Справа №127/7124/25
Провадження №1-кп/127/255/25
26 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду №22 кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Глухівці, Козятинського району, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024020010001882 від 21.11.2024, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 21 листопада 2024 року, близько 15 години 05 хвилин ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , обіймаючи посаду старшого техніка 3-ої розвідувальної роти, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Nissan», номерний знак Республіки Словаччини НОМЕР_3 , рухаючись по проїзній частині вулиці Келецька в місті Вінниці, зі сторони вулиці Пирогова, в районі з перехрестям вулиці Шевченка, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким в правій смузі попутного напрямку, для надання переваги у русі, зупинився тролейбус марки «ЗИУ-9», бортовий номер 222, в порушення п. 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, хоча перед передньою частиною вищевказаного тролейбуса, справа-наліво рухався пішохід ОСОБА_6 , однак, ОСОБА_8 не надав переваги у русі останній, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, хоч повинен був і мав можливість це зробити, в результаті чого, з необережності, допустив наїзд на ОСОБА_6 .
У цей же час, можливість попередження наїзду у ОСОБА_9 , який здійснював керування технічно-справним автомобілем марки «Nissan», номерний знак Республіки Словаччини НОМЕР_3 , з технічної точки зору забезпечувалась відповідністю його дій вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху, для виконання яких у останнього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом даного транспортного засобу.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма забій головного мозку із формуванням контузійних вогнищ в базальних відділах лівої лобної частки та скроневій частці зліва; забій (синець) м'яких тканин потиличної ділянки. Вказані ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, спричинили тривалий (більше 21 дня) розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заявила клопотання в порядку ст. 46 КК України про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, оскільки він примирився з потерпілою.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні вину визнав повністю, щиро розкаявся та повідомив суду, що він примирився з потерпілою та просив суд закрити провадження у справі.
Потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що примирилася з обвинуваченим, вони дійшли згоди, щодо відшкодування шкоди та просила звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.
Представник потерпілої ОСОБА_7 підтвердив те, що потерпіла примирилась з обвинуваченим та не заперечував з приводу закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України. Просив вирішити питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні та скасування накладеного арешту.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно статті 46 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові №12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» вбачається, що умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке за формою вини є необережним та відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, є особою раніше не судимою, тобто вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває на військовій службі, на момент вчинення кримінального правопорушення був тверезим, добровільно відшкодував завдану потерпілій шкоду.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні наполягав на звільненні його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та закритті кримінального провадження з підстав примирення з потерпілою, при цьому обвинуваченому зрозумілі роз'яснені судом наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, зважаючи на позицію потерпілої, яка просила звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням, суд оцінивши всі обставини у справі у їх сукупності, дійшов висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою та закрити кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 288 КПК України.
Суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат, оскільки стороною обвинувачення не було надано належних документів для прийняття відповідного рішення.
Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 46, 286 КК України, ст. ст. 100, 174, 284, 285, 286, 288, 314, 370-372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України в зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024020010001882 від 21.11.2024 - закрити.
Арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області №127/38480/24 від 25.11.2024 - скасувати.
Речовий доказ в кримінальному провадженні №12024020010001882, а саме: автомобіль марки «Nissan», номерний знак Республіки Словаччини НОМЕР_3 , який поміщено на майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів, що по вул. Г.Арабея, 17, м. Вінниця, після набрання ухвалою законної сили - повернути ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області, протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1