Справа № 560/3054/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
26 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.10.2024 позов задоволено.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 07.11.2023 №053430003444 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1985 по 27.06.1988.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України від 09.06.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.11.2023.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2023 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням від 07.11.2023 №053430003444 Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області відмовило позивачці у призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За результатом розгляду заяви пенсійний орган не зарахував позивачці період навчання з 01.09.1985 по 27.06.1988 в Донецькому культурно-освітньому училищі.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із ч.1 ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України
За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №123924 позивачу встановлено 3 групи інвалідності 29.09.2023 року.
Згідно з частиною першою статті 32 Закон особи, яким установлена інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю ІІІ групи від 52 років до досягнення 55 років включно - 13 років.
01.11.2023 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, рішенням від 07.11.2023 №053430003444 Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області відмовило позивачці у призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За результатом розгляду заяви пенсійний орган не зарахував позивачці період навчання з 01.09.1985 по 27.06.1988 в Донецькому культурно-освітньому училищі.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивачка у період з 01.09.1985 по 27.06.1988 навчалась в Донецькому культурно-освітньому училищі.
Вказані записи не містять помилок, підтирань чи виправлень. Тому суд вважає, що надані документи підтверджують право позивачки на врахування вищевказаного періоду до страхового стажу.
Також, за результатами навчання в Донецькому культурно-освітньому училищі позивачу видано диплом НОМЕР_2 від 27.06.1988, який чітко посвідчує юридичні факти, не містить виправлень та виданий належним суб'єктом, через що є належним доказом підтвердження періоду навчання позивача.
При цьому, доводи апелянта про те, що прізвище в дипломі " ОСОБА_2 " не відповідає прізвищу зазначено в свідоцтві про шлюб" ОСОБА_3 ", не є підставою для відмови у зарахуванні періоду навчання, оскільки право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за складання даного диплому. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у дипломі.
Отже, час навчання ОСОБА_1 з 01.09.1985 по 27.06.1988 в Донецькому культурно-освітньому училищі підтверджується належними та допустимими, а тому спірний період навчання повинен бути зарахований до страхового стажу позивача.
Таким чином, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачці вказаний вище період навчання до страхового стажу.
За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області від 07.11.2023 №053430003444 є протиправним.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач має страховий стаж не менше 13 років, тому остання має право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.