Справа № 477/452/25
Провадження № 1-кп/477/365/25
18 березня 2025 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024153230000013, по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв, із середньою освітою, не одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призивом під час мобілізації на посаді номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 8 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого 04.02.2025 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ст.390-1 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 8 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , 18 лютого 2024 року близько 07-00 години, знаходився за місцем свого проживання разом із своєю матір'ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .
Знаходячись за вказаною адресою у обвинуваченого ОСОБА_2 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень останній.
Реалізуючи умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно наніс обома руками своїй матері - потерпілій ОСОБА_3 не менше 2-3 ударів в область правої верхньої кінцівки.
У результаті своїх протиправних дій обвинувачений ОСОБА_2 спричинив своїй матері ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синців правої верхньої кінцівки, що за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, передбачений частиною1 статті 125 КК України.
Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_2 звернувся із заявою до процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора-стажиста Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , згідно з якою він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_2 та його згоду з встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтверджено захисником - адвокатом ОСОБА_5 , про що свідчить його підпис у вищезазначеній заяві.
Вищевказана заява узгоджується з позицією обвинуваченого під час проведення досудового розслідування, під час якого він також визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, що підтверджується матеріалами кримінального провадження №12024153230000013.
Потерпіла ОСОБА_3 також звернулась із заявою до процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора-стажиста Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , згідно з якою вона висловила згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без її участі. Ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, потерпіла ОСОБА_3 також не заперечує щодо такого розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт у порядку спрощеного провадження, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення не оспорюються учасниками судового провадження та підтверджуються матеріалами кримінального провадження №№12024153230000013.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 8 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІУ, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Відповідно до положень ст. З Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.
Положеннями ст.ст. 3, 27 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Відповідно до ст. 68 Конституції України обвинувачений - солдат ОСОБА_2 зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) проти життя та здоров'я особи.
Так, 18 лютого 2024 року близько 07-00 години, знаходився за місцем свого проживання разом із своєю матір'ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .
Знаходячись за вказаною адресою у обвинуваченого ОСОБА_2 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень останній.
Реалізуючи умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно наніс обома руками своїй матері - потерпілій ОСОБА_3 не менше 2-3 ударів в область правої верхньої кінцівки.
В результаті своїх протиправних дій обвинувачений ОСОБА_2 спричинив своїй матері ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синців правої верхньої кінцівки, що за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень.
З огляду на вищезазначене ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений частиною 1 статті 125 КК України - спричинив умисне легке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_3 .
У кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України потерпіла ОСОБА_3 висловила згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без її участі. Ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження.
Суд, враховуючи заяву обвинуваченого, потерпілої, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього матеріали та матеріали кримінального провадження приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку знайшла своє підтвердження, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 125 КК України, а саме: спричинив умисне легке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_3 .
Відповідно до вимог статті 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, є: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який належить до кримінальних проступків, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченого, а також дані про особу обвинуваченого.
Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має судимість, негативно характеризується за місцем проживання та служби, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває.
Санкцією частини 1 статті 125 КК України передбачене покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
За таких обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, та враховуючи особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем та проходить військову службу за мобілізацією, суд вважає можливим застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 125 КК України, що є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Судові витрати на залучення експерта відсутні.
Речові докази у справі відсутні.
Керуючись статтями 369-370, 371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого статтею частиною 1 статті 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 не обирався.
Вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 лютого 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.390-1 КК України - виконувати самостійно.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку суду, з урахуванням вимог, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1