Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
18.03.2025м. ХарківСправа № 922/4768/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Христенко І.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків
до Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 )
про стягнення 94882,00 грн
за участю представників:
позивача - Бардіна Н.О. (самопредставництво);
відповідача - не з'явився.
30.12.2024 року позивач - Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 47 411,00 грн та пені у розмірі 47411,00 грн на підставі рішення від 19.06.2023 № 70/54-р/к по справі №4/01-149-21.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.01.2025 року відкрито провадження у справі №922/4768/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.01.2025 року.
09.01.2025 року представник позивача надав до суду заяву (вх.№485) про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2025 року задоволено заяву представника позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою суду від 28.01.2025 року відкладено підготовче засідання на 04.03.2025 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року судом витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи ОСОБА_1 .
06.02.2025 року на електронну пошту суду надійшов лист від Міністерства соціальної політики України, в якому зазначено, що інформація щодо запитуваної особи відсутні (вх.№3327).
Також, 10.02.2025 року на електронну пошту суду надійшов лист від Міністерства соціальної політики України, в якому зазначено, що інформація щодо запитуваної особи відсутні (вх.№3694).
Протокольною ухвалою суду від 04.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.03.2025 року.
04.03.2025 року судом зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру. Згідно з відповіді №1169719 від 04.03.2025 року адреса реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
13.03.2025 року судом зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру. Згідно з відповіді №1194071 від 13.03.2025 року адреса реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Представник позивача у судовому засіданні 18.03.2025 року позов підтримував, просив суд його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 18.03.2025 року не з'явився, відзив не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з огляду на наступне.
Ухвали суду направлялись на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: АДРЕСА_1 .
Однак, ухвали повернулись до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
На час винесення рішення у справі судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДДР, яка залишилася незмінною.
Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.
Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручено підприємством зв'язку, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
За результатами розгляду справи № 4/01-149-21 про порушення ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ-ПІДПРИЄМЦЕМ ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) НОМЕР_1 , далі - ФОП ОСОБА_3 ), ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ-ПІДПРИЄМЦЕМ ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , далі - ФОП ОСОБА_5 ), ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ-ПІДПРИЄМЦЕМ ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 , далі - ФОП ОСОБА_7 ), ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ- ПІДПРИЄМЦЕМ ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_4 , далі - ФОП ОСОБА_9 ), ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ-ПІДПРИЄМЦЕМ ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_5 , далі - ФОП ОСОБА_11 ), ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ-ПІДПРИЄМЦЕМ ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_6 , далі - ФОП ОСОБА_13 ), ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ-ПІДПРИЄМЦЕМ ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_7 , далі - ФОП ОСОБА_15 ) та ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ-ПІДПРИЄМЕЦЕМ ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_8 , далі - ФОП ОСОБА_17 . Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (далі - Відділення, Позивач) прийнято Рішення від 19.06.2023 № 70/54-р/к (далі - Рішення № 70/54-р/к)
Пунктом 8 резолютивної частини Рішення № 70/54 - р/к визнано, що ФIЗИЧНА ОСОБА-ПIДПРИЄМЕЦЬ МОРОЗ СЕГІЙ ВIКТОРОВИЧ (реєстрацiйний номер облiкової картки платника НОМЕР_9 ) та ФIЗИЧНА ОСОБА-ПIДПРИЄМЕЦЬ ФРОЛОВА ЛIЛIЯ BIKTOPIBHA ( НОМЕР_10 номер облiкової картки платника НОМЕР_11 ) (далі - ФОП ОСОБА_18 ) вчинили порушення законодавства про захист економiчної конкуренції, передбачене пунктом 1 статтi 50 та пунктом 4 частини другої статтi 6 Закону України «Про захист економiчної конкуренцiї», у виглядi антиконкурентних узгоджених дiй, якi стосуються спотворення результатiв торгiв, проведених КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я РАЙОННИМ ТЕРИТОРIАЛЬНИМ МЕДИЧНИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «ДЕРГАЧIВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛIКАРНЯ» з використанням електронної системи закупiвель «Prozorro» на закупiвлю «код ДК 021:2015-38430000-8 - Детектори та аналiзатори (напiвавтоматичний бiохiмiчний аналiзатор, настiльний автоматичний бiохiмiчний аналiзатор, коагулометр напiвавтоматичний)» (iдентифiкатор закупiвлi в системi «Prozorro» - UA-2018-04-05-000835-a).
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 8 резолютивної частини Рішення № 70/54 - р/к, згідно з пунктом 9 резолютивної частини Рішення № 70/54 - р/к на ФОП ОСОБА_19 накладено штраф у розмірі 47411 (сорок сім тисяч чотириста одинадцять) гривень 00 копійок.
Статтею 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України надається для його виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Копію Витягу з Рішення № 70/54-р/к було направлено Відділенням супровідним листом на адресу ФОП ОСОБА_20 , що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі- ЄДР) на дату складання листа: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок:
- відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);
- відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
У зв'язку з відсутністю інформації щодо вручення Відповідачу копії Витягу з Рішення № 70/54-р/к, інформацію про Рішення № 70/54-р/к було опубліковано в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 186 (7584) від 15.09.2023.
Отже, копія Витягу з Рішення 70/54-р/к вважається такою, що отримана ФОП ОСОБА_21 25.09.2023.
Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/, ФОП ОСОБА_18 у встановлений законодавством строк Рішення № 70/54-р/к до господарського суду не оскаржувало.
Отже, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Рішення № 70/54-р/к є законним та відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути поновлено.
Отже штраф, накладений Рішенням № 70/54-р/к на ФОП ОСОБА_19 , підлягав сплаті з урахуванням статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до 27.11.2023 (включно) (оскільки 25.11.2023 та 26.11.2023 припадають на вихідні дні). Нарахування пені починається з 28.11.2023.
Частиною 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Як стверджує позивач, станом на дату звернення з цим позовом, жодних документів на підтвердження оплати штрафу та пені до Відділення ФРОЛОВОЮ Л.B. не подавалося.
Згідно з ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу складає - 384 днів.
Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає:
47411,00 грн (розмір штрафу накладеного Рішенням № 70/54-р/к) : 100 х 1,5 (відсоток від суми штрафу відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції») = 712,65 грн.
За 384 дні прострочення сплати штрафу, сума пені складає:
712 гривень 65 копійок х 384 днів = 273 657,60 грн.
Разом з тим, згідно з ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, а відтак розмір пені складає 47411,00 гривень.
Обставини щодо стягнення пені та штрафу стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
В той же час, згідно з даними, зазначеними в ЄДР станом на момент подання позовної заяви, ФОП ОСОБА_22 припинено підприємницьку діяльність (дата запису: 18.07.2023, номер запису: 2004800060005100737, підстава: власне рішення).
Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Окрім того, відповідно до ч.1 ст.128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу
Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За положеннями ст. 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно з ч.1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (такий самий висновок зроблено у п. 20 постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.08.2017 у справі № 915/1056/16).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 дійшла аналогічних висновків та у п. 4.22 зазначила про те, що: «За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном».
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 №15: «Справи, які пов'язані із застосуванням конкурентного законодавства і однією із сторін у яких виступають громадяни, що набули статусу суб'єктів підприємницької діяльності, підлягають розгляду господарськими судами і в тому разі, коли такі громадяни втратили зазначений статус на час подання позову зі справи, але мали його на момент прийняття відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України, у зв'язку з яким виник спір зі справи».
Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, чинній до 01.01.2024) передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також представляти територіальне відділення Антимонопольного комітету України без спеціальної довіреності в суді.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (в редакції, чинній до 01.01.2024) з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені та стосовно зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Рішення Антимонопольного комітету України Рішення №70/54-р/к від 19.06.2023 року про порушення законодавства про захист економічної конкуренції по справі №4/01-149-21, яким на відповідача накладено штрафи у сумі 47411,00 грн, відповідачем не оскаржене та набрало законної сили, а відтак в силу ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Комітету вважається таким, що вручено відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Копію Витягу з Рішення № 70/54-р/к було направлено Відділенням супровідним листом на адресу ФОП ОСОБА_20 , що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі- ЄДР) на дату складання листа: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з відсутністю інформації щодо вручення Відповідачу копії Витягу з Рішення № 70/54-р/к, інформацію про Рішення №70/54-р/к було опубліковано в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 186 (7584) від 15.09.2023.
Отже копія Витягу з Рішення 70/54-р/к вважається такою, що отримана ФОП ОСОБА_21 25.09.2023.
Відповідне рішення відповідачем не оскаржувалося в судовому порядку.
Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
З урахуванням викладеного, а також з огляду на наведені законодавчі приписи судом встановлено, що накладений на відповідача штраф у розмірі 47411,00 грн на підставі рішення №70/54-р/к від 19.06.2023 підлягав сплаті до 27.11.2023 (включно) (оскільки 25.11.2023 та 26.11.2023 припадають на вихідні дні).
За змістом ч.8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу в передбачений законом строк, а саме до 27.11.2023 року включно.
Згідно з ч.5 ст.56 вказаного Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Згідно з наданим позивачем розрахунком розмір пені за періоди прострочення сплати штрафу з 28.11.2023 (наступний день після спливу двомісячного строку для сплати штрафу) по 16.12.2024 року включно (за 384 днів) становить 273657,60 грн (а.с.2).
Однак, за змістом ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив нарахований йому штраф, позивач на підставі ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" правомірно нарахував відповідачу пеню, яка з урахуванням зазначеної норми закону не може перевищувати розмір штрафу, а тому дорівнює 47411,00 грн.
Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з чч.1,2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки рішення Антимонопольного комітету України №70/54-р/к від 19.06.2023 року про порушення законодавства про захист економічної конкуренції по справі №4/01-149-21 є таким, що набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, і відповідач при цьому не надав суду доказів сплати штрафу згідно з зазначеним рішенням та пені, нарахованої в зв'язку з простроченням оплати штрафу, в добровільному порядку, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача до державного бюджету України 47411,00 грн штрафу та 47411,00 грн пені за прострочення сплати зазначеного штрафу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 120, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) 94822,00 грн, з яких: штраф у розмірі 47411,00 грн та пеня у розмірі 47411,00 грн, із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 пов., кім.35; код ЄДРПОУ 22630473; р/р UA 708201720343160001000011358, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ) 2422,40 грн судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "26" березня 2025 р.
Суддя К.В. Аріт