26 березня 2025 рокуСправа №160/969/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
14.01.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 гривень, за період за червень місяць 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 гривень, за період за червень місяць 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що э військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 . 18.01.2023 перебуваючи на бойових позиціях він отримав поранення - відрив ліктьового суглобу множинні осколкові поранення гомілкостопу та у період з 18.01.2023 по 04.09.2023 перебував на безперервному лікуванні в Україні. З 06.09.2023 перебуває на лікуванні у Королівстві Нідерландах згідно з програмою направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією рф проти України. Процес реабілітації триває і наразі у медичному центрі «Basalt Hand, Pols en Elleboog Revalidatie» АДРЕСА_1 , 2545 АА, у м. Гаага, Нідерланди. Позивач зазначає, що за весь період лікування його включали в наказ на виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, однак з листопада 2024 року припинили нарахування додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, в той час як лікування на разі ще не завершилося. Так, листом від 29.11.2024 підтверджується, що він був прийнятий у відділення пластичної хірургії 29.11.2024 та було проведена операція з приводу втрати функції кінцівки. Оперативне втручання: транспердикулярна ампутація правої руки +4х ТMR (медіанний на біцепс, ліктьовий на плечовий, LABCN на плечовий, променевий на гілку триголового м'яза), а також видалення гранатової кістки тильної поверхні правої стопи. На підставі довіреності його представник Савицька Анна Володимирівна подала рапорт від 15.11.2024 щодо включення в наказ на виплату додаткової грошової винагороди у зв'язку з пораненням із захистом Батьківщини і перебуванням на безперервному лікуванні за кордоном. Проте, Військова частина НОМЕР_1 ніяким чином не відреагувала на поданий рапорт, у зв'язку з чим було подано адвокатський запит до командування Військової частини НОМЕР_1 з метою отримання інформації щодо результатів розгляду подано рапорту, на що було отримано відповідь від 08.12.2024 №3633 в якій зазначається, що за наявними обліками Військової частини НОМЕР_1 будь-яких рапортів від військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з моменту його поранення до військової частини не надходило. Таким чином, позивач вважає, що в діях посадових осіб військової частини НОМЕР_1 вбачається протиправна бездіяльність, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 14.02.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
03.02.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов, у якому представник у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що вказана вимога є незаконною, так як додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та регламентована Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, була нарахована та виплачена позивачу у повному обсязі, що підтверджується витягом з наказу (по стройовій частині) №272 від 05.09.2024 та карткою особового рахунку військовослужбовця, відомістю зарахування заробітної плати, пояснювальною запискою тво начальника фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, відповідач виконав всі від нього залежні дії та виплатив позивачу усі належні йому кошти за спірний період зазначений у позовній заяві, а позовні вимоги є незаконними та несуть в собі загрозу спричинення збитків бюджету держави у вигляді повторної виплати вже нарахованих та виплачених грошових коштів, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
18.01.2023 перебуваючи на бойових позиціях старший солдат ОСОБА_1 отримав поранення внаслідок вибухової травми - відрив ліктьового суглобу множинні осколкові поранення гомілкостопу, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.02.2023 №6113, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 .
У період з 18.01.2023 по 04.09.2023 старший солдат ОСОБА_1 перебував на безперервному лікуванні в медичних закладах, що підтверджується виписками з медичних карт хворого.
06.09.2023 старший солдат ОСОБА_1 прибув на лікування до Королівства Нідерланди, згідно з програмою направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Процес реабілітації триває і наразі у медичному центрі «Basalt Hand, Pols en Elleboog Revalidatie» вул. Елс Борст-Айлерсляйн 75, 2545 АА, у м. Гаага, Нідерланди, що підтверджується довідками Посольства України в Королівстві Нідерландах від 03.01.2024 №73506, від 05.02.2024 №803112, від 04.03.2024 №894006, від 03.04.2024 №916443, від 02.05.2024 №1148338, від 03.06.2024 №1234586.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 05.08.2024 №19694 старшому солдату ОСОБА_1 проведено дистанційний медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії НВМКЦ «ГВКГ», встановлений діагноз: У36.2 - наслідки вибухової травми (18.01.2023) вогнепального осколкового сліпого поранення лівої кисті та правої стопи, вогнепального перелому дистального відділу правої плечової кістки та обох кісток передпліччя з масивним дефектом м'яких тканин, лікований оперативно (18.01.2023 - МОС А3Ф, 24.01.2023 - ПХО, VAC, 02.02.2023 - BXO, накладання VAC-пов'язки, 16.03.2023 - BXO, пластика дефекту вільним шкірним лоскутом, 12.04.2023 - некрсеквестректомія в ділянці дистального епіметафізу правої плечової кістки на фоні постравматичного остеомієліту в стадії нестійкої ремісії, армоване цементне спейсерування з антибіотиком, перемонтаж АЗФ, 01.05.2023, 05.05.2023 - санація, некректомія, наклалання VAC-пов'язки, 10.05.2023 - зняття VAC-пов'язки, пластика раньового дефекту вільним шкірним лоскутом, 05.06.2023 - демонтак АЗФ) при тимчасовому порушенні функції. Поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщини.
З матеріалів справи вбачається, що за весь період лікування, старшого солдата ОСОБА_1 було включено в наказ на виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн, що не заперечується відповідачем.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що з листопада 2024 року позивачу припинено нарахування додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, з чим позивач категорично не згоден, разом з тим, до суду позивач звертається саме з вимогою щодо не нарахування та не виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн за червень 2024 року.
Отже, вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив додаткову винагороду за період червень 2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинив свою дію.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Згідно із пунктом 1 Постанови № 168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298 доведено до відома Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини, голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України/керівникам структурних-підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ, вимогу про те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100000,00грн. або 30000,00грн. здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам військових частин (пункт 5). У період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмір 100000,00грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (пункт 8).
23.06.2022 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
За змістом пункту 7 Окремого доручення у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
У довідці обов'язково зазначати: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травма, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 внесено зміни до «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та доповнено Порядок № 260 новим розділом. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини),- виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно із пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку № 260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
З аналізу норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, суд зауважує, що Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується у розмірі 100 000 гривень винагорода.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 18.01.2023 перебуваючи на бойових позиціях позивач отримав поранення внаслідок вибухової травми - відрив ліктьового суглобу множинні осколкові поранення гомілкостопу, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.02.2023 №6113, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 .
Також, судом встановлено, що в результаті отриманих травм позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 18.01.2023 по 04.09.2023.
З 06.09.2023 і до цього часу позивач перебуває у медичному центрі «Basalt Hand, Pols en Elleboog Revalidatie» АДРЕСА_1 , 2545 АА, у м. Гаага, Нідерланди, згідно з програмою направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Довідкою ВЛК від 05.08.2024 №19694 підтверджено, що поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщини.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з отриманням поранення.
З картки особового рахунку позивача та відомостей зарахування заробітної плати вбачається, що у червні, липні та серпні 2024 року позивачу не нараховувалась збільшена до 100 000,00 грн додаткова винагорода.
Разом з тим, з пояснювальної записки тво начальника фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 вбачається, що після надання позивачем усіх підтверджуючих документів щодо перебування на лікуванні у медичному закладі, у вересні 2024 року позивачу була виплачена додаткова винагорода у розмірі 400 000,00 грн за червень, липень, серпень, вересень 2024, що також підтверджується карткою особового рахунку позивача та відомостями зарахування заробітної плати.
Отже, додаткова грошова винагорода у зв'язку з пораненням у розмірі 100 000,00 грн за червень 2024 року була нарахована та виплачена позивачу у вересні 2024 року, що підтверджується доказами наявними у матеріалах справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для повторної виплати вже нарахованих та виплачених грошових коштів.
Таким чином, суд дійшов висновку про не обґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Щодо незгоди позивача із припиненням нарахування додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн саме з листопада 2024 року, зазначеної у тексті позовної заяви, суд зазначає, що з подібною вимогою до суду позивач в рамках цієї справи не звертався, у зв'язку з чим справа розглянута виключно в межах заявлених позовних вимог.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 10.03.2025 по 25.03.2025 на лікарняному, рішення ухвалено першого робочого дня.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець