Справа №705/4219/24
2/705/673/25
21 лютого 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
секретаря судового засідання Романовій О.М.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Умані в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини,
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення позивачу додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини, який обґрунтував наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка ОСОБА_1 (рідна сестра його батька) - ОСОБА_5 . Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями є її племінники, позивач та відповідачі по справі.
До складу спадщини після смерті ОСОБА_5 входить квартира АДРЕСА_1 , яка належить померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.06.2000 та на підставі свідоцтва про право на спадщину від 25.06.2010.
Після смерті тітки позивач не одразу звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки відповідачі з померлою перебували у більш тісних стосунках та позивач вважав, що спадщину будуть оформляти вони.
Однак на початку червня 2024 року від сестри ОСОБА_3 позивач дізнався, що померла ОСОБА_5 за життя склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, в тому числі і вищевказану спадкову квартиру, заповіла: ОСОБА_1 - 1/2 частку; ОСОБА_2 - 1/4 частку та ОСОБА_3 - 1/4 частку.
У зв'язку із зазначеним, ОСОБА_3 передала позивачу оригінал вказаного заповіту, для звернення до нотаріуса з питань оформлення спадкових прав.
09.07.2024 позивач звернувся до приватного нотаріуса Пархоменко Н.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку із пропущенням визначеного законом строку.
Вважає, що причини пропущення позивачем строку звернення з відповідною заявою до нотаріуса, є поважними, оскільки його довіритель не знав та не міг знати про наявність заповіту. Крім того, позивач є волонтером і тому постійно перебуває у відрядженнях, приймаючи активну участь у забезпеченні підрозділів ЗСУ на Сході країни, що також вважає додатковою підставою для поважності пропуску строку для прийняття спадщини.
Оскільки іншим шляхом, крім судового, позивач позбавлений можливості вирішити свої спадкові права, він і звернувся до суду з цим позовом.
Просить суд продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом та за законом, після смерті його тітки - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, представник позивача ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність та у відсутність його довірителя, позовні вимоги та факти, викладені у позові підтримує в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилися, на адресу суду подали письмові заяви, у яких просять суд розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги визнають та не заперечують проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України судове засідання проведено у відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Згідно з ч.ч.3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, повно та всесторонньо вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, врахувавши позицію сторін, викладену у заявах, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено про те, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис про смерть № 1322.
Після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Пархоменко Н.М. Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, була відкрита спадкова справа № 52/2024, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, сформованим та виданим 09.07.2024 за № 77593628.
Згідно постанови Пархоменко Н.М., приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу, від 09 липня 2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом і за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 тітки ОСОБА_5 .
Вказаною постановою нотаріусом встановлено, що 09.07.2024 до неї звернувся ОСОБА_1 із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом (посвідченим приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Кучер О.І. 21.12.2011 за реєстровим № 6181) і за законом на квартиру АДРЕСА_1 та подав для оформлення спадщини такі документи: свідоцтво про смерть ОСОБА_5 серія НОМЕР_1 , виданого Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), дата видачі 11 жовтня 2023 року, актовий запис № 1322; заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Кучер О.І. 21 грудня 2011 року за реєстровим № 6181 від імені ОСОБА_5 (на все майно, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 : 1/2 частку - на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 1/4 частку - на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , і 1/4 частку - на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_6 серія НОМЕР_2 , орган державної реєстрації актів цивільного стану, що видав свідоцтва: відділ державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, дата видачі 17 грудня 2016 року, актовий запис № 19221; свідоцтво про народження ОСОБА_6 НОМЕР_3 , місце реєстрації: м. Умангь, міське бюро ЗАГС Черкаської області, дата видачі: 30 листопада 1965 року, актовий запис № 625; свідоцтво про народження ОСОБА_5 НОМЕР_4 , місце реєстрації: Уманське міське бюро ЗАГС Київської області, дата видачі20 листопада 1949 року, актовий запис № 258; свідоцтво про народження ОСОБА_1 НОМЕР_5 , місце реєстрації м. Київ О/ЗАГС Московського РВК, дата видачі 18 жовтня 1989 року, актовий запис № 2249; паспорт громадянина України НОМЕР_6 , виданий Голосіївським РУ ГУМВС України в Київській області 10 листопада 2005 року на ім'я ОСОБА_1 ; картку фізичної особи-платника податків, видану ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 21 вересня 2005 року на ім'я ОСОБА_1 .
Пархоменко Н.М., приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області 09 липня 2024 року заведена спадкова справа № 52 за 2024 рік, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 на підставі заяви племінника спадкодавця ОСОБА_1 , про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом і за законом.
ОСОБА_1 в установлений законом строк спадщину не прийняв.
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 в установлений законом строк спадщину не прийняла, звертатись в суд за визначенням додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини не буде, що підтверджується заявою, справжність підпису на якій підтверджено державним нотаріусом Марією Грозданіч-Деклевою 18 червня 2024 року № ОV-5174/2024.
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 , в установлений законом строк спадщину не прийняв, звертатись в суд за визначенням додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини не буде, що підтверджується заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу І.М.Симоненко 27 червня 2024 року, за реєстровим № 1830.
Підставою неможливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом і за законом на квартиру АДРЕСА_1 , нотаріус вказує той факт, що ОСОБА_1 в установлений законом строк спадщину не прийняв.
Копії наданих позивачем ОСОБА_1 нотаріусу письмових доказів, які підтверджують його родинні стосунки зі спадкодавцем, а також копія заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , також долучені ним до матеріалів вказаної цивільної справи.
Позивач ОСОБА_1 на день смерті спадкодавця не був неповнолітнім, малолітнім, недієздатним чи обмеженим у цивільній дієздатності, разом зі спадкодавцем не проживав, заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом шестимісячного строку не подав, тобто не вчинив жодних дій, які б свідчили про прийняття ним спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається особисто спадкоємцем у встановлений Законом строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст.1217 та ст.1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову справу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
За результатами аналізу практики ВС можна навести приблизний перелік поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємця; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.
Як зазначив в своїй постанові ВС КЦС справа №405/7058/19 від 26.07.2021, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналізуючи зібрані по справі докази з урахуванням наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин, оскільки згідно матеріалів справи та постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом, спадкова справа на момент звернення від імені позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, не була заведена, і станом на час розгляду справи єдиним хто звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини був саме позивач по справі. Спадкодавець за життя склала заповіт на користь позивача та відповідачів, але відповідачі заяв про прийняття спадщини до нотаріуса не подали, при цьому повідомили нотаріуса, що із заявами про поновлення їм строку для подачі відповідних заяв, звертатися до суду не будуть. Крім того, до суду подали заяви про визнання позовних вимог. Інформація про інших спадкоємців, в тому числі осіб, частка на спадок яких у спадщині є обов'язковою, також відсутня. Позивач у визначений законом строк не звернувся до нотаріуса із відповідною заявою, так як не був обізнаний про наявність заповіту, крім того він є спадкоємцем п'ятої черги за законом, проживав в іншій місцевості від спадкодавця та будучи волонтером, витрачав значну частину свого часу на відрядження. Але тільки дізнавшись про наявність заповіту, зібрав необхідні документи, звернувся до нотаріуса та подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом.
Тобто такі обставини, що склалися, не залежали від позивача та як тільки у нього з'явилася така можливість, він одразу вчинив дії для прийняття спадщини та звернувся до нотаріуса. Тому, з урахуванням встановлених обставин справи, які повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами та не заперечуються сторонами, суд дійшов висновку, що встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд вважає, що заявлений позивачем та її представником додатковий строк у три місяці буде цілком достатнім для реалізації прав позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 1220-1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк - три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Початок перебігу визначеного судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини починається з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 03.03.2025.
Суддя: Р. В. Піньковський