Рішення
Іменем України
Справа № 712/2467/25
Провадження № 2/712/1918/25
25 березня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання - Ткаченко А.П.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Дрогомана О.О.
представника відповідача Педченко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку счпрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ), третя особа ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, -
28 лютого 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зняття арешту з майна.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що у позивача у власності перебуває будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У вересні 2024 року позивач випадково дізнався про те, що на зазначений будинок органами державної виконавчої служби був накладений арешт та оголошено заборону на його відчуження. Оскільки у позивача не було жодної інформації про те, що він є боржником у будь-якому виконавчому провадженні, тому він звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про зняття арешту з будинку. На вказану заяву йому було надано відповідь, згідно якої 03.12.2012 на підставі постанови №30936781 від 31.10.2012 головного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Назаренка Є.І. було накладено арешт на майно ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та роз'яснено, що якщо особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В даному випадку, власник домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 , який має РНОКПП НОМЕР_2 , в той же час як боржником у виконавчому провадженні №30936781 є громадянин ОСОБА_1 , який має РНОКПП НОМЕР_1 .
Таким чином, арешт був помилково накладений на майно, яке належить не
боржнику у конкретному виконавчому провадженні, а зовсім сторонній особі з таким же прізвищем, ім'ям і по батькові, тобто наразі позивач всупереч положенням ст. 41 Конституції України незаконно обмежений в своєму праві володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
03 березня 2025 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ), третя особа ОСОБА_1 про зняття арешту з майна.
05 березня 2025 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
25 березня 2025 року представник відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву посилався на те, що на виконанні в Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження за № 30936781 з виконання виконавчого листа за № 2-4578 виданого 27.01.2012 Соснівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ЖБК №14 боргу в розмірі 47520,00 грн. Було повернуто в 01.11.2018 року згідно п.2 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач зазначає, що він є власником майна за адресою: АДРЕСА_1 , проте на момент накладення арешту боржником у виконавчому провадженні № 30936781 був ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Постановою головного державного виконавця Придніпровського ВДВС Черкаського міського управління юстиції Назаренка Є.І. від 31.10.2012 року у виконавчому провадженні № 30936781 був накладений арешт на домоволодіння по АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_2 , частина квартири АДРЕСА_3 . Арешт майна скаржників було накладено у межах виконавчого проваджень № 30936781.
Завершення виконавчого провадження зобов'язує виконавця вжити заходів для зняття арешту, але лише за певних умови. У даному випадку на момент завершення виконавчих проваджень заборгованість не була погашена.
Навіть за наявності підтвердженого права власності, зняття арешту можливе лише у судовому порядку, оскільки: ідентичність імені та прізвища боржника та позивача не виключає можливість існування майнових зобов'язань, пов'язаних із нерухомістю. Арешт не може бути скасований в позасудовому порядку, якщо на момент накладення арешту власник об'єкта не був належним чином ідентифікований. Зняття арешту без відповідного рішення суду може призвести до порушення прав стягувача у виконавчому провадженні. Таким чином, зняття арешту можливе лише за наявності судового рішення, яке підтвердить, що майно належить іншій особі, а не боржнику у виконавчому провадженні.
Позивач та представник позивача адвокат Дрогоман О.О. в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд приходить до висновку.
Відповідно до відповіді 25.11.2024 року другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено про те, що згідно Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 03.12.2012 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №30936781 від 31.10.2012, що видана головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Назаренком Є.І., накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , а саме: домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що 01.11.2018 виконавче провадження №30936781 завершено на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження, а саме: у боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку від 27.08.1997 року посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта право власності на будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідно до адресної картки особи за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05.08.1997 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 05.08.1997 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 20.03.2018 року.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 2,5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.
Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 17 березня 2023 року у справі № 363/2043/20 (провадження № 61-8835св22) з припиненням виконавчого провадження арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Судом встановлено, що спірний арешт накладений на майно ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , який не є та не був боржником по виконавчому провадженню. Боржником по виконавчому провадженню № 30936781 був ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .
При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави для висновку, що спірний арешт накладений без законних підстав, тому наявні підстави для задоволення позову, оскільки накладення спірного арешту перешкоджає вільному розпорядженню позивачу своїм майном.
Також до стягнення з відповідача в силу вимог ст.141 ЦПК України підлягають судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1211,20 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, оскільки означені судові витрати понесені позивачем, що підтверджено документально.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст.319,321 ЦК України , -
Позов задоволити повністю.
Скасувати арешт, накладений на підставі постанови головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 30936781 від 31.10.2012 року (реєстраційний номер обтяження 13327295) на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 .
Стягнути з Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, відповідачем у випадку залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2025 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 )
Відповідач: Другий відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Черкаси, пр.-т Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 36157425)