26 березня 2025 р. № 400/10525/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю «Промислова Інженерна Будівельна компанія», вул. Ольшанців, 101,м. Миколаїв,54050,
простягнення податкового боргу у сумі 33575,27 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ «ПІБК»» (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з ТОВ «ПІБК» (код ЄДРПОУ 41987236) заборгованість у розмірі 33 575,27 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Відповідача, на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з: податку на додану вартість у розмірі 31 543,27 грн. податку на прибуток у розмірі 2 032,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджений податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства його не сплатив.
Ухвалою від 13.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.
Від відповідача до суду відзив не надходив.
Суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Відповідно до розрахунку податкової заборгованості за відповідачем рахується податковий борг з наступних податків: 1 податку на додану вартість у розмірі 31 543,27 грн.2 податку на прибуток у розмірі 2 032,00 грн.
Згідно пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів п.54.1 ст.54 ПК України крiм випадкiв, передбачених податковим законодавством, платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пенi, яку зазначає у податковiй (митнiй) декларацiї або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленi цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пенi вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 ст, 16 Податкового кодексу України на Боржника, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в розмірах та у встановлені законами строки.
Відповідно до пп. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені 11К України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 137 ПК України визначено, що податок па прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Відповідно до ст.203 ПК України податкова декларація з податку па додану вартість подасться за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.1. ст. 56 ПК України.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеномудля надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 ПК України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.
Кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов'язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.
З позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути податковий борг з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача.
Однак, суд звертає увагу позивача, що такий спосіб забезпечення погашення боргу як стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок його готівкових коштів не передбачений підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані наявним у відповідача грошовим зобов'язанням у розмірі 33575,27 грн., яке є узгодженим, але несплаченим у добровільному порядку, внаслідок чого набув статусу податкового боргу і має бути стягнутий з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ТОВ «Промислова Інженерна Будівельна компанія»» (код ЄДРПОУ 41987236) заборгованість у розмірі 33 575,27 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Відповідача, на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з: податку на додану вартість у розмірі 31 543,27 грн. податку на прибуток у розмірі 2 032,00 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник