Справа № 725/11064/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Піхало Н.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
25 березня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради, Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради, Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, складену у відношенні нього за ч.1 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначав, що 11.11.2024 року головним спеціалістом-інспектором з паркування інспекції з паркування, Управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Казимір Ольгою Михайлівною складено та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. При цьому, зі змісту спірної постанови убачається, що він - ОСОБА_1 30.10.2024 року о 15 год. 35 хв. на транспортному засобі марки «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 1 а, скоїв адміністративне правопорушення, а саме здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив п.8.4(в) ПДР й відповідно скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Разом з тим, вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а також такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 12 лютого 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Казимір О.М. серії СЕ № 0147255 від 11.11.2024, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Зокрема, даною постановою встановлено, що ОСОБА_1 30.10.2024 року о 15 год. 35 хв. на транспортному засобі марки «Chevrolet» державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 1 а, скоїв адміністративне правопорушення, а саме здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив п.8.4(в) ПДР й відповідно скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Дане правопорушення було виявлене 30.10.2024 року о 15 год. 35 хв. за адресою м.Чернівці, вул.Героїв Майдану,1а, й відповідно відносно ОСОБА_1 винесено постанову СЕ №0147255 від 11.11.2024, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. (а/с 9).
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач оскаржив її в судовому порядку, зокрема вказуючи на відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому просив визнати її незаконною та скасувати.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством - ст.1 КУпАП.
Приписами частин 1-3 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України - ч.1 ст.246 КУпАП.
Відповідно до приписів ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (частини 1, 2 та 3 ст.283 КУпАП).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, згідно із ч.1 ст.279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст.14-2 цього Кодексу.
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) (ч.3 ст.279-1 КУпАП).
Відповідно до ч.4 ст.279-1 КУпАП, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч.5 ст.279-1 КУпАП).
Інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху (ч.6 ст.279-1 КУпАП).
Згідно із ч.1 ст.14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до розділу 33 Правил дорожнього руху, знак 3.34 «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Як убачається з матеріалів справи, фіксація правопорушення була здійсненна відповідно до ст.14-2 КУпАП, тобто в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації).
Згідно наданих копій фотофіксації правопорушення встановлено, що належний ОСОБА_1 транспортний засіб марки «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку безпосередньо в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена» за адресою вул.Героїв Майдану, 1А, на ділянці якої організовано односторонній рух (а.с.34-36), та на яку поширюється дія знаку 3.34 - на всю ділянку дорогу (по той бік дороги, де встановлено знак).
Так, згідно Правил дорожнього руху зона дії знака 3.34 “Зупинка заборонена» від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Таким чином, судом достовірно встановлено та підтверджено належними доказами, що транспортний засіб позивача здійснив зупинку на ділянці дороги в зоні дії знака 3.34 “Зупинка заборонена» й відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 як водій транспортного засобу повинен був бути обізнаний, що дія дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», поширюється на всю дорогу (по той бік дороги, де встановлено знак), а законодавством не передбачено обставин за яких водії транспортних засобів мають право розміщувати свій транспортний засіб в межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», а отже посилання ОСОБА_1 , що він мав право розмістити свій транспортний засіб в межах дії даного знаку є безпідставними.
Отже доводи ОСОБА_1 , що йому не було відомо про наявність знак 3.34 «зупинка заборонено» не спростовують факту порушення ним вимог дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».
При цьому, судом встановлено, що на вказану ділянку дороги де інспектором був зафіксований дорожній знак 3.34 веде лише одна дороги без будь-яких інших проїздів загального користування чи доріг, також дорожній знак 3.34 розміщений таким чином, що водії мають змогу його побачити з будь-якого ракурсу та водії не мають можливості проїхати повз нього щоб не помітити його.
Крім того, даний знак 3.34 розміщений з лівого боку вул.Героїв Майдану і діє на всю її сторону аж до перехрестя з площею Соборна, та на відеозаписі чітко зафіксовано місце де було розміщено транспортний засіб ОСОБА_1 з лівого боку вул.Героїв Майдану на яку поширюється дія дорожнього знаку 3.34.
Доводи ж позивача в тій частині, що він в'їхав на вул.Героїв Майдану не з вул.Головна, а через арку з вулиці І.Франка й відповідно не мав змоги бачити дорожній знак суд, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення є безпідставними та до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.
Так, згідно Правил дорожнього руху розмітка 1.10.2 позначає місця на смузі (смугах) руху перед перехрестями навпроти в'їзду/виїзду до прилеглих територій на яке заборонено в'їзд, якщо попереду зупинився інший транспортний засіб.
Відповідно до Правил дорожнього ружу розмітка 1.16.4 позначає острівець безпеки, що перебувають на одному рівні з проїжджою частиною і не обрамлені рефюджами чи огородженням.
Згідно пункту 1.10 Правил дорожнього руху острівець безпеки це - технічний засіб регулювання дорожнього руху на наземних пішохідних переходах, конструктивно виділений над проїзною частиною дороги та призначений як захисний елемент для зупинки пішоходів під час переходу проїзної частини дороги. До острівця безпеки належить частина розділювальної смуги, через яку пролягає пішохідний перехід.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з листа Департаменту транспорту та окремих питань комунального господарства міської ради існуюча арка по вул.Героїв Майдану, 2А в м.Чернівці є пішохідною і призначена для переходу громадян з вул.Героїв Майдану до вул.Івана Франка, а також для можливості власникам будинку потрапити до свої помешкань та або приміщень (а/с 44).
Таким чином, позивач був позбавлений права здійснювати рух свого транспортного засобу через арку будинку за адресою м.Чернівці вул.Героїв Майдану, оскільки будь-яких дозволів на рух транспортних засобів по даній арці - не має, дана арка жодним чином не призначена для руху по ній транспортних засобів, а призначене лише для руху пішоходів, що також підтверджується фотознімками та відеоматеріалам, згідно якого вихід з арки на вул.Героїв Майдану не обладнаний дорожнім покриттям , призначеним для з'їзду транспортних засобів, а виходить на тротуар, по якому рухаються пішоходи. Крім того, при з'їзді з тротуару на дорогу також відсутній спеціально обладнаний з'їзд.
Так, ОСОБА_1 у своєму позові зазначив, що він не міг бачити знаку 3.34 «Зупинку заборонено», оскільки рухався транспортним засобом через арку будинку за адресою вул. Героїв Майдану 2А та надав на підтвердження своїх вимог відеозапис, однак судом не береться до уваги даний відеозапис, оскільки він не містить доказів, які б підтверджували вказані доводи ОСОБА_1 .. Зокрема, з наданого відео не убачається дати його фіксування, а тому дійти висновку, що дане відео було зроблено в 30 жовтня 2024 року - в день вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд позбавлений можливості. Крім того, на даному відео хоча й зафіксована технічна можливість проїзду через арку, однак проїзд яким саме транспортним засобом було здійснено невідомо, а тому дане відео не є належним чи допустимим доказом відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, у тому числі й в частині того, що останній не міг бачити дорожній знак 3.34, який розміщений в м.Чернівці, по вул.Героїв Майдану.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволення позовних вимог.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.