Справа № 936/140/24
Закарпатський апеляційний суд
24.03.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю захисника-адвоката Гончарова М. С., потерпілого ОСОБА_1 та його представника-адвоката Івашко Я. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/987/24 за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Івашко Я. С. на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.12.2024.
Цією постановою закрито провадження у справі, щодо:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого водієм, мешканця АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 412752 від 29.01.2024 вбачається, що водій ОСОБА_3 29.01.2024 о 14 год, на автодорозі Київ-Чоп М06, 704 км (с. Нижні Ворота), керуючи транспортним засобом марки «VOLVO FH», номерний знак НОМЕР_1 із причепом марки «SCHMIZZ», номерний знак НОМЕР_2 , не був уважний на дорозі, не стежив за дорожньою обстановкою, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з транспортним засобом марки «ВАЗ 21110», державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вказав на те, щооб'єктивних даних, які б свідчили про порушення водієм ОСОБА_3 п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України матеріали справи не містять і будь-яких доказів, які б доводили вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду не надано. При цьому судом констатовано про доведеність порушення правил дорожнього руху іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_1 , який постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 11.04.2024, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 13.06.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що саме ОСОБА_1 29.01.2024 о 14 год на а/д М 06 704 км, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21110», державний номерний НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «VOLVO FH», номерний знак НОМЕР_1 із причепом марки «SCHMIZZ», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Враховуючи вищенаведене, суд
-2-
вважав, що в діях ОСОБА_3 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження в даній справі слід закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Івашко Я. С. просить скасувати постанову суду першої інстанції від 03.12.2024 та визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Стверджує, що Закарпатським апеляційним судом при винесенні постанови від 13.06.2024 щодо ОСОБА_1 , не було взято до уваги факт розгляду Воловецьким районним судом Закарпатської області справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, що позбавило останнього можливості доводити свою невинуватість, в тому числі подавати клопотання про призначення експертизи, виклик свідків тощо. Разом з тим постановою апеляційного суду констатовано про обоюдну вину учасників дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.01.2024 на а/д М 06 704 км. Вважає, що саме водій ОСОБА_3 на автодорозі Київ-Чоп М06, 704 км (с. Нижні Ворота), керуючи транспортним засобом марки «VOLVO FH», номерний знак НОМЕР_1 із причепом марки «SCHMIZZ», номерний знак НОМЕР_2 , виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з транспортним засобом марки «ВАЗ 21110», державний номерний знак НОМЕР_3 , що стверджується як схемою дорожньо-транспортної пригоди, так і наявними у справі фотосвітлинами. Зазначені обставини окремо підтверджені поясненнями ОСОБА_3 в судовому засіданні, який зазначив, що він рухався на підйом на транспортному засобі марки «VOLVO FH» і побачив, що автомобіль ВАЗ, який рухався на спуск у зустрічному напрямку, щоб уникнути зіткнення він вивернув кермо вліво та виїхав на напрямний острівець одним колесом. З матеріалів справи слідує, що водій ОСОБА_1 рухався по своїй смузі руху, а водій ОСОБА_3 , перетнув суцільну лінію, рухався по острівцю безпеки, про що свідчать сліди гальмівного шляху, наявні на фотознімках.
У запереченні на апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 , захисник-адвокат Гончаров В. В. вказує на її безпідставність й необґрунтованість з огляду на те, що в апеляційній скарзі не наведено жодного доводу про невинуватість потерпілого - водія ОСОБА_1 . Разом з тим, судом першої інстанції повно, всебічно й об'єктивно розглянуто матеріали справи щодо ОСОБА_3 і винесено законне й мотивоване рішення про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Стверджує, що у письмових поясненнях ОСОБА_5 вказувалось, що до початку його наміру гальмування вантажний автомобіль не виїжджав на смугу його руху. Отже, з пояснень потерпілого чітко вбачається, що вантажний автомобіль під керуванням ОСОБА_3 жодним чином не створював небезпеку для руху ОСОБА_1 і відповідно, причиною застосування екстреного гальмування не могли бути дії водія вантажного автомобіля «Вольво». Гальмування водій ОСОБА_1 застосував лише з однією метою, зокрема: рухаючись на спуск, обрав занадто велику швидкість, яка не дала йому можливість безпечно проїхати заокруглення дороги, внаслідок чого автомобіль ВАЗ в загальмованому стані перетнув напрямний острівець, частково виїхавши на смугу руху автомобіля марки «Вольво», де і відбулося зіткнення. Факт виїзду та перетинання автомобілем ВАЗ напрямного острівця та у подальшому часткового виїзду на смугу руху вантажного автомобіля підтверджується наявними у справі фотознімками. Крім того, за матеріалами справи, які складено інспектором поліції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що водій ОСОБА_3 не виїжджав на смугу зустрічного руху, як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення від 29.01.2024. Із цього приводу ОСОБА_3 особисто під час судового розгляду надано пояснення та на підтвердження власних доводів надано зроблені ним фотознімки з місця пригоди. Також звертає увагу на те, що опрацюванням матеріалів справи встановлено, що при складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано вимог Інструкції з
-3-
оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом № 1395 віл 07.11.2015. Зокрема, схема ДТП складена із численними недоліками, на що наголошувалось судовими експертами, які звертались до суду із клопотанням про надання додаткових вихідних даних та вказували на відсутність необхідних замірів у схемі ДТП, що в подальшому призвело до неможливості виконання призначеної судом судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи. Вважає, що водій ОСОБА_3 діяв у відповідності до Правил дорожнього руху України та в умовах створення водієм автомобіля ВАЗ аварійної ситуації. Просить апеляційну скаргу представник потерпілого залишити без задоволення, а постанову суду від 03.12.2024 без змін.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_1 та його представника-адвоката Івашко Я. С., які підтримали апеляційну скаргу, захисника-адвоката Гончарова В. В., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга представника потерпілого-адвоката Івашко Я. С. задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в справі й дослідженими в судовому засіданні доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, як зазначено в статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пленум Верховного Суду України у пункті 7 постанови № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що у випадках, коли передбачені суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясувати характер порушень, які допустив кожний із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
-4-
Об'єктивна сторона зазначеного складу адміністративного правопорушення полягає в певних діях (бездіяльності) водія, якими порушується відповідний пункт Правил дорожнього руху України, що перебуває в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Це випливає зі змісту диспозиції ст. 124 КУпАП, яка по своїй суті банкетною, та відсилає до Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 412752 від 29.01.2024, водій ОСОБА_3 29.01.2024 о 14 год, на автодорозі Київ-Чоп М06, 704 км (с. Нижні Ворота), керуючи транспортним засобом марки «VOLVO FH», номерний знак НОМЕР_1 із причепом марки «SCHMIZZ», номерний знак НОМЕР_2 , не був уважний на дорозі, не стежив за дорожньою обстановкою, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з транспортним засобом марки «ВАЗ 21110», державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
З письмових пояснень ОСОБА_3 , які узгоджуються з наданими ним поясненнями в суді першої інстанції вбачається, що він рухався на підйом на транспортному засобі марки «VOLVO FH», номерний знак НОМЕР_1 із причепом марки «SCHMIZZ», номерний знак НОМЕР_2 , загальна вага яких становить близько 25 тон, і побачив, що автомобіль ВАЗ, який рухався на спуск у зустрічному напрямку, виїхав на смугу його руху, і для того, щоб уникнути зіткнення, він вивернув кермо вліво та виїхав на напрямний острівець, де в подальшому відбулося зіткнення, в результаті якого автомобіль ВАЗ після удару відкинуло на зустрічну смугу руху.
З письмових пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної події ОСОБА_1 вбачається, що він 20.01.2024 близько 14 год рухався на транспортному засобу ВАЗ 21110, р.н.з. НОМЕР_3 , зі сторони м. Львова у напрямку м. Ужгорода, на спуску помітив як впритул до його смуги руху рухався вантажний автомобіль, після чого він прийняв рішення про застосування екстреного гальмування, щоб уникнути зіткнення, однак в нього не вийшло спрямувати керований ним транспортний засіб вправо, після чого і відбулося зіткнення.
На наявній в матеріалах справи схемі дорожньо-транспортної пригоди від 29.01.2024 відображено положення автомобілів.
В той же час, згідно складеної схеми дорожньо-транспортної пригоди, обидва транспортні засоби, які зазнали пошкоджень у дорожньо-транспортній пригоді, відображені частково на напрямному острівці, що не суперечить поясненням учасників дорожньо-транспортної пригоди.
З пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди чітко вбачається, що вантажний автомобіль під керуванням ОСОБА_3 жодним чином не створював небезпеку для руху потерпілого ОСОБА_1 і відповідно, причиною застосування екстреного гальмування, не могли бути дії водія вантажного автомобіля «Вольво», оскільки гальмування водій ОСОБА_1 застосував лише з однією метою, зокрема: рухаючись на спуск, обрав занадто велику швидкість, яка не дала йому можливість безпечно проїхати заокруглення дороги, внаслідок чого автомобіль ВАЗ в загальмованому стані перетнув напрямний острівець, частково виїхавши на смугу руху автомобіля марки «Вольво», де і відбулося зіткнення.
-5-
Також факт виїзду та перетинання автомобілем під керуванням ОСОБА_1 напрямного острівця та у подальшому часткового виїзду на смугу руху вантажного автомобіля під керуванням ОСОБА_3 підтверджується наявними у справі фотознімками.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом № 1395 від 07.11.2015 протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Окрім іншого, розділом IX вказаної Інструкції врегульовано особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП, частина 1 якої передбачає, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення вищевказаних вимог Інструкції не дотримано. Зокрема, схема дорожньо-транспортної пригоди складена із численними недоліками, оскільки в ній не вказано ширишу смуги руху в напрямку руху автомобіля марки ВАЗ 21110 та в напрямку руху вантажного автомобіля з напівпричепом; не вказано ширину напрямного острівця (р.6 в схемі, ширина дорожньої розмітки 1.16.21); не вказано як відносно меж проїзної частини (або смуг руху, або напрямного острівця) розташовуються сліди гальмівного шляху автомобілів ВАЗ та «Вольво», не вказано як відносно заднього лівого колеса напівпричепа розташоване зафіксоване в схемі місця ДТП «п.4 Місце зіткнення» (стрілка на схемі зазначена без числового позначення відстані); не вказано довжину хорд заокруглення (стрілка на схемі зазначена без числового значення відстані); не вказано розташування зони осипу уламків пошкоджених деталей транспортних засобів; не зазначено, як відносно меж проїзної частини розташовується автомобіль ВАЗ21110 з числовими прив'язками та відносно знаку «Напрямок повороту».
Про вказані недоліки наголошувалось судовими експертами, які звертались до суду із клопотанням про надання додаткових вихідних даних та вказували на відсутність необхідних замірів у схемі дорожньо-транспортної пригоди, що в подальшому призвело до неможливості виконання призначеної судом судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи.
Таким чином, викладені у постанові висновки місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджуються зібраними та дослідженими у справі доказами.
Доводи апеляційної скарги адвоката Івашко Я. С. про те, що Воловецький районний суд Закарпатської області суд виніс постанову про притягнення ОСОБА_1
-6-
до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, без його участі, позбавивши останнього права на захист, тим самим позбавив його можливості подати відповідні докази, які свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення, то вказані доводи були предметом оцінки під час прийняття апеляційним судом рішення в справі щодо ОСОБА_1 .
Що стосується тверджень адвоката Івашко Я. С. про констатацію у постанові апеляційного суду про обоюдну вину учасників дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.01.2024 на а/д М 06 704 км за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , то ретельний аналіз постанови Закарпатського апеляційного суду від 13.06.2024 свідчить про те, що в даному випадку мала місце констатація виключно того, що факт складення відносно іншого водія - ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення за порушення Правил дорожнього руху України, а також факт розгляду справи відносно нього в суді першої інстанції, не спростовує встановлених судом обставин, за яких ОСОБА_1 визнаний винним у порушенні Правил дорожнього руху України та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Із зазначених тверджень апеляційного суду жодним чином не прослідковується вказівки про наявність в діях учасників дорожньо-транспортної пригоди обоюдної вини, а лише вказується на те, що факт розгляду справи відносно іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_3 ), не впливає на законність судового рішення щодо ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, неприйнятними є доводи апеляційної скарги про те, що обставини, викладені в оскаржуваній постанові не відповідають фактичним обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки при розгляді апеляційної скарги потерпілого не встановлено порушень місцевим судом зазначених норм права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного рішення
На підставі вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим доводи представника потерпілого про зворотне позбавлені будь-яких правових обґрунтувань.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину в справі.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд, приймаючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів.
Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
На підставі вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, можливості збирання додаткових доказів у підтвердження факту скоєння правопорушення вичерпані, а апеляційним судом вжиті всі передбачені законом заходи для з'ясування обставин, що мали місце під час дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів під керуванням ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
При цьому слід зазначити, що особа, яка притягається до адміністративно відповідальності, не повинна доводи свою невинуватість, а навпаки її вину у вчиненні правопорушення повинен довести орган, який виявляє правопорушення та складає відносно неї протокол, як того передбачає ч. 2 ст. 251 КупАП, і суд, розглядаючи матеріали справи на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, повинен прийти до висновку про винність особи поза розумним сумнівом.
-7-
З огляду на викладене, наведені представником потерпілого - адвокатом Івашко Я. С. в апеляційній скарзі доводи та надані під час апеляційного розгляду справи пояснення не свідчать про наявність у діях ОСОБА_3 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим, задоволенню не підлягають, а тому, постанова судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін.
Приймаючи рішення апеляційний суд також бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у скоєнні правопорушення суд вправі посилатись лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб'єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи; що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у межах складеного щодо відповідної особи протоколу, а також те, що як потерпілий чи його представник не ініціювали проведення будь-яких судових експертиз, з наданням експерту доказів (вихідних даних), які ними здобуті, а також доказів, що містяться у справі, цим правом не скористався і таких клопотань перед апеляційним судом не ставив.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Івашко Я. С. залишити без задоволення, а постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.12.2024 щодо ОСОБА_2 ,- без змін.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя