про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
26 березня 2025 року Справа № 480/10801/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009) в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення:
- № 73744-5133-1811 від 26.06.2020 року про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2020рік на суму 32464,09 грн.;
- № 47585-5433-1819 від 08.05.2020 року по сплаті земельного податку на суму 48203,56 грн.;
- № 538615-2404-1811 від 16.06.2021 року про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2021 рік на суму 32464,09 грн.;
- № 566095-2407-1811 від 30.12.2022 року про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2022 рік на суму 35710,49 грн.;
- № -128450-2407-1811 від 21.04.2023 року про сплату орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік на суму 41067,08 грн.
Ухвалою суду від 20.12.2024 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом уточнення позовних вимог та надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Ухвалою суду від 10.01.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу/представнику позивача семиденний строк для виправлення недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви (уточнених вимог) відповідно до кількості учасників справи; доказів сплати судового збору в розмірі відповідно до заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 21.01.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
У подальшому, представник позивача, з урахуванням заяви про продовження строку на усунення недоліків від 27.01.2025, на виконання ухвали суду від 20.12.2024 подала уточнену позовну заяву та долучила докази сплати судового збору.
Також, в уточненій позовній заяві представник позивача просила поновити строк звернення до суду, зазначивши, що Богінкевич Ю.А. дізналася про оскаржувані податкові повідомлення-рішення з адміністративної справи № 320/55271/24, коли в застосунку "Дія" надійшло повідомлення про наявність позову в Київському окружному адміністративному суді. Вказує, що оскаржуванні податкові повідомлення-рішення не отримувала.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, з урахуванням вказаної заяви представника позивача, суд зазначає наступне.
Так, згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 (провадження № К/9901/30170/21) Верховний Суд зазначив, що «стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України».
Тому з метою забезепчення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі № 826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі № 803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулювала правовий висновок згідно з яким процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порядок листування платників податків та контролюючих органів визначає стаття 42 ПК України (в редакції, чинній на момент надіслання позивачу податкових повідомлень-рішень).
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацами першим-другим пункту 42.5 статті 45 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Згідно положень п.42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд зазначає, що з долучених до матеріалів справи копій рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення неможливо встановити беззаперечний факт направлення відповідачем у справі позивачу саме оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 73744-5133-1811 від 26.06.2020 року на суму 32464,09 грн.; № 47585-5433-1819 від 08.05.2020 року на суму 48203,56 грн.; № 538615-2404-1811 від 16.06.2021 року на суму 32464,09 грн.; № 566095-2407-1811 від 30.12.2022 року на суму 35710,49 грн.; № 128450-2407-1811 від 21.04.2023 року на суму 41067,08 грн., оскільки в повідомленнях про вручення така інформація відсутня.
У свою чергу, позивач стверджує, що ознайомився з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями лише після відповіді Головного управління ДПС у Сумській області на адвокатський запит від 27.01.2025.
На підставі викладеного, у зв'язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, враховуючи, що у суду відсутні докази надсилання позивачу саме оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також відсутністю будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача щодо того факту, що він міг дізнатися про порушене право та, відповідно, мав можливість звернутися до суду у строки передбачені Кодексом адміністративного судочинства України та з урахуванням наданих позивачем письмових доказів на підтвердження зазначених обставин, а також значення справи для сторін, негативні наслідки надмірного суворого тлумачення процесуальних норм та оцінки обставин справи, що можуть мати наслідком позбавлення позивача у доступі до правосуддя, гарантованого Конституцією України, а також беручи до уваги доводи заяви представника позивача, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду з позовною заявою.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.
Щодо клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, або у випадку відмови у задоволенні клопотання - у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд зазначає про наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина 2 статті 257 КАС України).
Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини 3 статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, законодавець лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких зазначений у частині четвертій статті 257 КАС України.
Також, згідно із ч. 5, ч. 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться ч. 8 ст. 262 КАС України.
В силу приписів ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 73744-5133-1811 від 26.06.2020 року на суму 32464,09 грн.; № 47585-5433-1819 від 08.05.2020 року на суму 48203,56 грн.; № 538615-2404-1811 від 16.06.2021 року на суму 32464,09 грн.; № 566095-2407-1811 від 30.12.2022 року на суму 35710,49 грн.; № 128450-2407-1811 від 21.04.2023 року на суму 41067,08 грн.
На переконання суду, така категорія справ не визначена у переліку частини 4 статті 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, у заявленому клопотанні не зазначено належних мотивів, якими обґрунтовується необхідність розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін або за правилами загального позовного провадження. Крім того, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами не обмежує представника позивача своєчасно реагувати на заяви, клопотання відповідача у справі, належним чином захищати права та законні інтереси позивача та жодним чином не впливає на належність інформування про хід розгляду справи.
Водночас, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування і складу учасників ця справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження і для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті спору, на думку суду, не є обов'язковим заслуховування усних пояснень представників сторін у судовому засіданні.
З огляду на викладене, враховуючи предмет спору, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, відсутність потреби у допиті свідків, у призначенні експертизи у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін або за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторіе, відтак у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 480/10801/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (Номер категорії справи 111031101).
3. Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Сумського окружного адміністративного суду за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, зал 210.
4. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
5. Встановити відповідачу 15-денний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
6. Позивач в порядку, встановленому ст. ст. 162-167 КАС України має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповідно відзиву/заперечення.
7. Зобов'язати Головне управління ДПС в Сумській області разом з відзивом на позовну заяву надати до суду належним чином засвідчені копії податкових повідомлень-рішень № 73744-5133-1811 від 26.06.2020 року на суму 32464,09 грн.; № 47585-5433-1819 від 08.05.2020 року на суму 48203,56 грн.; № 538615-2404-1811 від 16.06.2021 року на суму 32464,09 грн.; № 566095-2407-1811 від 30.12.2022 року на суму 35710,49 грн.; № 128450-2407-1811 від 21.04.2023 року на суму 41067,08 грн. та усіх документів, що стали підставою для їх прийняття, а також докази направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачеві згідно з вимогами ПК України та докази їх отримання.
8. Роз'яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України на вебсторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Д. Кравченко