Справа № 367/2176/25
Провадження №2-о/367/216/2025
про залишення без руху
26 березня 2025 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Чернова О.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту родинних відносин,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищезазначена заява, подана представником заявника- адвокатом Іпатовим Є.Є..
Ознайомившись із матеріалами заяви, вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.177, 318 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
На підставі ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у разі подання письмових доказів можуть бути додані їх копії).
Вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення визначені статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Відповідно до абзацу першого п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (частина друга статті 318 ЦПК України).
Як вказано в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року, суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану, оскільки з'ясуванню цьому питанню у будь-якому разі має передувати звернення до відповідного органу із заявою про внесення змін до актового запису.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначаються нормами Закону України від 1 липня 2010 року №2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі Закон №2398-VI).
Статтею 22 Закону №2398-VI врегульований порядок внесення змін до актового запису цивільного стану.
Згідно ч.1 ст.22 Закону №2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження адміністративному та/або в судовому порядку.
Згідно узагальнення Верховного Суду України від 01.01.2013 року "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", передбачено що при звернення із заявою про встановлення фактів, необхідно довести, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Вищезазначене узагальнення, а також п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.95 року, передбачають, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти, в тому числі, щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах. Коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз'яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 ЦПК України (пункт 1 частини першої статті 315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин, заявник повинен подати суду не тільки відмову органу, що видав документ про внесенні виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини, але і достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для них юридичні наслідки і не пов'язане із спором про право. Разом з тим, підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від обставин.
Як вбачається із обґрунтування заяви, були невірно вказані при внесенні відомостей до Державного реєстру прізвища його родичів, у тому числі, заінтересованих осіб, які є батьками заявника, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Таким чином разом із заявою про встановлення факту родинних відносин заявник повинен подати суду не тільки відмову органу, що видав документ про внесенні виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини, але і достовірні дані про те, що встановлення факту породжує юридичні наслідки і не пов'язане із спором про право.
При цьому, відповідно тексту заяви та поданих документів, на час звернення до суду заявник та заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є живими особами, що не позбавляє можливості вирішити питання про внесення виправлень у позасудовому порядку.
Доказів щодо неможливості вирішення даного питання у позасудовому порядку шляхом внесення змін в актові записи, в тому числі і за заявою батьків заявника, не надано.
Крім того, заявником не зазначено, які саме цивільно-правові наслідки породить для нього встановлення факту родинних відносин із його бабусею ОСОБА_4 , а саме, підтвердження його етнічного походження.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Таким чином, заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту родинних відносин підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищезазначених недоліків заяви.
Керуючись ст.ст.175, 185, 293, 306 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту родинних відносин,- залишити без руху.
Копію ухвали направити заявнику і повідомити про необхідність виправити зазначені недоліки заяви.
Для усунення недоліків надати строк 10 (десять) днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В. Чернова