Миколаївської області
Справа №477/149/25
Провадження №3/477/246/25
18 березня 2025 року місто Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №213221 від 05 січня 2025 року, о 10:00 того дня, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом марки “Ямаха» без реєстраційного номеру, рухаючись в с.Миролюбове Миколаївського району Миколаївської області, мав ознаки алкогольного сп'яніння: нечітка мова, почервоніле обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, але в порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Свою ОСОБА_1 не визнав, надав письмові заперечення, в яких просив його виправдати, оскільки він не перебував в стані алкогольного сп'яніння і ознак сп'яніння у нього не було. Поліцейські запитали його чи вживав він алкоголь, на що відповів, що випив алкоголь приблизно 50 гр за декілька годин до того. Тоді вони вказали йому сказати на камеру, що випив 180 гр, і вказали, щоб відмовився від продуття алкотестера, а в противному випадку грозили арештувати його і забрати мопед, бо він не був зареєстрований. Він погодився, бо іншого виходу не було. Також вказав, що дії поліцейських є неправомірними, так як ознак алкогольного сп'яніння у нього не було і поліцейськими вони йому вказані не були. Крім того звернув увагу на недопустимість доказу у виді відеозапису, оскільки він не був безперервним і здійснювався на мобільний телефон, а свідки залучені не були. В цьому вбачав порушення визначеного законодавством порядку огляду на визначення стану сп'яніння.
Суд, дослідивши докази в справі, прийшов до наступних висновків.
Згідно з підпунктом а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з пунктом 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За порушення цього пункту Правил дорожнього руху України передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В п. 3 розділу І цієї Інструкції вказано, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, у тому разі, якщо водій відмовився від огляду на місці чи був незгоден з його результатами (п.п. 6 та 7 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 9, розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п. 22, розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Також, статтею 266 КУпАП визначений порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та проведення огляду таких осіб на стан сп'яніння.
Так, згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Це неодноразово визначено правовими позиціями ЄСПЛ, практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
ЄСПЛ в своєму рішенні від 10 лютого 1995 року по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» відмітив, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.
Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» ЄСПЛ визнав, що кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачено санкцію у виді позбавлення права керування транспортним засобом, також підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
В рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Таким чином, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
До протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в якому записана суть правопорушення, додано DVD-R диск із відеозаписами події.
Їх дослідженням встановлено, що першим записом зафіксовано як попереду службового поліцейського автомобіля рухається ОСОБА_1 із невеликою швидкістю на мопеді. Іншим записом зафіксовано як поліцейський запитує у нього, уже стоячого поблизу буднку, про те чи керував транспортним засобом і яким, на що він відповідає, що керував “скутером “Ямаха». Далі поліцейський запитує у нього чи вживав він алкогольні напої пере тим як сісти за кермо. На це водій відповідає, що випив 180 гр горілки. Після цього поліцейський пропонує йому продути газоаналізатор “Драгер» на місці зупинки, на це ОСОБА_1 відповів: “Відмовляюся». Аналогічну відповідь він надав після того як поліцейський запитав його чи бажає він проїхати до медичного закладу для огляду у встановленому законному порядку огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Далі поліцейський ставить запитання чи згоден він з порушенням, і ОСОБА_1 відповідає, що згоден.
В той же час, ознак сп'яніння у водія виявлено не було і їх йому поліцейські не вказували; час фіксації відеозапису відсутній; водію не було детально та зрозуміло роз'яснено порядок огляду, визначений зазначеною вище Інструкції № 1452/735, не зрозуміло з яким порушенням він начебто був згоден.
Слід відмітити, що серед нормативно-правових актів, які регулюють діяльність поліцейських при фіксації правопорушень існує Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року (далі - Інструкція № 1026).
Положення цієї Інструкції передбачають такі види приладів відеофіксації: автомобільна система технічних приладів і технічних засобів, безпілотний літальний апарат, відеореєстратор, портативний відеореєстратор, стаціонарна система технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 передбачено, що включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання поліцейським службових обов'язків, а відео зйомка ведеться безперервно, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Проте з наданих суду відеозаписів на DWD-R диску вбачається, що вони, з незрозумілих причин, здійснені на мобільний телефон, але ні в протоколі, ні в інших документах, доданих до нього, не зафіксовано, з яких підстав неможливо було використовувати передбачені Інструкцією № 1026 технічні засоби відеофіксації.
Також, дослідженим відеозаписом зафіксовано як під час спілкування поліцейського з водієм свідків не було.
Аналіз та порівняння положень ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1026 вказують, що застосування передбачених нормативними актами дозволених засобів відеофіксації є обов'язковим при встановленні у водіїв стану алкогольного сп'яніння.
В той же час, відеофіксація відмови ОСОБА_1 від огляду на визначення стану сп'яніння була проведена неналежним чином, тому суд приходить до висновку, що належними доказами не зафіксовано його вину.
Його письмові пояснення суд не може прийняти як належний доказ, оскільки вони не підтверджені іншими доказами.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких встановлених обставин провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 256, 266, 283-285 КУпАП суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд Миколаївська область.
Суддя Р.В. Козаченко