Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2333/25
Номер провадження 1-кс/711/675/25
21 березня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання заступника начальника ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні №12024250000000461 від 20.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, з повною вищою освітою, який є особою з інвалідністю другої групи, одруженого, не працюючого, раніше несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -
Заступник начальника ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженимпрокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим у кримінальному провадженні №12024250000000461 від 20.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000461 від 20.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбали особливо небезпечну психотропну речовину, психотропну речовину та наркотичний засіб для подальшого збуту, тобто продажу, а саме пересилання поштовими переказами через ТОВ «Нова Пошта», які зберігали в гаражному приміщенні № 005, розташованому в автокооперативі «Аврора», за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 22А.
Так, працівниками УБН ГУНП в Черкаській області, в період часу з 23 год. 43 хв. 14.12.2024 по 00 год. 22 хв. 15.12.2024, з гаражного приміщення № НОМЕР_1 , розташованого в автокооперативі «Аврора», за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 22А, відібрані зразки заборонених до обігу речовин, які згідно з висновками експертів являються: особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - ADB-BUTINACA, маса якої становить 0,010 г; психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якої (в перерахунку на амфетамін - основу) становить 7,812 г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, є великими розмірами; наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса якого, в перерахунку на суху речовину, становить 17,21 г; особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), маса якої становить 1,559 г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, є великими розмірами; особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - 3,4 - метилендіоксиметамфетамін (МДМА), маса якої становить 1,72 г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, є великими розмірами та особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить 9,4792 г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, є великими розмірами, які ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зберігали в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , розташованому в автокооперативі «Аврора», за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 22А, для подальшого збуту, тобто продажу, а саме пересилання поштовими переказами через ТОВ «Нова Пошта».
Він же, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбали особливо небезпечну психотропну речовину для подальшого збуту, тобто продажу, а саме пересилання поштовими переказами через ТОВ «Нова Пошта», та які зберігали до 19.03.2025 в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , розташованому в автокооперативі «Аврора», за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 22А, в особливо великих розмірах.
Так, 19.03.2025 в період часу з 07 год. 26 хв. по 14 год. 20 хв. працівниками поліції виявлено та вилучено речовину, яка містить в собі особливонебезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зберігали в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , розташованому в автокооперативі «Аврора», за адресою м. Черкаси, вул. Припортова, 22А, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, є особливо великими розмірами, для подальшого збуту, тобто продажу, а саме пересилання поштовими переказами через ТОВ «Нова Пошта».
19.03.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, а саме :
- незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, психотропної речовини, особливо небезпечної психотропної речовини та наркотичного засобу, в великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб;
- незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини, вчинені повторно, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження: протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертів, протоколом затримання та іншими матеріалами кримінального провадження.
Ініціатор клопотання зазначає, що враховуючи зібрані докази на даному етапі досудового розслідування, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна.
На думку сторони обвинувачення, на даний час є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, усвідомлюючи протиправність своїх дій та тяжкість вчинених ним злочинів може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на інших підозрюваних у даному провадженні, які притягуються до кримінальної відповідальності, та тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий вказує, що кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_5 мають високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки вчинені з посяганням на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, та за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Також інкриміновані злочини зумовлють тяжкі наслідки не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. При цьому, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, спробам з його боку переховуватися від правоохоронних органів та/або суду, незаконно впливати на інших підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На обґрунтування вказаних ризиків сторона обвинувачення зазначає, що враховуючи молодий вік підозрюваного, відсутність тяжких хвороб, існує обґрунтований ризик, що останній, з метою ухилення від можливого майбутнього покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що вказує на ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, перебуваючи на волі, підозрюваний може незаконно впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні та матиме змогу контактувати з ними, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який існує до моменту безпосереднього отримання показань судом.
Слідчим наголошено на необхідності врахування кількості епізодів злочинної діяльності, інкримінованих в провину підозрюваному, який є не працевлаштованою особою, що вказує на те, що перебуваючи на волі він може продовжити злочинну діяльність, і відповідно, на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Приймаючи викладене, орган досудового розслідування вважає, що менш суворий запобіжний захід, окрім як, тримання під вартою не здатен забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним ризикам.
Вказані обставини свідчать про недостатність застосування найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного.
Також, на думку ініціатора клопотання, обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти вказаним ризикам. Тяжкість інкримінованих злочинів та усвідомлення підозрюваним ймовірність призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, відсутність постійного джерела доходу, свідчать про ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від органу досудового розслідування або суду та може продовжувати злочинну діяльність.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що підозрюваному інкриміновано вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та наркотичних засобів, що створює загрозу для населення та становить підвищену суспільну небезпеку, слідчий за погодженням з прокурором вважають, що тримання під вартою ОСОБА_5 без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, повністю виправдовується інтересами суспільства, які в даному випадку переважають інтереси підозрюваного щодо забезпечення поваги до особистої свободи.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в ньому та додані до нього докази. Додатково прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується здобутими досудовим розслідуванням доказами, зокрема, протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій. Також прокурор зазначив, що підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою є існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому, з урахуванням встановлених під час досудового розслідування обставин вчинення інкримінованих в провину підозрюваному ОСОБА_5 злочинних дій, обсяг вилучених речовин, вважає, що саме тримання під вартою без визначення застави зможе запобігти вказаним ризикам. Зокрема, просив суд врахувати те, що під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний, разом з іншими особами, яким на даний час також пред'явлено про підозру у вчиненні аналогічних злочинів, маючи з останніми тісні зв'язки, досить тривалий час здійснював протиправну діяльність зі збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, що зафіксовано протоколами НСРД, а враховуючи, що ця діяльність носила систематичний характер, направлений на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, психотропних речовин та наркотичних засобів у великих та особливо великих розмірах, ризик можливого впливу на інших підозрюваних та продовження протиправної діяльності є досить високим. Також вважає, що надана стороною захисту медична документація підозрюваного не свідчить про неможливість останнього утримуватися під вартою. Крім того, стороною обвинувачення наголошено на тому, що під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, вилучено значну суму готівки, що вказує на систематичність та тривалість злочинних дій у сфері незаконного обігу психотропних речовин та наркотичних засобів, направлених на отримання прибутку.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, з огляду на необґрунтованість підозри за відсутності підтвердження кваліфікуючої ознаки - особливо великого розміру психотропних речовин та недоведеність належними доказами наявності ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення. З огляду на викладене,наявності у ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків, оскільки він має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю 2 групи, що свідчить про наявність у останнього тяжкого захворювання, просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло у нічний час доби, а в разі якщо суд прийде до висновку про необхідність обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави у мінімальному розмірі, передбаченому ст. 183 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти заявленого клопотання. Ззначив, що він не причетний до інкримінованих йому стороною обвинувачення кримінальних правопорушень, готовий сприяти слідству і не вчиняти будь яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та надані сторону захисту матеріали, що характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, які, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна (ч. 2 ст. 307 КК України) та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч. 3 ст.307 КК України).
19.03.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, а саме :
- незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, психотропної речовини, особливо небезпечної психотропної речовини та наркотичного засобу, в великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб;
- незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини, вчинені повторно, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді обстеження публічно недоступного місця, житла чи іншого володіння особи, шляхом таємного проникнення, негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (протокол від 16.12.2024); даними висновку експерта від 07.01.2025 № СЕ-19/124-25/240 - НЗПРАП; даними висновку експерта від 08.01.2025 № СЕ-19/124-25/239 - НЗПРАП; даними висновку експерта від 09.01.2025 № СЕ-19/124-25/238 - НЗПРАП; протоколом за результатами спостереження за місцем від 07.02.2025; протоколом обшуку від 19.03.2025 та фототаблицею; даними висновку експерта від 20.03.2025 № СЕ-19/124-25/4336 - НЗПРАП; протоколом про результати спостереження за особою від 12.02.2025; протоколом про результати спостереження за особою від 07.02.2025;
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Таким чином, слідчий суддя вважає, що висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень не є очевидно необґрунтованим.
При цьому, слідчий суддя вважає, що твердження захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_5 про необґрунтованість оголошеної підозри останньому є передчасними та потребують їх детальної перевірки в ході подальшого досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється чи вчинити нове.
При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинені ОСОБА_5 інкриміновані йому в провину злочини, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна (ч. 2 ст. 307 КК України) та у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч. 3 ст. 307 КК України), отже у разі засудження останнього за вказаними статтями до нього не може бути застосовано ст. 75 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин, наведених стороною захисту, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.
Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик впливу підозрюваного на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки останній з ними особисто знайомий, мав постійний зв'язок, їх дії були узгоджені, що вбачається з протоколів за результатами НСРД. Отже, наведене свідчить про те, що підозрюваний може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показань.
Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, в яких ОСОБА_5 підозрюється, оскільки останній не працює, постійного джерела доходу не має, за обставин викладених у підозрі, така діяльність була спрямована на отримання прибутку, мала корисливий мотив та систематичний характер, що в сукупності свідчить про можливість продовження вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень чи вчинення іншого, про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначений дій.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, спосіб та обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, який на даний час підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за рахунок чого отримував дохід від збуту психотропних речовин та наркотичних засобів, розповсюджуючи заборонені речовини, що призводило до неконтрольованого їх обігу.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Однак, враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу психотропних речовин та наркотичних засобів, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку слідчого судді, є виправданим.
За таких обставин, з урахуванням наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів, як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Так, враховуючи особливості події кримінальних правопорушень, вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки така поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт, про обрання якого клопотав захисник підозрюваного, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків, а особливо - продовження протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваного, що створює істотну загрозу іншим членам суспільства, на даній стадії досудового розслідування є високим.
Слідчий суддя звертає увагу на системність вчинення інкримінованих в провину ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, кількість вилучених психотропних речовин та наркотичних засобів за результатами проведених обшуків, що свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, а тому суд, своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
В той же час, надана стороною захисту медична документація про наявність у підозрюваного захворювання не свідчить про неможливість отримання ОСОБА_5 належної медичної допомоги в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», з огляду на перебування останнього під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час переконливих даних щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я, слідчому судді не надано.
Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.
Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув'язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрюваного ОСОБА_5 було затримано 19.03.2025, про що свідчить відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.03.2025. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 17.05.2025 включно.
Крім того, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, з урахуванням досліджених у судовому засіданні матеріалів досудового розслідування та обставин вчинення кримінальних правопорушень, висвітлених в підозрі у даній редакції, які, в тому числі, є особливо тяжкими злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ч. 3 ст.307 КК України), підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при застосуванні запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -
Клопотання заступника начальника ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні №12024250000000461 від 20.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України - задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 17.05.2025 включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 19 березня 2025 року.
Строк дії ухвали визначити до 17 травня 2025 року включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1