25 березня 2025 року
м. Київ
справа № 128/39/23
провадження № 61-3356ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,
У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2024 року позов задоволено. Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь та на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 03 січня 2023 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено питання щодо стягнення судового збору.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2024 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанцій залишено без змін.
10 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року в частині стягнення аліментів, зменшивши їх розмір до однієї восьмої частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 11-104сап21, у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц, від 06 липня 2022 року у справі № 910/6210/20, від 30 березня 2023 року у справі № 905/2307/21(905/496/22), від 12 липня 2023 року у справі № 910/5080/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
ОСОБА_1 порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки постанову Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року (повний текст складено 23 січня 2025 року) заявниця отримала 08 лютого 2025 року, на підтвердження зазначеного надано копію конверта суду апеляційної інстанції з трек-номером 0610227025037.
Враховуючи вказані обставини, строк на касаційне оскарження на підставі частин другої, третьої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України підлягає поновленню.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 11-104сап21, у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц, від 06 липня 2022 року у справі № 910/6210/20, від 30 березня 2023 року у справі № 905/2307/21(905/496/22), від 12 липня 2023 року у справі № 910/5080/21 щодо належної вмотивованості та обґрунтованості судових рішень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 11?104сап21 дійшла висновку, що вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою для висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
Колегія суддів зауважує, що у справі, на судові рішення у якій подано касаційну скаргу, суди попередніх інстанцій належним чином мотивували підстави задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині, а саме щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь та на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 03 січня 2023 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , правильно застосували норми матеріального права (статті 180, 182, 183, 191 СК України).
Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями частини третьої статті 183 СК України передбачено, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частинами першою, другою статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (стаття 191 СК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суди попередніх інстанцій діяли в найкращих інтересах дитини, керувалися тим, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Слід взяти до уваги, що аліменти присуджені за період з 03 січня 2023 року до 31 жовтня 2023 року.
Верховний Суд у постановах від 29 травня 2024 року у справі № 283/94/22, від 12 березня 2025 року у справі № 522/8836/23 погодився з визначенням аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Аналіз касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій є належним чином мотивовані. Оскаржені судові рішення відповідають правовим висновкам, викладеним у зазначених вище постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року щодо визначення розміру аліментів на дитинуне може вважатись обґрунтованою. Отже у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2024 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -служба у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович