Справа № 761/38363/24 Суддя (судді) першої інстанції: Аббасова Н.В.
25 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Коренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 21 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.09.2024 року за ч.2 ст.163-15 КУпАП за підписом заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко Інни Валеріївни, яка винесена відносно громадянина ОСОБА_1 за актом фактичної перевірки ТОВ «Базис Кейс» № 102297/26/15/07/45383999.
Звернення до суду мотивовано тим, що 11.10.2024 за адресою проживання позивача надійшла оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000 грн. Як вказує позивач, розмір застосованого штрафу не відповідає діям, які кваліфіковані заступником начальника ГУ ДПС у місті Києві в оскаржуваній постанові. З матеріалів, які стали підставою для притягнення позивача, не вбачається, що він вчинив порушення повторно. Так, у Акті фактичної перевірки № 102297/26/15/07/45383999 від 09.09.2024 не відображено повторність правопорушення. Тобто, не зазначено що перевірка проводиться повторно, або порушення Порядку розрахунків виявлено повторно. Так само відсутні дані щодо притягнення, протягом року, до адміністративної відповідальності працівників, або керівника ТОВ «Базис Кейс», за порушення Порядку проведення розрахунків із покупцями, вимог п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків до наставання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги). Крім того, що вказані відомості про те, що порушення вчинене ОСОБА_1 повторно протягом року, відсутні і у протоколі №4191 від 18.09.2024 року. Примірник вказаного протоколу був направлений громадянину ОСОБА_1 поштовим відправленням. Таким чином, кваліфікація дій громадянина ОСОБА_1 у оскаржуваній постанові за ч.2 ст.163-15 КУпАП проведена безпідставно та необґрунтовано, зважаючи на відомості матеріалів справи. Підтвердженням факту виконання вимог п.1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків до яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв за продані ними товари і надані послуги)» є заява про приєднання до Договору еквайрингу AT «Ощадбанк» № 9583732-240409-113630 від 14.06.2024, за якою вбачається, що TOB «Базис Кейс» встановило та використовує платіжний термінал для забезпечення безготівкового розрахунку із споживачами за придбаний товар. Таким чином, директор TOB «Базис Кейс» не вчиняв і не вчиняє порушення вимог постанови КМУ, які зазначені в оскаржуваній постанові. У зв'язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Окремо позивач звертає увагу на факт відсутності суб'єктивної сторони правопорушення у діях ОСОБА_1 , оскільки він не проводив розрахунки із покупцями і не має таких повноважень як керівник.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 21 січня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовано факт порушення ним вимог законодавства, а відповідачем доведено правомірність складання спірної постанови.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу №4191 від 18.09.2024, керівник ТОВ «Базис Кейс» ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: суб'єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (надані послуги)», що зафіксовано актом, бланк № 010717. Дата, час і місце вчинення порушення: 06.09.2024 о 17:20 год. в кіоску за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 65 (прим.1). Відповідальність передбачена ч. 2 ст. 163-15 КУпАП.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.09.2024, винесеної заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко І.В., розглянувши протокол від 18.09.2024 року №4191, встановлено, що керівник ТОВ «Базис Кейс» ОСОБА_1 допустив порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме: недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, чим порушено пункт 1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (надані послуги)».
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17 000 грн., за порушення ч.2 ст.163-15 КУпАП.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини першої статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до частини другої статті 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).
Згідно зі статтею 2 Закону №265 визначено, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 1 статті 3 Закону № 265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
З наведеного вбачається, що суб'єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (послуг), зобов'язані проводити такі операції із застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 47 Положення №148 перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі - контролюючий орган) відповідно до його компетенції.
Керівники суб'єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.
Контролюючий орган в разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою застосовує до порушників штрафні санкції згідно з законодавством України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29.07.2022 №894 (далі Постанова № 894) встановлено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно:
1) з 1 січня 2023 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
2) з 1 січня 2024 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
3) з 1 січня 2025 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
4) з 1 січня 2026 р. - торговці - фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі ст. 20, п.п. 80.2.2, п. 80.2, ст.80 ПКУ від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) відповідачем проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 65 (прим 1), де здійснює діяльність ТОВ «БАЗИС КЕЙС» (код ЄДРПОУ 45383999) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у т.ч. про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
Під час перевірки інспекторами було здійснено контрольну розрахункову операцію - суму 95,00 грн. за готівку (засвідчується копією фіскального чеку від 06.09.2024 о 17:15 № 58333, а.с.55). Покупка була сплачена готівкою, оскільки під час проведення перевірки в кіоску не було можливості сплатити у безготівковій формі. Оплата за покупки в кіоску ТОВ «БАЗИС КЕЙС» приймалась виключно готівкою, що було зазначено в акті перевірки. (а.с. 52-55)
Відповідно до акту фактичної перевірки від 06.09.2024 №102297/26/15/07/45383999 кіоску, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 65 (прим 1), в якому здійснює діяльність ТОВ «БАЗИС КЕЙС» в сфері роздрібної торгівлі тютюновими виробами із застосуванням РРО перевіркою встановлено порушення; суб'єктом господарювання не забезпечена можливість здійснення безготівкових розрахунків, у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв за продані товари, а саме: при спробі розрахуватися за товар з використанням електронних платіжних засобів покупцеві було відмовлено розрахуватися банківською карткою було відмовлено, а платіжний термінал був відсутній.
Таким чином, перевіркою встановлено наступний факт - 06.09.2024 року ТОВ «БАЗИС КЕЙС» в кіоску, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 65 (прим 1) було забезпечено здійснення виключно готівковий розрахунок із покупцями, чим порушено п.1 ч.1 Постанови №894, якою встановлено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно: з 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту).
Разом з тим, позивач в апеляційній скарзі стверджує, що ТОВ «БАЗИС КЕЙС» не було здійснено порушення Постанови 894, оскільки ТОВ «БАЗИС КЕЙС» до банківської установи АТ «Ощадбанк» було подано заяву про приєднання до Договору еквайрингу від 14.06.2024 №9583732-240409-113630, за якою вбачається, що ТОВ «БАЗИС КЕЙС» встановило та використовує платіжний термінал для забезпечення безготівкового розрахунку із споживачами за придбаний товар.
З цього приводу суд першої інстанції прийшов до висновку, який апеляційний суд вважає правильним, що факт надсилання заяви про приєднання до договору еквайрингу не означає наявність платіжного терміналу у перевіряємому кіоску 06.09.2024, надсилання такої заяви до банку не дорівнює факту виконання договору еквайрингу, а свідчить лише про намір отримувати від банку певний вид послуг.
Перевірка проводилася в кіоску, розташованому за адресою м. Київ, вул. Харківське шосе, 65 (прим І), а в п.2 Заяви в графі «Адреса Торгової точки Торговця» відсутня інформація щодо даної адреси.
Отже, надана Позивачем заява не стосується торгової точки, на якій була проведена перевірка та було виявлено порушення, тому не може бути прийнятою в якості доказу по справі.
Твердження Позивача щодо недоведеності правомірності застосування частини 2 ст. 163-15 КУпАП спростовуються долученою до матеріалів справи постановою від 24.04.2024, 27.09.2024 та протоколом про адміністративне правопорушення від 17.04.2024, від 18.09.2024(а.с.62-65).
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведення відповідачем в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-15 КУпАП. Стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, визначених санкцією ч. 2 ст. 163-15 КУпАП.
З огляду на викладене, відповідачем доведено правомірність складання спірної постанови.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а всі викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 21 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно з частиною 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма
Повне судове рішення складено «25» березня 2025 року.