25 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2689/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Позивач Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України від 19.02.2025 ВП №77244648 про стягнення виконавчого збору; визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України від 19.02.2025 ВП №77244648 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність спірних постанов, оскільки наказом Мінстратегпрому від 23.03.2023 року № 51 позивач включений до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану. Зазначає, що державним виконавцем не було вчинено жодних дій щодо стягнення сум заборгованості згідно виконавчого документа № 917/453/23 від 19.10.2023 року. Натомість, обов'язковою передумовою стягнення виконавчого збору є вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Вважає, що спірні постанови були прийняті відповідачем без врахуванням положень пункту 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/2689/25 за позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови; призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що спірні постанови прийняті державним виконавцем у повній відповідності до вимог чинного законодавства України та у межах наданих їм повноважень.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
19.10.2023 року Східним апеляційним господарським судом виданий наказ на примусове виконання рішення, а саме: на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 917/453/23, яка набрала законної сили 19 жовтня 2023 року: Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 00152307) на користь Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) (Арх. Макаріу ІІІ, 155, ПРОТЕАС ХАУС, 5-й поверх, П.С. 3026, Лімассол, Кіпр, реєстраційний номер 86737) в особі "Представництва "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" (вул. Пушкіна, 119, оф. 509, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 26626659) 247000000,00 грн. основного боргу; 763356, 44 грн. витрат по сплаті судового збору.
19.02.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Оленою Грайровною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №77244648 з виконання наказу Східного апеляційного господарського суду № 917/453/23 від 19.10.2023 року.
19.02.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Оленою Грайровною винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №77244648.
19.02.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Оленою Грайровною винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №77244648.
19.02.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Оленою Грайровною винесено постанову про зупинення виконавчих дій ВП №77244648.
Позивач не погодився із постановами від 19.02.2025 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору ВП №77244648 та оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).
Згідно статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу вимог пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 27 Закону № 1404-VIIІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
За приписами частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот);
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Відповідно до частини дев'ятої статті 27 вказаного Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно вимог статті 42 Закону витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 затверджено види та розміри витрат виконавчого провадження. Зокрема, до видів витрат виконавчого провадження належать: 1. виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; 2. пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку; 3. послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій; 4. послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 5. проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 6. послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці; 7. банківські послуги при операціях з іноземною валютою; 8. сплата судового збору; 9. послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону послуги за користування автоматизованою системою виконавчого провадження; 10. інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій. В межах примусового виконання вимог виконавчого провадження відділом примусового виконання рішень понесені витрати виконавчого провадження пов'язані з роздрукуванням та відправкою документів виконавчого провадження, тощо.
З аналізу наведених правових норм Закону № 1404-VІІІ, що регулює питання виконавчого збору, висновується, що норми Закону № 1404-VIII не встановлюють залежності між прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору та обставинами вчинення державним виконавцем дій по здійсненню примусового стягнення з боржника в межах виконавчого провадження, оскільки законодавчо прямо визначається обов'язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Як слідує з матеріалів справи, державний виконавець виніс постанову від 19.02.2025 року про стягнення виконавчого збору одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №77244648. Суму виконавчого збору, яка підлягала стягненню з позивача, визначено у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягала стягненню.
Суд наголошує, що виходячи із буквального аналізу положень статті 27 Закону № 1404-VІІІ розмір виконавчого збору не залежить від суми, яка фактично стягнута державним виконавцем у межах виконавчого провадження, оскільки визначається у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.
Також, державним виконавцем винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, оскільки при примусовому виконанні виконавчого документа у виконавчому провадженні №77244648 здійснено витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, у відповідності до наступного розрахунку: 1.Конверт середній С5 2,46*4=9,84 грн; 2. Рекомендований лист (маркувальна машина + 20% ПДВ) 54*3=162 грн; 3. Простий лист (маркувальна машина + 20% ПДВ) 16 *1=16 грн.; 4. Папір офісний А4 (1 аркуш) 0,29*24=6,96 грн.; 5. Витрати тонера на друк 1 аркуша А4 1,21*46=55,66 грн; 6. Скоба для стиплера 0,22*100=22 грн.; 7. Користування "АСВП" 69 грн.
Матеріали справи не містять доказів, які спростовують вказані витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на абзац 22 пункту 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", наполягає, що в зв'язку з тим, що вчинення виконавчих дій у виконавчих провадження, за якими боржником є підприємство оборонно-промислового комплексу, зупиняються, виконавчі дії зі стягнення виконавчого збору і витрат виконавчого провадження є протиправними.Суд вважає посилання позивача на норму абзацу 22 пункту 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" таким, що не впливають на правомірність спірних постанов, оскільки зазначеною нормою права передбачено зупинення виконавчих дій, а не заборона відкриття виконавчого провадження.
Відтак, ці положення Закону України "Про виконавче провадження" не могли бути підставою для відмови стягувачу у відкритті виконавчого провадження. Оскільки, як вже зазначалось вище, державний виконавець зобов'язаний стягнути виконавчий збір при відкритті виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору і витрат виконавчого провадження є законними.
Отже, суд приходить до висновку, що постанови від 19.02.2025 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору ВП №77244648 ґрунтуються на вимогах законодавства, прийняті з урахуванням обставин, які мали значення для їхнього прийняття, отже, є правомірними.
Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610; код ЄДРПОУ 00152307) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко