Справа № 521/11552/21
Номер провадження:1-кп/521/408/25
25 березня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ( у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, в залі суду в м. Одесі питання щодо продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 06.12.2019 р. за № 12019160000001099 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України,-
На розгляді в Малиновському районному суді м. Одеси перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 29.03.2025 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_9 заперечувала проти клопотання прокурора, просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому виходячи з наступного.
Метою застосування (продовження) запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання визначеним законодавством ризикам.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 255-1, ч.2 ст. 307, згідно ст. 12 КК України вказані кримінальні правопорушення є тяжким та особливо тяжким. Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння цієї особи, та у сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на уже допитаних свідків з метою зміни ними свідчень у ході судового розгляду кримінального провадження у подальшому, для дачі ними неправдивих свідчень, які його виправдовують, або впливають на інших осіб, які можуть бути допитані в суді.
Також наявні ризики, передбачені п.2, 3, 4, 1 чт. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може знищити чи сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; обвинувачений може незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні; обвинувачений може незаконно впливати на свідків та експертів у зазначеному кримінальному провадженні; враховуючи невідворотність та суворість покарання обвинувачений може почати переховуватись від суду з метою уникнення покарання; знаходячись на свободі може підтримувати зв'язок з іншими співучасниками, місцезнаходження яких на теперешній час не встановлено, надавати їм інформацію про хід судового розгляду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує і інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я - відсутність відомостей щодо неможливості перебування під вартою; раніше судимого.
При цьому суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо доцільності продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого та обмеження його конституційних прав в даному випадку, є виправданим.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, судом не встановлено.
Зважаючи на положення ст. 183 КПК України, вважаю за можливе не визначати розмір застави.
Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 197, 217, 331, 369-372, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити на 60 днів строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Строк дії ухвали суду щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , становить 60 (шістдесят) днів, і обчислюється з моменту ухвалення, тобто з 25.03.2025 року по 23.05.2025 року, включно.
Відповідно до ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1