26 березня 2025 року Справа 160/6997/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши заяву відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 суддівської винагороди за період часу грудень 2024 року - лютий 2025 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року та 01 січня 2025 року у розмірі 2102,00 гривні;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період часу грудень 2024 року - лютий 2025 року на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року та 01 січня 2025 року складає 3028,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2; надбавки за вислугу років у розмірі 50 % від посадового оклад; надбавки за доступ до державної таємниці у розмірі 10 % від посадового окладу та відпускних, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області для проведення виплати судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період часу грудень 2024 року - лютий 2025 року.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем-1 подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування якого зазначено, що позивачем у цій справі є особа, яка у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займає відповідальне та особливо відповідальне становище, тому ця справа не може бути віднесена до справ незначної складності. Разом з тим, розгляд справи в спрощеному позовному провадженні позбавляє ТУ ДСА України в Дніпропетровській області конституційного права щодо оскарження судових рішень в порядку касаційного провадження. Враховуючи зазначене, просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження з метою дотримання законних прав та свобод усіх учасників справи.
Суд, вивчивши доводи відповідача, викладені в заяві, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.
Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 суддівської винагороди за період часу грудень 2024 року - лютий 2025 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року та 01 січня 2025 року у розмірі 2102,00 гривні; зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період часу грудень 2024 року - лютий 2025 року на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року та 01 січня 2025 року складає 3028,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2; надбавки за вислугу років у розмірі 50 % від посадового оклад; надбавки за доступ до державної таємниці у розмірі 10 % від посадового окладу та відпускних, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті; зобов'язання Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області для проведення виплати судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період часу грудень 2024 року - лютий 2025 року.
Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд приходить до висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.
Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Покликання відповідача-1 на те, що розгляд справи без виклику сторін звужує права сторін, оскільки такий порядок розгляду справи зводиться лише до подання відзиву на позов та заперечень на відзив та те, що ОСОБА_1 перебуває на посаді судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, а отже відповідно до норм ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, не можуть бути сприйняті як належні аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на наступне.
Згідно з приміткою до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, судді, то дана справа не визначається процесуальним законом як справа незначної складності.
При цьому, Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, відповідно до якого до таких посад належать:
посада Глави Адміністрації Президента України та його заступників;
посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України;
посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;
посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами;
посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів;
посади в органах місцевого самоврядування:
перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;
заступників голів районних, районних в містах рад;
секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;
керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;
голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).
З огляду на викладене, суд зазначає, що посада судді суду загальної юрисдикції не відноситься до посад осіб, що займають відповідальне становище.
Однак, процесуальний закон не містить імперативних вимог щодо розгляду справ такої категорії виключно за правилами загального позовного провадження, отже така справа може бути визнана справою незначної складності судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі з урахуванням інших критеріїв, встановлених КАС України.
Правовий висновок щодо можливості розгляду в порядку спрощеного провадження адміністративних справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі №808/1271/18.
З урахуванням критеріїв, визначених статтею 257 КАС України, а також враховуючи, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про її незначну складність, у зв'язку з чим ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Положеннями ч. 1, 4, 7 ст. 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частина четверта цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що необхідність розгляду справи в поряду загального позовного провадження повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням чітких підстав.
Однак, наведені у заяві доводи представника відповідача-1 не свідчать про необхідність чи наявність істотних підстав для розгляду цієї справи в поряду загального позовного провадження. Будь-яких доказів наявності таких підстав, складності спірних правовідносин суду не надано.
Покликання відповідача на той факт, що за наслідками розгляду означеної справи в порядку спрощеного провадження, позбавить сторін права на касаційне оскарження рішення суду, не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Вивчивши матеріали даної справи, предмет та підстави позову, враховуючи відсутність, на думку суду, особливої складності справи, суд не вбачає підстав для розгляду справи в поряду загального позовного провадження.
Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 р. у справі №640/594/20, від 22.10.2021 р. у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 р. у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 р. у справі №640/23385/20, від 05.08.2021р. у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 р. у справі №340/1727/20, від 28.07.2021р. у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 р. у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 р. у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 р. у справі №520/13014/2020 тощо.
Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
При цьому, у заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Водночас, суд зазначає, що рішенням Ради суддів України № 23 від 05 серпня 2022 р. затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не свідчить про необхідність розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, характер даного спору не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, а тому суд вважає, що в задоволенні клопотання відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, слід відмовити.
На підставі означеного, суд вважає заяву відповідача-1 про перехід у загальне позовне провадження необґрунтованою та такою, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька