Справа № 486/2116/24
Провадження № 2/467/115/25
26.03.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Догарєвої І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Скорнякової С.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу у порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 грудня 2024 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу направлено до Арбузинського районного суду Миколаївської області для розгляду за підсудністю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.01.2025 року цивільну справу передано на розгляд судді Догарєвій І.О.
Ухвалою судді від 15.01.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.
Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані тим, що 25.06.2016 року Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було зареєстровано шлюб з відповідачем, актовий запис №108. Від даного шлюбу подружжя має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Основною причиною розірвання шлюбу є те, що відповідач застосовує фізичне насильство в сім'ї. Протягом подружнього життя відносини в сім'ї погіршувались, виникали сварки, конфлікти і суперечки, що в кінцевому результаті призвело до остаточного припинення між сторонами шлюбних відносин. Спільне життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Сторони шлюбні відносини фактично не підтримують. Ведення ними спільного господарства та сумісне проживання остаточно припинено. Шлюб носить формальний характер, позивач вважає подальше його збереження недоцільним, тому звернулася до суду з проханням шлюб з відповідачем розірвати.
Позивач в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяви про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. У тексті позовної заяви, у заявах від 20.02.2025 року, 22.02.2025 року, 11.03.2025 року просила не надавати строк для примирення.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти розірвання шлюбу. В судовому засіданні 05.02.2025 року просив надати йому час для звернення за юридичною допомогою. В судові засідання 21.02.2025 року, 10.03.2025 року не з'явився. Відомостей про укладення договору про надання правничої допомоги не надав. В судовому засіданні 26.03.2025 року зазначив, що позовна заява містить неправдиві відомості про те, що він не виконує сімейні обов'язки, оскільки весь час подружнього життя він утримував родину, тоді як дружина перебувала у відпустці по догляду за дітьми. Відносини між подружжям складалися добре і погіршилися під впливом родичів дружини, які спонукають дружину до розлучення, погрожують відповідачу телефоном. Останнім часом дружина змінилася під впливом своїх родичів, змінила ставлення до нього, він її не впізнає, в її розмовах з'явилися нові, незрозумілі для нього поняття. На даний час він приймає участь у програмі для кривдників, призначеній йому рішенням суду, однак насильства в сім'ї він не вчиняв і в судове засідання його не викликали. В грудні 2024 року він виявив що дружина палить електронні цигарки, а тому він, піклуючись про її здоров'я, намагався її переконати щоб вона цього не робила, в свою чергу дружина заперечувала, що електронна цигарка належить їй, в неї почалася істерика, під час якої дружина стала розмахувати сумкою і сама поранила собі обличчя. В цей час прийшла матір дружини і вони вдвох звернулись до поліції, надали неправдиві відомості про те, що він дружину побив. Про звернення до поліції він дізнався вже згодом, заплатив штраф та відвідує програму для кривдників. Просив у задоволенні позову відмовити та не розривати шлюб між ним та ОСОБА_2 , оскільки він намагається з позивачкою помиритись, а також позивачка не може в односторонньому порядку вирішувати долю родини і позбавляти дітей батька. На даний час вони з позивачкою спілкуються, однак разом не проживають з грудня 2024 року. На його думку позивачка також бажає з ним помиритись, однак перебуває під впливом родичів, які налаштовують її проти відповідача.
Заслухавши думку відповідача, розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 25.06.2016 року Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 . Від даного шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач в позовній заяві стверджує, що вони з відповідачем не підтримують сімейних стосунків, шлюб існує формально, збереження шлюбу суперечить їх інтересам, вважає, що такий шлюб зберігати не доцільно.
Відповідно до довідки №5373, виданої КНП «ЮМБЛ», 11.12.2024 року о 20 год. 20 хв. ОСОБА_2 зверталась до приймального відділення цього закладу охорони здоров'я з приводу забійної рани обличчя.
Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку №7731 ОСОБА_2 звернулась 11.12.2024 року до чергової частини ВП №3 (м. Южноукраїнськ) Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області з приводу спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 о 19 год. 00 хв. 11.12.2024 року.
Згідно інформації №47407-2025 від 18.03.2025 року, наданої ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, за результатами розгляду матеріалів ЄО №7731 від 11.12.2024 року у відношенні ОСОБА_1 були складені 2 протоколи про адміністративні правопорушення за ознаками ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відомості про рішення, прийняті за результатом розгляду зазначених протоколів у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до вимог ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбні відносини з грудня 2024 року, позивачка наполягає на розірванні шлюбу та не погоджується на примирення з відповідачем, при цьому у відношенні відповідача ОСОБА_1 за зверненням ОСОБА_2 складено протоколи про адміністративні правопорушення за ознаками ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство). За таких умов, подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, отже позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та мають бути задоволені, а шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 25.06.2016 року, слід розірвати.
Статтею 113 СК України закріплено право особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Право на вибір прізвища належить до особистих немайнових прав подружжя, з огляду на відповідне клопотання позивачки, її прізвище слід змінити на дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 104, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 141, 247, 258- 259, 263-265, 280-282ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.06.2016 року Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 108 розірвати.
Позивачу ОСОБА_2 після розірвання шлюбу змінити прізвище « ОСОБА_7 » на дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Догарєва