18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 березня 2025 року Черкаси справа №925/267/25
Суддя Господарського суду Черкаської області Кучеренко О.І., розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (вулиця Князів Острозьких, 32/2, місто Київ, 01010, ідентифікаційний код 38863790)
до Приватного акціонерного товариства «Азот» (вулиця Героїв Холодного Яру, 72, місто Черкаси, 18028, ідентифікаційний код 00203826)
про стягнення 3 156 465 389,33 грн,
20.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» звернулося із позовом до Приватного акціонерного товариства «Азот», у якому просить суд стягнути із відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу №12А167-538-22 від 29.08.2022 у розмірі 3 156 465 389,33 грн, з яких 2 719 435 505,24 грн - сума боргу, 350 058 635, 81 грн - інфляційні втрати та 86 971 248,28 грн - 3% річних.
Також у матеріалах позовної заяви наявне клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, у якому позивач посилаючись на статтю 8 Закону України «Про судовий збір» просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судом рішення у цій справі, оскільки позивач наразі немає можливості здійснити сплату судового збору, що зумовлено важким фінансовим станом підприємства, у зв'язку із накладенням арештів на грошові кошти та майно Товариства в численних виконавчих провадженнях.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає, що позовна заява, яка подається до суду повинна відповідати вимогам, які встановлені у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2025 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024 і становить 3028,00 грн.
Отже, при зверненні з цим позовом до суду, позивач мав сплатити 1 059 800,00 грн (847 840,00 грн за подачу позовної заяви через систему «Електронний Суд») судового збору. У позовній заяві відсутні докази сплати судового збору.
Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях в силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору.
Отже, питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Умови, які визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, яка визначена у пункті 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливості її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Встановлений у статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
З аналізу змісту норм статті 8 Закону України «Про судовий збір» випливає, що положення пунктів 1 та 2 її частини першої не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої цієї ж статті Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, які визначені цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічні висновки щодо застосування норм статті 8 Закону України «Про судовий збір» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення, оскільки обставини, наведені позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, не передбачені Законом України «Про судовий збір» для такого відстрочення сплати судового збору, до того ж він є юридичною особою, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, суд відмовляє позивачу у задоволенні заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, які передбачені законом або умовами договору, відображення вартості переданого товару, проведених оплат, тощо.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути із відповідача 350 058 635, 81 грн - інфляційних втрат та 86 971 248,28 грн - 3% річних, розрахунок розміру яких відсутній у позові чи у доданих до нього документах. Зважаючи на наведене, позивач зобов'язаний надати суду обґрунтований розрахунок 3% річних та інфляційних втрат що стягуються.
Згідно з частиною 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем до позовної заяви додано договір купівлі-продажу природного газу №12А167-538-22 від 29.08.2022, проте вказана копія не містить підпису покупця, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія».
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Усупереч вказаним нормам, позивачем у позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, які викладені у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1.Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» про відстрочення сплати судового збору.
2.Позовну заяву залишити без руху.
3.Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази сплати судового збору до Державного бюджету України у сумі 847 840,00 грн, обґрунтований розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що стягуються, договір купівлі-продажу природного газу №12А167-538-22 від 29.08.2022, який підписаний обома його сторонами та виконання вказівки законодавства щодо місцезнаходження оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню.
Суддя Кучеренко О.І.