24 березня 2025 року
м. Київ
справа № 682/1532/24
провадження № 61-3589ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що 03 жовтня 2023 року у м. Славута Хмельницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Peugeot 5008», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням і автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
За результатами дорожньо-транспортної пригоди були складені протоколи про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КпАП України та відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП. Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2023 року у справі № 682/2613/23 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2023 року провадження у справі № 682/2614/23 про вчинення ним правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Оскільки відповідальність власника автомобіля марки «Volkswagen Passat» не була застрахована, він звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) із заявою про здійснення регламентної виплати за пошкоджений автомобіль. Розмір збитків, заподіяних внаслідок пошкодженням належного йому автомобіля марки «Peugeot 5008», складає 95 012,83 грн. Рішення про здійснення регламентної виплати не прийнято. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 95 012,83 грн.
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 11 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 грн.
Хмельницький апеляційний суд постановою від 12 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення. Позов задовольнив.
Стягнув з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 95 012,83 грн та судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Хмельницький апеляційний суд додатковою постановою від 27 лютого 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково.
Стягнув з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 816,80 грн.
20 березня 2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України, через систему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року в указаній справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції Українисеред основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексупозбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
22 листопада 2023 року Конституційний Суд України у рішенні у справі № 10-р(II)/2023 визнав пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України(абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення страхового відшкодування.
Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн) та становить 95 012,83 грн.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження заявник покликається на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що заявник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку, оскільки заявником не наведено даних щодо фундаментального значення цього питання.
Також, касаційна скарга містить посилання на підпункт «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до якого судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.
Перевіривши зазначені доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що наведена скаржником обставина не дає достатніх підстав для висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки касаційна скарга не містить інформації про те, при розгляді якої саме іншої справи (відсутні відомості про унікальний номер справи, сторін і стадію розгляду такої справи судом) МТСБУ позбавлене можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями в цій справі. Саме по собі, без належного обґрунтування та надання відповідних доказів, посилання на можливі спори у майбутньому не може свідчити про наявність такої обставини.
Також, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваним судовим рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Таким чином, обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко