26 березня 2025 рокуСправа №640/35868/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державної служби геології та надр України до Державного підприємства "Шахта імені К.І. Кисельова" про анулювання спеціальних дозволів на користування надрами,-
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3167 від 18.09.2003 року наданого Державному підприємству «Шахта імені К.І. Кисельова».
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач порушує чинне законодавство України: порушено п.5.3. та 1.2 Угоди про умови користування надрами № 3167 від 14.10.2014 року, п.2 Особливих умов спеціального дозволу на користування надрами та ст. 24 Кодексу України про надра. Відповідач не подавав щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У подальшому справу передано до розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.
Відповідач має спеціальний дозвіл на користування надрами № 3167 від 18.09.2003 року
Строк дії вказаного дозволу 18 років; тобто дозвіл діє до 18.09.2021 року.
Однак згідно ст. 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.
Оскільки відповідач здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, то строк дії спеціального дозволу продовжено на період проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п.2 Особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 3167 від 18.09.2003 року та п.7.2 угоди 3167 від 14.10.2014 року про умови користування надрами, надрокористувач зобов'язаний у встановленому порядку подавати до Держгеонадр та Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційий геологічний фонд України» щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності, як підтвердження експлуатації корисних копалин.
Відповідач не подав щорічну звіту відповідної форми статистичної звітності за 2014 рік.
Наказом позивача від 19.05.2015 року № 122 зупинено дію спеціального дозволу, який надано відповідачу та встановлено термін 30 днів для усунення порушень.
Наказом позивача від 29.04.2021 року № 338 додатково надано відповідачу 15 днів на усунення порушень.
Однак відповідач не усунув порушення.
Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє на підставі Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1174 (далі - Положення № 1174).
Згідно з підпунктом 12 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України.
Відповідно до статті 2 Кодексу України про надра завданням цього Кодексу є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Так, статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Відповідно до статті 19 зазначеного Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.
Виключно з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у користувача надр виникають права та обов'язки, передбачені Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615).
За змістом частини другої статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Згідно з положеннями частини першої статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:
державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;
спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
За приписами статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що Держгеонадра є органом з питань надання дозволу на користування надрами, який у межах своїх повноважень здійснює державний геологічний контроль, зокрема, за дотриманням умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами.
Заходами Державного геологічного контролю є проведення планових та позапланових перевірок.
Таким чином, контроль за дотриманням надрокористувачем умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами, як складова державного геологічного контролю, має здійснюватися виключно шляхом проведення планових та позапланових перевірок надрокористувачів.
Будь-яких інших способів реалізації Держгеонадрами своїх контролюючих функцій законодавцем не передбачено.
Відповідно до п. 7.2 статті 13 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 3167 від 14.10.2014 року, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №3167 від 18.09.2003 року, укладеними між Держгеонадра та ДП «Шахта імені К.І. Кисельова», підприємство зобов'язано в установленому порядку подавати до ДНВП «Геоінформ України» щорічні звіти про рух запасів відповідно до форм державної статистичної звітності.
У позовній заяві Держгеонадра в якості підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами посилається на пункт 5 статті 26 Кодексу України про надра (невиконання ТОВ «Істок» умов спеціального дозволу на користування надрами).
З цього приводу суд звертає увагу на таке.
Пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра встановлено, що право користування надрами припиняється у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.
У відповідності до частини другої статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконало перед Державним науково-виробничим підприємством «Геоінформ України» обов'язку звітувати за 2014 рік про стан запасів корисних копалин за формою 5-гр, про необхідність подання яких визначено у особливих умовах спеціального дозволу на користування надрами від 14.10.2014 № 3167.
Відповідачем не вжито заходів для усунення порушень, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу.
Докази, які б свідчили про те, що відповідач повідомив позивача про згоду або незгоду на припинення права користування надрами згідно із спеціальним дозволом на користування надрами, у матеріалах справи відсутні.
Як зазначено вище, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України «Про надра», лише за наявності згоди на це користувача надрами.
З огляду на те, що відповідач не надав згоду на припинення права користування надрами, наявні підстави для припинення цього права в судовому порядку.
Суд зазначає, що Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011 у справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11 та від 10.12.2013 у справі №21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №802/4846/13-а, від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.
Висновок Державної служби геології та надр України про порушення відповідачем умов спеціального дозволу на користування надрами ґрунтується на інформації відносно статистичної звітності, наданої позивачу Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України».
Оскільки обов'язок надання щорічних звітів про рух запасів відповідно до форм державної статистичної звітності 5-гр безпосередньо визначений у особливих умовах спеціального дозволу на користування надрами від 14.10.2014 № 3167, суд приходить до висновку, що з огляду на надану Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» інформацію про неподання відповідачем відповідної звітності, необов'язково проведення Держгеонадрами додаткової перевірки.
Суд підкреслює, що Угода про умови користування надрами від 14.10.2014 року № 3167 року була погоджена та підписана обома сторонами без будь-яких зауважень. Відповідач був обізнаний про свій обов'язок надавати вчасно статистичні дані до ДНВП «Геоінформ України» про рух запасів відповідно до форм державної звітності 5-гр та наслідки невиконання пункту 7.2 цієї Угоди.
Порушення відповідачем обов'язку звітувати перед Державним науково-виробничим підприємством «Геоінформ України» за 2014 рік про стан запасів корисних копалин за формою 5-гр, передбаченого в Угоді про умови користування надрами від 1410.2014 року № 3167, є самостійною підставою для припинення права користування ними шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами.
Судом не встановлено фактів звернення відповідача до із заявою про настання форс-мажорних обставин, як це передбачено пунктом 9 Угоди про умови користування надрами від 14.10.2014 року № 3167, що є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цією Угодою.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №812/1743/17.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) до Державного підприємства «Шахта імені К.І. Кисельова» (01032, м. Київ, вул. Толстого, 59, код ЄДРПОУ 39067119) про анулювання спеціального дозволу на користування надрами - задовольнити .
Припинити Державному підприємству «Шахта імені К.І. Кисельова» право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3167 від 18.09.2003 року наданого Державному підприємству «Шахта імені К.І. Кисельова».
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін