25 березня 2025 року
м. Київ
Справа № 522/7372/19
Провадження № 61-15328ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Леонова Оксана Володимирівна (далі - адвокат),
на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2020 року, постанову Одеського апеляційного суду від 2 грудня 2021 року та додаткову постанову цього суду від 20 грудня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до ОСОБА_3 (далі - відповідачка) за участю скаржниці як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визначення частки померлого у спільній сумісній власності подружжя,
за зустрічним позовом відповідачки до позивача про визнання набутого під час шлюбу майна особистою власністю та
1. 16 листопада 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу на новий розгляд.
2. 17 січня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржниця повинна була:
- надати докази для підтвердження наявності випадків, за яких можливим є касаційне оскарження судових рішень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а саме підтвердження (з матеріалів справи чи відповідь суду на запит скаржниці або адвоката): (1) дати отримання оскарженої постанови представником скаржниці; (2) того, що апеляційний суд не надсилав постанову скаржниці та її представникові після складання повного тексту судового рішення; (3) того, що скаржницю та її представника не повідомляли належним чином про дату, час і місце судового засідання в апеляційному суді; (4) того, що ні скаржниця, ні її представник не брали участі у розгляді справи у тому суді;
- доплатити 16 136,40 грн судового збору.
3. 10 та 18 лютого 2025 року адвокат в інтересах скаржниці подала до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги. До заяв додала, зокрема:
- квитанцію про доплату 16 136,40 грн судового збору
- відповідь на її адвокатський запит до Приморського районного суду міста Одеси (далі - відповідь), у якій зазначено, що (1) копії оскаржених судових рішень адвокат отримала 17 жовтня 2024 року, (2) в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання скаржницею оскаржених постанов апеляційного суду, (3) судові повістки, надіслані на адресу скаржниці, поверталися до апеляційного суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», (4) на судовому засіданні 2 грудня 2021 року був присутнім лише представник позивача;
- копію заяви про видачу копії оскаржених судових рішень із відміткою про їхнє отримання 17 жовтня 2024 року.
4. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути скаржниці.
4.1. В ухвалі від 17 січня 2025 року Верховний Суд звернув увагу скаржниці на необхідність надати суду докази, зокрема, того, що скаржницю та її представника апеляційний суд не повідомляв належним чином про дату, час і місце судового засідання та того, що ні скаржниця, ні її представник не брали участь у розгляді справи в тому суді. На виконання зазначених вимог ухвали скаржниця надала відповідь суду першої інстанції, зокрема про те, що судові повістки, надіслані на адресу скаржниці, поверталися до апеляційного суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а у судовому засіданні, призначеному на 2 грудня 2021 року, був присутнім лише представник позивача. Таке виконання зазначених вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не можна вважати належним.
4.2. У відповіді суду першої інстанції на адвокатський запит відсутня інформація про те, що скаржниця та її представник взагалі не брали участі у розгляді справи в апеляційному суді (інакше кажучи, що вони не знали про апеляційне провадження у справі). Підтверджена у відповіді суду першої інстанції відсутність скаржниці та її представника на одному судовому засіданні 2 грудня 2021 року не означає, що вони не брали участі у розгляді справи в апеляційному суді, зокрема, що не були повідомленими про апеляційне провадження.
4.3. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень 25 січня 2021 року апеляційний суд постановив ухвалу про призначення розгляду справи на 13 травня 2021 року. Скаржниця не надала інформацію, зокрема, про те, що ні вона, ні її представник не отримали ту ухвалу. У заяві про усунення недоліків касаційної скарги та відповіді суду першої інстанції на адвокатський запит немає відомостей про те, скільки всього було судових засідань у період з 13 травня до 2 грудня 2021 року включно, судові повістки про виклик до апеляційного суду на які саме дати поверталися з відміткою «за закінченням терміну зберігання», чи брала скаржниця та її представник участь в інших судових засіданнях, ніж призначене на 2 грудня 2021 року. Крім того, скаржниця не проінформувала Верховний Суд і не надала докази того, що ні вона, ні її представник не отримали копію ухвали апеляційного суду від 25 січня 2021 року про відкриття апеляційного провадження, не подали відзив на апеляційну скаргу тощо. З огляду на все викладене скаржниця не підтвердила, що вона не брала участі у розгляді справи в апеляційному суді, зокрема, що не була повідомленою про апеляційне провадження.
5. За змістом частини другої статті 393 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
6. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
7. Оскільки скаржниця неповністю усунула недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, цю скаргу слід визнати неподаною та повернути. Повернення не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 393 ЦПК України,
повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2020 року, постанову Одеського апеляційного суду від 2 грудня 2021 року та додаткову постанову цього суду від 20 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю ОСОБА_1 як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визначення частки померлого у спільній сумісній власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання набутого під час шлюбу майна особистою власністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима