Справа № 699/418/25
Номер провадження 2-о/699/35/25
про відмову і відкритті провадження та залишення позову без руху
26.03.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1
про встановлення факту родинних відносин,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу 11.04.2024 справу передано на розгляд судді Літвіновій Г.М.
За змістом поданої заяви заявниця просить встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме встановити, що вони є рідними братом і сестрою, а записана мітір'ю в свідоцтві про народження заявниці ОСОБА_3 і записана матір'ю в свідоцтві про народження брата ОСОБА_2 ОСОБА_4 є одна й та ж сама особа.
Тобто по суті заявниця просить встановити два факти, перший - факт родинних відносин між нею та померлим братом, другий - факт тотожності особи, а саме, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є одна й та ж сама особа.
Щодо встановлення факту тотожності осіб.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: -факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; -встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.
Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Така позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.12.2021 у справі № 464/6696/20, провадження № 61-13755св21.
Тому суд відмовляє у відкритті провадження у справі у частині встановлення факту, що записана матір'ю в свідоцтві про народження заявниці ОСОБА_3 і записана матір'ю в свідоцтві про народження ОСОБА_2 ОСОБА_4 є одна й та ж сама особа.
Щодо встановлення факту родинних відносин.
Також заявниця просить встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, що вони є рідними сестрою та братом.
В обґрунтування поданої заяви, заявницею зазначено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті була відкрита спадщина на належне йому майно, яку заявниця прийняла. Проте на письмову вимогу приватного нотаріуса заявниця не змогла надати нотаріусу докази родинних відносин із спадкодавцем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право .
З наведеного вище вбачається, що для вирішення питання розгляду справи в окремому чи в позовному провадженні слід встановити такі обставини, зокрема: чи заводилася спадкова справа щодо майна померлого; чи є інші спадкоємці та чи прийняли вони спадщину; докази подання заявником заяви до нотаріуса про прийняття спадщини та наявність відмови нотаріуса у здійсненні нотаріальної дії шляхом прийняття відповідного процесуального рішення у формі постанови; неможливість у інший спосіб усунути виявлені недоліки, зокрема шляхом звернення до уповноважених органів, в т.ч. до відділу державної реєстрації актів цивільного стану; породження фактом, який необхідно встановити, юридичних наслідків, тобто виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.
Заявницею вказано заінтересованою особою приватного нотаріуса, проте не вказано, які у приватного нотаріуса виникають спадкові права саме на майно спадкодавця і з яких підстав він залучений як заінтересована особа в розумінні ст. 294 ЦПК України.
Заявницею вказано, що цей факт необхідно встановити для оформлення спадкових прав. У такій категорії справ заінтересованими особами визнаються інші спадкоємці, які прийняли спадщину, а за їх відсутністю територіальна громада за місцем знаходження спадкового майна в особі органу місцевого самоврядування.
Статтею 318 ЦПК України визначені вимоги до заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Так, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Заявницею в заяві не вказано чи була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , та не вказано, чи є інші спадкоємці. Також до заяви не додано доказів звернення заявниці до приватного нотаріуса саме з заявою про прийняття спадщини (видачу свідоцтва про право на спадщину), що є підставою для вирішення питання з відповідними юридичними наслідками, а також не додано постанови приватного нотаріуса, яка розглянувши таку заяву та додані до неї документи, визнала за неможливе вчинення відповідної нотаріальної дії та відмовила у задоволенні заяви заявниці, що і є підставою для звернення до суду. До винесення нотаріусом указаної постанови не вичерпано можливостей позасудового порядку отримання необхідних документів для встановлення родинних відносин заявниці із спадкодавцем, тому що відповідно до ч.1 глави 7 Порядку вчинення нотаріальнихдій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 відповідно до статті 46 Закону "Про нотаріат" нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Також нотаріус отримує необхідні для вчинення нотаріальної дії відомості шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (п. 2.1. глави 11).
Крім того заявниця вказує, що підставою для відмови у спадкуванні є не доведення родинних відносини через відмінності у прізвищі матері у свідоцтві про народження заявниці та у свідоцтві про народження спадкодавця ОСОБА_2 . Разом з тим, в заяві не викладено обставин того яке дошлюбне прізвище мала мати заявниці, чи перебувала вона у шлюбі з батьком заявниці, якщо так, то чи розривала вона шлюб і яке прізвище їй було присвоєне після розірвання шлюбу. Тобто, підтвердження обставин розірвання шлюбу матері заявниці і зміни при цьому її прізвища надасть можливість в позасудовому порядку підтвердити факт родинних відносин.
Вказані обставини не відображені в заяві, не додано документів на їх підтвердження.
Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Водночас ч.1 ст. 84 регламентує, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таким чином, у разі наявності доказів, які підтверджують певні обставини справи, такі докази мають бути додані до заяви, а у разі неможливості надання відповідних доказів, заявник повинен зазначити причини цього та при необхідності подати клопотання про їх витребування.
За таких обставин, вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, заяву слід залишити без руху із встановленням заявнику строку для усунення недоліків шляхом надання до суду: заяви в новій редакції (відповідно до кількості учасників справи) з викладом вказаних вище обставин, у т.ч., накриклад, щодо заведення спадкової справи відносно майна померлого ОСОБА_2 ; інформації щодо наявності інших спадкоємців та відомостей про прийняття ними спадщини (у т. ч. спадкоємцями, які проживали на момент смерті із спадкодавцем); обставин щодо перебування у шлюбі батьків заявниці; обставин щодо можливого розірвання шлюбу батьків заявниці та зміни прізвища матері; надати докази в підтвердження таких обставин, а також копію заяви, яка подавалася заявницею до приватного нотаріуса; постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачу свідоцтва про право на спадщину) згідно з поданою заявою; витяг із спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи; довідку щодо зареєстрованих осіб, які проживали з ОСОБА_2 на момент його смерті. Також в залежності від отриманої інформації заявнику необхідно буде в заяві уточнити заінтересованих осіб, ураховуючи їх юридичний інтерес. Вказати про причини неможливості надання доказів (у разі виникнення складнощів у їх отриманні з обгрунтуванням цього) та про необхідність їх витребування.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 у частині вимог, що записана мітір'ю в свідоцтві про народження заявниці ОСОБА_3 і записана матір'ю в свідоцтві про народження брата ОСОБА_5 ОСОБА_4 є одна й та ж сама особа.
Заяву ОСОБА_1 у частині вимог про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, що вони є рідними братом і сестрою - залишити без руху.
Надати заявниці строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків заяви.
Роз'яснити заявниці, що у випадку не усунення у встановлений строк недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню заявниці.
Копію ухвали надіслати заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте підлягає оскарженню в апеляційному порядку в частині відмови у відкритті провадження. У частині залишення позову без руху оскарженню не підлягає.
Апеляційну скаргу може бути подано до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяЛітвінова Г. М.