Справа № 442/568/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.
Провадження № 22-ц/811/2752/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
06 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Салати Я.І.
з участю представника АТ «Універсал Банк» - Швець А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 липня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
У січні 2015 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 30 січня 2008 року було укладено Кредитний договір №BL 1839 на загальну суму 59400,00 доларів США з терміном повернення кредиту до 01 січня 2028 року. Зазначений кредит Боржником отримано на споживчі потреби.
У порушення умов Договору, Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилася прострочену заборгованість за кредитом.
В подальшому між Банком та Позичальником було укладено додаткові угоду № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 до Кредитного договору №BL 1839 від 30 січня 2008 року.
Станом на 28 жовтня 2014 року рік заборгованість Боржника становить 61560,64дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 797 268,46 гривень.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між Позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були укладені Договора поруки, а також в подальшому з поручителями укладалися додаткові угоди до договорів поруки.
Через невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договорами поруки від ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було надіслано лист-вимогу від 08 серпня 2014 року, щодо сплати заборгованості по Кредитному договору та нарахованих по ньому процентів.
Акціонерне товариство «Універсал Банк» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заборгованість за кредитним договором в розмірі 61560,64 доларів США, що еквівалентно 797268,46 гривень та судовий збір в розмірі 3654,00 гривень.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 липня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №BL 1839 від 30 січня 2008 року в розмірі 61560,64 доларів США, що еквівалентно 2 537 369,52 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 3654,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі покликається на те, що із розрахунку заборгованості за Кредитним договором №BL 1839 від 30 січня 2008 року вбачається, що станом на 28 жовтня 2014 прострочена заборгованість ОСОБА_1 по сумі кредиту складає всього лише - 1021,90 дол.США.
Вказує, що така заборгованість утворилася шляхом невчасного, із запізненням, придбання банком іноземної валюти за моєю заявою на погашення кредиту, у зв'язку з чим банком стала застосовуватися підвищена процентна ставка та збільшувалася відповідно заборгованість по кредиту.
Вважає, що на момент звернення Банку із даним позовом була фактично відсутня заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №BL 1839 від 30 січня 2008 року, тому для того щоб це довести, представником ОСОБА_4 адвокатом Рупінським О.Б., було подано заяву про витребування доказів, у якій заявлено також про застосування строків позовної давності до вимог банку.
Стверджує, що не надавши належної оцінки добросовісному виконанню ОСОБА_2 зобов'язань по погашенню кредитної заборгованості за кредитним договором, відсутності доказів надсилання Відповідачам вимоги про дострокове погашення кредиту суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, про порушення зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків.
Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника АТ «Універсал Банк» - Швець А.В. на спростування доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Судом та матеріалами справи встановлено, що між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 (Відповідач-1) 30 січня 2008 року було укладено Кредитний договір №BL 1839 на загальну суму 59400,00 доларів США з терміном повернення кредиту до 01 січня 2028 року. Зазначений кредит Боржником отримано на споживчі потреби.
Відповідно до п.6.1.1. Кредитного договору Відповідач зобов'язувався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним Договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно даного договору. Згідно 1.4.4 Кредитного договору сплата процентів повинна була здійснюватися Відповідачем не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем. Відповідно до п. 4.5. Договору, зменшення суми ліміту відновлювальної кредитної лінії здійснюється відповідно до Графіку погашення заборгованості по кредиту (Додаток №1), який є невід'ємною частиною даного Договору.
У порушення умов Договору, Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилася прострочену заборгованість за кредитом.
В подальшому 01 червня 2009 року між Банком та Позичальником було укладено додаткову угоду № 1 та № 2 до Кредитного договору №BL 1839 від 30 січня 2008 року.
08 липня 2010 року між Банком та Позичальником було укладено додаткові угоди № 3 та № 4 до Кредитного договору №BL 1839 від 30 січня 2008 року.
20 вересня 2011 року між Банком та Позичальником було укладено додаткові угоди № 5 та № 6 до Кредитного договору №BL 1839 від 30 січня 2008 року.
27 вересня 2012 року між Банком та Позичальником було укладено додаткову угоду №7 до Кредитного договору №BL 1839 від 30 січня 2008 року.
08 серпня 2014 року Відповідачу-1 було надіслано лист-вимогу. Однак, відповіді отримано не було.
Станом на 28 жовтня 2014 року рік заборгованість Боржника становить 61560,64дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 797 268,46 гривень, з них:
- заборгованість по сумі кредиту - 56467,60 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 731 308,78 гривень;
- в тому числі прострочена заборгованість по кредиту - 1021,90 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 13234,57 гривень;
- відсотки - 5019,02 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 65001,05 гривень;
- підвищені відсотки - 74,02 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 958,63 гривень.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №BL 1839/1 від 30 січня 2008 року
Між Позивачем та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено Договори поруки №BL 1839/1-П та №BL 1839/2-П відповідно, від 20.09.2011 року.
За умовами вище згаданих договорів, поручителі зобов'язуються перед Позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань, що виникли за Кредитним договором №BL 1839 від 30 січня 2008 року в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є солідарною.
10 червня 2009 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поруки №BL 1839/1 від 30 січня 2008 року.
20 вересня 2011 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду до Договору поруки №BL 1839/1 від 30 січня 2008 року.
27 вересня 2012 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду до Договору поруки №BL 1839/1 від 30 січня 2008 року.
27 вересня 2012 року між Банком та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду до Договору поруки від 20 вересня 2011 року.
Через невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договорами поруки від ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було надіслано лист-вимогу від 08 серпня 2014 року, щодо сплати заборгованості по Кредитному договору та нарахованих по ньому процентів. Однак, дана вимога залишена ними без реагування.
Постановляючи оскаржуване рішення суд виходив з тих підстав, що ОСОБА_1 у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору допусти заборгованість перед позикодавцем в розмірі 61560,64 дол, США, що еквівалентно 2537369,52 грн, яка підлягає стягненню в солідарному порядку як з позичальника так і поручителів.
З такими висновками колегія суддів погоджується.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
За положеннями частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання може бути порука.
Згідно з частинами першою, другою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору банк звернувся до позичальника та поручителів за кредитним договором з вимогою про погашення заборгованості станом на 08 серпня 2024 року. Вимога містить застереження, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги та банк буде вимушений стягнути всю суму кредиту в примусовому порядку з покладення витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та витратами виконавчого провадження.
Згідно умов кредитного договору №BL від 30 січня 2008 року, а сам п.3.1.2, банк в праві вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту у разі порушення позичальником умов договору та/або настання будь-якої події, що може погіршити фінансовий стан позичальника та/або вплинути на його здатність або бажання виконувати власні зобов'язання за цим договором.
Пунктом 2.2 договорів поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги.
Колегія суддів звертає увагу, що банком перед звернення до суду з даним позовом до позичальника і поручителів було дотримано передбаченої договорами умови щодо повідомлення кожного з них про наявність заборгованості за кредитним договором, яке містить вимогу про погашення заборгованості.
Позичальником та поручителями такі вимоги залишилися без належного реагування з їхньої сторони, в зв'язку з чим банк через 5 місяців звернувся до суду з даним позовом.
ОСОБА_1 зазначає, що станом на 28 жовтня 2014 року прострочена заборгованість ОСОБА_1 становила 1021,90 дол США, однак колегія суддів звертає увагу, що така обставини свідчить про неналежне виконання умов кредитного договору, що дало банку право звернутися до суду з даним позовом.
Твердження ОСОБА_1 про те, що вимогу банку про стягнення усієї суми боргу є передчасною, оскільки вона та поручителі не отримували листів вимоги про погашення заборгованості, є безпідставними, оскільки банком було дотримано порядку скерування їм таких листів, які з їхньої сторони залишилися без належного реагування.
Щодо заперечення розміру заборгованості, слід зазначити, що ОСОБА_1 не надала свого зустрічного розрахунку на спростування представлених банком розрахунків заборгованості за кредитним договором.
Суд першої інстанції при стягненні в солідарному порядку з позичальника і поручителів боргу не врахував, що норми права, які регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого. Спільний розгляд позовних вимог кредитора до боржника за основним зобов'язанням і кількох поручителів не створює солідарного обов'язку для останніх, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18).
Тож стягнення заборгованості в солідарному порядку з позичальника та трьох поручителів суперечить приписам законодавства.
Суд першої інстанції, стягуючи заборгованість в солідарному порядку з позичальника та трьох поручителів, не звернув увагу на те, що спільний розгляд позовних вимог кредитора до боржника за основним зобов'язанням і кількох поручителів не створює солідарного обов'язку для останніх.
Враховуючи згадані обставини, колегія суддів вважає за можливе апеляційну скаргу задовольнити частково та змінити рішення суду першої інстанції в частині способу стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як солідарних боржників, в решті ж рішення суду (щодо вирішення спору по суті) - залишити без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому при повному або частковому задоволенні позову до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
В порушення наведеної норми процесуального права суд першої інстанції стягнув з відповідачів на користь позивача судові витрати в солідарному порядку.
У цьому зв'язку слід змінити рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про розподілу судових витрат.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме те, що оскаржуване рішення змінено в частині способу стягнення заборгованості по кредитному договору та в частині розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, підстави для розподілу судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції, відсутні.
Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 липня 2024 року змінити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №BL 1039 від 30 січня 2008 року в сумі 61650,64 доларів США, що еквівалентно 2537369 (Два мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень 52 копійки.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №BL 1039 від 30 січня 2008 року в сумі 61650,64 доларів США, що еквівалентно 2537369 (Два мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень 52 копійки.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №BL 1039 від 30 січня 2008 року в сумі 61650,64 доларів США, що еквівалентно 2537369 (Два мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень 52 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» по 913 грн судових витрат.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 26 березня 2025 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.