26 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7613/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького державного університету внутрішніх справ про визнання дій протиправними та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ректора Донецького державного університету внутрішніх справ “Про застосування дисциплінарного стягнення» від 11.11.2024 № 212;
- скасувати наказ ректора Донецького державного університету внутрішніх справ “Про особовий склад» від 12.11.2024 року № 873о/с, який стосується звільнення рядового поліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (0201133). курсанта навчального взводу № 305/22- (Пд)-БП факультету №2 (2022 рік набору) зі служби поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ЗУ “Про Національну поліцію».
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказує, що звільнення позивача не було погоджено із самоврядуванням університету. Також вказує, що службове розслідування проводилось на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення, провадження в якому було закрите. Крім того вважає, що було застосовано надто суворе покарання
Ухвалою суду від 06 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також вказаною ухвалою від відповідача було витребувано додаткові докази.
У встановлений судом строку від відповідача відзиву на позовну заяву не надійшло, вимог вказаної вище ухвали не виконано.
Відповідно до ч.9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач навчався у Донецькому державному університеті внутрішніх справ.
30.10.2024 року до керівництва ДонДУВС надійшла доповідна записка декана факультету №2 підполковника поліції ОСОБА_2 про те, що 29.10.2024 року фахівець факультету №2 від час здійснення перевірки дотримання розпорядку дня та соціально - побутових умов кімнат в гуртожитку університету, виявила в кімнаті №511 факт порушення службової дисципліни та скоєння дисциплінарного проступку позивачем, який лежачі ліжку палив електронну сигарету у забороненому для цього місці.
Наказом ДДУ ВС від 30.10.2024 року №605 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем (а.с.14-15).
За результатами службового розслідування складено висновок від 11 листопада 2024 року, згідно якого: за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ч, 1 ст, 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-УІІІ «Про Національну поліцію»; ст, 1 Закону України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України; абзацу 3 п. З ст. 13 Закону України від 22.09.2005 № 2899-ІУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»; ч. 1 ст. 63 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту»; п. п. 6.7.3. п. 6.7 глави 6 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 № 62; вимог наказу МВС України від 09.11.2016 року № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських»; наказів ДонДУВС від 18.09.2023 № 525 «Про затвердження функціональних обов'язків курсантів та слухачів первинної професійної підготовки ДонДУВС», від 17.04.2023 № 193 «Про затвердження Інструкції з пожежної безпеки», що виразилося у неналежному виконанні функціональних обов'язків курсанта і поліцейського, а саме палінні електронної сигарети у невстановленому місці, та ; систематичному порушенні службової дисципліни, застосувати до курсанта 305/22-(ПД)-Бп навчального взводу факультету № 2 Донецького державного ; університету внутрішніх справ рядового поліції ОСОБА_1 -дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та відрахувати останнього з Донецького державного університету внутрішніх справ (а.с.33-41).
Наказом від 11.11.2024 року №212 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та відрахувати останнього з Донецького державного університету внутрішніх справ, відповідно до висновку про результати службового розслідування (а.с.43-44).
Наказом від 12.11.2024 року №873 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про національну поліцію» (а.с.46).
Не погоджуючись із таким наказом, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що затвер джений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, Правилами етичної поведінки поліцейських, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 вказаного Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6 ч. 1 ст. 77).
Згідно з ч.ч. 2 та 3 вказаної статті Закону днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
Види відповідальності поліцейських встановлені ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з якою у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, визначено, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Частинами 1, 3 та 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України (ч. 5 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію»).
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807).
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (п. 1 розд. І Порядку).
Згідно з п. 2 розд. І Порядку у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
уповноважений керівник - Міністр внутрішніх справ України, службова особа поліції, ректор закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділені повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893.
Відповідно до п.п. 2, 3 та 5 розд. IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807), поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України«Про захист персональних даних»,«Про державну таємницю'та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з п. 6 розд. IV Порядку повноваження голови та членів дисциплінарної комісії визначаються статтею 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893.
Відповідно до п. 7 розд. V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до п.п. 8 та 10 розд. V Порядку за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Поліцейського, який притягається до відповідальності, не пізніше ніж за три дні в письмовій формі повідомляють про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
Згідно з п.п. 13 та 14 розд. V Порядку поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Відповідно до пп. 2 п. 5 вказаного Положення ректор ЗВО МВС (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання МВС) уповноважений застосовувати такі види дисциплінарних стягнень, передбачені статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII: до поліцейських, які здобувають вищу освіту на певному рівні вищої освіти у ЗВО МВС на денній формі навчання: призначення курсантів (слухачів) поза чергою в наряд - до п'яти нарядів; зауваження; догана; сувора догана; звільнення з посади курсантів (слухачів); звільнення зі служби в поліції курсантів, яким первинне звання молодшого складу поліції присвоєно керівником ЗВО МВС.
Відповідно до абз. 4 п. 2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, що затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2009 року №381, курсант (слухач) може бути відрахований із ВНЗ (вищого навчального закладу МВС) за одноразове грубе порушення навчальної (службової) дисципліни, правил внутрішнього розпорядку ВНЗ.
Вирішуючи даний спір суд звертає увагу, що позивачем оскаржується лише наказ ректора Донецького державного університету внутрішніх справ “Про застосування дисциплінарного стягнення» від 11.11.2024 № 212.
Результати службового розслідування відповідно до 06.11.2024 року №206 судом не розглядаються.
Відповідно до ч.12 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Наказом від 06.11.2024 року №206 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани (а.с.30-32).
Наказом від 11.11.2024 року №212 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та відрахувати останнього з Донецького державного університету внутрішніх справ, відповідно до висновку про результати службового розслідування (а.с.43-44).
Отже, оскільки наказ від 06.11.2024 року №206 чинний і не оскаржувався позивачем, відповідачем вірно застосовано дисциплінарне стягнення як більш суворе за попереднє.
Щодо посилання позивача на те, що його звільнено без погодження студентсько-курсантським самоврядуванням, суд зазначає таке.
Оскільки курсантів навчальних закладів МВС України регулює спеціальне дисциплінарне законодавство, їх звільнення як форма дисциплінарного стягнення здійснюється відповідно до норм Дисциплінарного статуту. У такому випадку погодження із студентським самоврядуванням не є необхідним, оскільки органи студентського самоврядування не мають повноважень щодо розгляду дисциплінарних справ курсантів, а дисциплінарне стягнення накладається на підставі службового розслідування, яке встановило факт порушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог.
Судом не встановлено судових витрат, які б підлягали розподілу.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд,
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Донецького державного університету внутрішніх справ про визнання дій протиправними та скасування наказу - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА