Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2011/25
Номер провадження 1-кс/711/565/25
13 березня 2025 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
власника майна - підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №72024111400000032 від 18.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, -
Старший слідчий в ОВС відділу розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді з клопотання в якому просить накласти арешт на майно, вилучене 06.03.2025 під час особистого обшуку в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: ключ від автомобіля з логотипом лейби «Volvo»; мобільний телефон «Iphone X» ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім - карткою НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів та конфіскації майна, та із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Клопотання мотивоване тим, що в порушення вказаних вимог законодавства України, під час дії воєнного стану введеного на всій території України, у групи осіб до складу якої входив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також інші на даний час невстановлені особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж в листопаді місяці 2024 року, виник спільний злочинний умисел, спрямований на отримання незаконного прибутку з метою власного збагачення шляхом продажу предметів гуманітарної допомоги, а саме транспортних засобів, ввезених на територію України в спрощеному порядку, відповідно до Постанови КМУ №953 від 05.09.2023 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану», для реалізації якого група осіб розробила злочинний план, що полягав в ввезенні на територію України транспортних засобів, як предметів гуманітарної допомоги для потреб Збройних сил України,отримувачем якої мала виступити ГО «Вільні Волонтери» (код 44740333) та в подальшому продажу вказаних транспортних засобів, шляхом створення і розміщення оголошень на інтернет ресурсі «OLX.ua» про їх продаж фізичним особам за готівкові грошові кошти.
При цьому, вказані оголошення про продаж транспортних засобів не містили відомості про те, що ці транспортні засоби є гуманітарною допомогою.
Так, з метою реалізації свого спільного злочинного умислу, направленого на продаж зазначених автотранспортних засобів, ввезених на територію України як гуманітарну допомогу, направленого на отримання прибутку, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з іншими на даний час невстановленими особами, на виконання спільного злочинного плану, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що транспортні засоби є предметом гуманітарної допомоги та чинним законодавством існує заборона щодо їх продажу, а також передбачена відповідальність за такі дії, 06.03.2025 в період часу близько з 08 год. 30 хв. по 09 год. 30 хв., біля будинку №4/1 по вул. 30 річчя Перемоги, м. Черкаси, за попередньою домовленістю, при зустрічі з ОСОБА_9 , який в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки добровільно виступив у ролі покупця автомобілів ніби то для власних потреб, надали останньому до оглядутри автомобілі, а саме: автомобіль «Mercedes-Benz ML 350», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3 , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , автомобіль «Renault Master», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 та автомобіль «Audi S4», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_7 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 .
В подальшому, завершуючи виконання спільного злочинного умислу, спрямованогона отримання прибутку для себе та інших на даний час невстановлених осіб, шляхом продажу автотранспортних засобів, ввезених на територію України як гуманітарної допомоги ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 , 06.03.2025 близько 09 год. 40 хв., біля будинку №4/1 по вул. 30 річчя Перемоги, м. Черкаси здійснили продаж ОСОБА_9 вище перелічених транспортних засобів, за обговорені раніше грошові кошти в сумі 17 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 06.03.2025 становить 703 256 гривень, що у триста п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у значному розмірі, під час воєнного стану, при цьому надали ОСОБА_9 тимчасові реєстраційні талони на вказані транспортні засоби, акти прийому-передач транспортних засобів, що є гуманітарною допомогою, декларації про визнання товарів гуманітарною допомогою та сертифікати вказаних транспортних засобів, на яких були наявні клейма "Гуманітарна допомога. Продаж заборонено".
Таким чином, під час досудового розслідування проведено ряд першочергових слідчих (розшукових) дій та отримано докази причетності до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
06.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та в ході проведення його особистого обшуку виявлено та вилучено:
- ключ від автомобіля з логотипом лейби «Volvo»;
- мобільний телефон «Iphone X» ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім - карткою НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_9 ).
06.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, тобто у продажі предметів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчинених за попередньою змовою групою осіб, у значному розмірі, під час воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення.
06.03.2025 вище вказаний ключ від автомобіля з логотипом лейби «Volvo» та мобільний телефон «Iphone X» ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім - карткою НОМЕР_2 - визнані речовими доказами, так ключ від автомобіля з логотипом лейби «Volvo» є невід'ємною частиною автомобіля та який являється предметом незаконного продажу ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та іншими співучасниками та по мобільному телефону здійснював дзвінки із покупцями, зокрема із особою, якою було залучено до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та із співучасниками злочину, по якому обговорювали обставини вчинення злочину, тобто зберегли на собі сліди злочину та містять інформацію, яка може бути використана, як доказ причетності особи (осіб) до вчинення кримінальних правопорушень та мають бути дослідженими щодо наявності інформації про осіб та їх причетності, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий вказує, що санкцією злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Таким чином відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Також ініціатор зазначає, що відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Таким чином, слідчий звертає увагу на те, що вилучене майно має істотне значення для кримінального провадження, має значення для проведення необхідних подальших слідчих дій, може містити на собі сліди злочину, тому для проведення необхідних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні виникла потреба в забороні відчуження, розпорядження та користування, так як їх незастосування може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
В судовому слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024111400000032 від 18.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України. Вказав, що під час особистого обшуку в порядку ст.208 КПК України було вилучено у ОСОБА_4 ключ від автомобіля ««Volvo» та особистий мобільний телефон. Вказані речі визнані речовими доказами, крім того, санкція статті передбачає конфіскацію майна. А тому просить задовольнити клопотання.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , послалася на розсуд суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що автомобіль взагалі не його. І якщо здійснювалися заходи по його телефону, то не заперечує проти задоволення клопотання.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській перебувають матеріали кримінального провадження №72024111400000032 від 18.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.
06.03.2025 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України.
Під час затримання ОСОБА_4 , проведено його особистий обшук, під час якого виявлено та вилучено: ключ від автомобіля з логотипом лейби «Volvo»; мобільний телефон «Iphone X» ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім - карткою НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_9 ).
Відомості про вилучене майно зазначено в протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.03.2025 доданого до матеріалів клопотання.
06.03.2025 постановою старшого слідчого в ОВС ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , вилучені в ході затримання ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України, предтеми та речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №72024111400000032 від 18.09.2024.
Положеннями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, передбачено, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, передбачено ч.2 ст.168 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як встановлено в судовому засіданні, зазначені в клопотанні речі були вилучені 06.03.2025, а клопотання про арешт майна направлене до суду простим поштовим відправленням 07.03.2025, яке отримане судом 11.03.2025, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст.171 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями частини 2 статті 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно абзацу 2 ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1, 3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, також з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 5 зазначеної статті встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
В судовому засіданні встановлено, що 06.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, тобто у продажі предметів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчинених за попередньою змовою групою осіб, у значному розмірі, під час воєнного стану.
Тобто, на даний час ОСОБА_4 , зокрема підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, санкція якого, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч.2 ст.168 КПК України).
При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.236 КПК України).
Відповідно до ч.9 ст.236 КПК України, другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Отже, судом встановлено, що тимчасово вилучені 06.03.2025 предмети та речі, під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України, відомості про які зазначено в протоколі затримання особи - є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідають вимогам ст.98 КПК України, оскільки є об'єктами, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та збереження речових доказів, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на тимчасово вилучене майно, під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України, відомості про які зазначено в протоколі затримання особи.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №72024111400000032 від 18.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 06.03.2025 під час особистого обшуку в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- ключ від автомобіля з логотипом лейби «Volvo»;
- мобільний телефон «Iphone X» ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім - карткою НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів та конфіскації майна.
Арешт накласти шляхом встановлення заборонити відчуження та розпорядження вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала суду не пізніше наступного дня з дня оголошення надсилається особі, яка не була присутня в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено, проголошено 26.03.2025. (підстава лікарняний слідчого судді 15.03.2025-25.03.2025).
Слідчий суддя: ОСОБА_1