про залишення позовної заяви без руху
26 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/3795/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до 5-ого Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
21 березня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до 5-ого Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України , відповідно до якого просить:
визнати незаконним та протиправним рішення житлово-побутової комісії 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України, оформленого протоколом №4 від 05 жовтня 2023 року, в частині, щодо: вважати не реалізованим пункт 1 протоколу № 1 засідання житлово-побутової комісії управління від 31.03.2023 стосовно постановки на квартирний облік з правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями підполковника ОСОБА_2 , складом сім'ї три особи (він, дружина та син), з 08 лютого 2008 року (зі збереженням попередньо строку, перебування на обліку в УСБУ в Полтавській області) та з 15 червня 2018 року у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла;
скасувати рішення житлово-побутової комісії 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України, оформленого протоколом №4 від 05 жовтня 2023 року, яким прийнято вважати не реалізованим пункт 1 протоколу № 1 засідання житлово-побутової комісії управління від 31.03.2023 стосовно постановки на квартирний облік з правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями підполковника ОСОБА_2 , складом сім'ї три особи (він, дружина та син), з 08 лютого 2008 року (зі збереженням попередньо строку, перебування на обліку в У СБУ в Полтавській області) та з 15 червня 2018 року у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла.
зобов'язати житлово-побутову комісію 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України поновити на квартирному обліку підполковника ОСОБА_2 , складом сім'ї три особи (він, дружина та син), з 08 лютого 2008 року (зі збереженням попередньо строку, перебування на обліку в УСБУ в Полтавській області) та з 15 червня 2018 року у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 вказав, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Норми КАС України передбачають можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Суд зауважує, що предметом спору у даному позові є правомірність рішення житлово-побутової комісії 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України, оформленого протоколом №4 від 05 жовтня 2023 року, в частині, щодо: вважати не реалізованим пункт 1 протоколу № 1 засідання житлово-побутової комісії управління від 31.03.2023 стосовно постановки на квартирний облік з правом першочергового забезпечення житловими приміщеннями підполковника ОСОБА_2 , складом сім'ї три особи (він, дружина та син), з 08 лютого 2008 року (зі збереженням попередньо строку, перебування на обліку в УСБУ в Полтавській області) та з 15 червня 2018 року у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом лише 21.03.2025, останній пропустив шестимісячний строк звернення, встановлений Законом.
Прохальна частина позову містить клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як встановлено з позовної заяви позивач дізнався про порушення своїх прав лише з відповіді від 28.02.2023 № 28/2/1-В3/9 на адвокатський запит від 25.02.2025, що суперечить хронології дат. Крім того, до позовної заяви додано лист 5-го Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 28.02.2025 № 28/2/1-В3/9.
Надаючи оцінку доводам, приведеним у клопотанні про поновлення пропущеного строку, суд зазначає, що зміст позовної заяви, не свідчить про наявність переконливих доводів з приводу того, що позивач з дати складення оспорюваного рішення у формі протоколу, тобто з 05 жовтня 2023 року не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії.
Відтак, суд вважає, що отримання листа 5-го Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 28.02.2025 № 28/2/1-В3/9 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку
Окремо позивачем як підставу поновлення такого строку звернення до суду позивач зазначає, що він перебуває на військовій службі та службові обов'язки вимагають перебування в зоні безпосереднього ведення бойових дій з метою виконання військового обов'язку, покладеного на позивача у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
Натомість доказів на підтвердження перебування в зоні безпосереднього ведення бойових дій з метою виконання військового обов'язку, покладеного на позивача у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України у період з дати оформлення протоколу від 05 жовтня 2023 року по дату звернення до суду ним не надано до позовної заяви.
Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Водночас, у своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).
Як наслідок, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до 5-ого Управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г. Ясиновський