку звернення до суду щодо спірного рішення розпочинається в день винесення оскаржуваної постанови - 18.12.2024.
Крім того, згідно з положеннями п. 1 Розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, протокол складається уповноваженою посадовою особою ТЦК та СП щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також п. 4 Розділу ІІ закріплено обов'язок уповноваженої особи, яка складає протокол, довести під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, зміст ст. 63 Конституції України та роз'яснити права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до положень ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Вимоги щодо форми та змісту протоколів про адміністративне правопорушення, які складають уповноважені посадові особи ТЦК та СП, закріпленні у Додатку 1 до вищевказаної Інструкції (пункт 2 розділу I), звідки вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення одночасно із роз'ясненням змісту ст. 63 Конституції України і прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється і про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 13.12.2024 був присутній при складенні щодо нього працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколу про адміністративне правопорушення.
В свою чергу позивач копії складеного щодо нього протоколу до позовної заяви не додав, також не вказав і жодних заперечень, що такої копії ним отримано не було.
Відтак, судом першої інстанції правильно зазначено, що ОСОБА_1 безпосередньо був обізнаний про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 розглядається справа про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також імовірно про дату, час і місце розгляду відповідної справи.
Таким чином, суд при встановленні поважності причин пропуску строку оскарження оцінює поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду у період з 18.12.2024, а не з 03.01.2025.
Оскільки позивачем не долучено до поданої позовної заяви копії складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, суд позбавлений можливості оцінити належним чином поважність причин пропуску строку оскарження постанови. Зокрема, до таких могли б належати неналежне повідомлення позивача про дату, місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що позивач також не вказує у позовній заяві чи клопотанні про поновлення строку. З інших наявних у матеріалах справи документів також не вбачається інших причин пропуску строку звернення до суду в період з 18.12.2024 до 30.12.2024, які б суд міг визнати поважними.
Що стосується посилання адвоката на те, що після отримання копії постанови ОСОБА_1 збирав документи для подачі їх до Центру з надання безоплатної правової допомоги, суд не приймає до уваги при розгляді клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки до позовної заяви позивачем та його представником не надано жодних інших документів, окрім тих, що перебували у безпосередньому володінні ОСОБА_1 (постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, копія паспорта та пенсійного посвідчення позивача).
Як вбачається з Доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги №004-220025430.12.2024 ОСОБА_1 було призначено адвоката Наталюка Н.М. 09.01.2025, що свідчить про те, що останній був обізнаний стосовно представництва інтересів позивача в суді щодо оскарження постанови одночасно з видачею доручення, однак підготував позовну заяву та відповідно направив її до суду лише 27.01.2025.
Навіть враховуючи перебування позивача на лікарняному з 06.01.2025 по 15.01.2025, представник позивача нічого не повідомляє ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції про причини неподання позовної заяви, які могли б бути визнані судом поважними, у строк з 16.01.2025 по 27.01.2025. Тож слід зазначити, що 10-денний строк звернення до суду пропущено позивачем також і за умови початку відліку його з 03.01.2025.
Стосовно доводів апелянта на введення воєнного стану в Україні, то колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Так, суд вважає, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою у всіх абсолютно випадках за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на подання позовної заяви.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2024 у справі № 990/270/23 поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що в даному випадку наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.