"20" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/22/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Сідяк А.Д.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТ БУД» про стягнення 167181,57 грн заборгованості,
зазначає наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" (надалі - ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТ БУД" (надалі - ТОВ "СІТ БУД", Відповідач) 167181,57 грн заборгованості, з яких 156200,00 грн сплаченого авансу, 4188,50 грн неустойки, 5832,82 грн інфляційних нарахувань та 960,25 грн 3% річних. Окремо ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" заявлено про стягнення 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Фактичними підставами звернення із позовом до суду визначено неналежне виконання Відповідачем умов укладеного 05.09.2024 договору підряду № 01-05/09/2024 в частині своєчасного та остаточного виконання кола погоджених робіт, неповернення отриманого, проте не використаного авансу, після звернення із повідомленням про розірвання договору та повернення невикористаного авансу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 02.01.2025 позовній заяві ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/22/25 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.01.2025 прийнято позовну заяву ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/22/25, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06 лютого 2025 року.
Відповідно до наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадський формувань інформації станом на 10.01.2025 одним із видів зв'язку з ТОВ "СІТ БУД" визначено електронну пошту - capitalbud.dyakovskiy@gmail.com.
Відповідно до сформованої автоматизованої системи діловодства Господарського суду Одеської області довідки 09.01.2024 до електронної скриньки (capitalbud.dyakovskiy@gmail.com) ТОВ "СІТ БУД" доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
Надіслана ТОВ "СІТ БУД" на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась 15.01.2025 неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 відкладено розгляд справи на 06 березня 2025 року.
Відповідно до сформованої автоматизованої системи діловодства Господарського суду Одеської області довідки 10.02.2024 до електронної скриньки (capitalbud.dyakovskiy@gmail.com) ТОВ "СІТ БУД" доставлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 06 березня 2025 року.
Господарським судом розміщено оголошення на офіційному сайті судової влади України для додаткового повідомлення ТОВ "СІТ БУД" про судове провадження.
Надіслана ТОВ "СІТ БУД" на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкладення розгляду справи на 06.03.2025 повернулась 18.02.2025 неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.
05 березня 2025 року ТОВ "СІТ БУД" звернулось із клопотанням про відкладення розгляду справи заради мирного врегулювання спору.
Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно із приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи відсутність заперечень представника ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ", ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2025 відкладено розгляд справи на 20 березня 2025 року для надання сторонами можливості та часу для мирного врегулювання спору.
Відповідно до сформованої автоматизованої системи діловодства Господарського суду Одеської області довідки 06.03.2024 до електронної скриньки (capitalbud.dyakovskiy@gmail.com) ТОВ "СІТ БУД" доставлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 20 березня 2025 року.
20 березня 2025 року ТОВ "СІТ БУД" представлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено право участі представника ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" у призначених судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду після звернення із відповідним клопотанням.
У призначене на 20.03.2025 судове засідання представник ТОВ "СІТ БУД" не з'явився, представлені до матеріалів справи заяви свідчать про обізнаність із судовим процесом.
Окрім того, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (частини 1 та 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Приписами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № від 29.06.2023 № 3200-IX встановлено, що офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини 6 статті 242 ГПК України).
Враховуючи викладене, наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про адресу електронної пошти ТОВ "СІТ БУД", те, що відповідні відомості вважаються достовірними, те, що у відповідності до приписів Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX офіційні адреси електронної пошти з 18.10.2023 вважаються електронними кабінетам, те, що автоматизована система діловодства Господарського суду Одеської області передбачає можливість надсилання судових рішень на адреси електронної пошти, надіслані ТОВ "СІТ БУД" ухвали у справі вважаються доставленими до його електронного кабінету, тобто врученими, а останній - належаним чином повідомленим про судовий розгляд, в тому числі про призначене на 20.03.2025 судове засідання.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2025 на підставі статей 80,118,165 ГПК України залишено без розгляду представлений ТОВ "СІТ БУД" відзив із додатками, адже в силу приписів пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України паперова копія ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою Відповідачу 15.01.2025 (електронна копія - 09.01.2025), 06.03.2025 останнім представлено клопотання про відкладення, у той же час відзив представлено 20.03.2025 із порушенням встановленого статтею 251 ГПК України строку без звернення із клопотанням про поновлення строку на його подачу.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
В процесі розгляду справи представник ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" підтримував заявлені позовні вимоги та полягав на задоволенні позову з урахуванням представленої заяви про закриття провадження в частині.
20 березня 2025 року в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
05 вересня 2024 року між ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" (Замовник) та ТОВ "СІТ БУД" (Підрядник) укладено договір підряду № 01-05/09/2024, умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника відповідно до проектно-кошторисної документації власними та/або залученими силами і засобами, пред'явити і здати належним чином виконані роботи в установлений цим Договором строк, а Замовник зобов'язується здійснити приймання, і, при відсутності претензій і обґрунтованих зауважень, зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи Поточний ремонт в підвальному приміщенні, що падалі буде бомбосховище (Роботи), за погодженою адресою.
Виконання робіт проводиться згідно з проектною документацією, яка на момент підписання даного Договору в повному обсязі передана Підряднику (пункт 1.2).
Вартість виконуваних Підрядником Робіт за Договором визначається відповідно до затверджених Замовником локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни, які є додатком до цього Договору. Ціна договору - тверда (пункт 2.1).
Вартість виконуваних Підрядником Робіт за Договором може змінюватися за письмовою згодою Сторін в разі: зміни обсягів і складу робіт; зупинки робіт за рішенням Замовника; в зв'язку з обставинами непереборної сили; зміни в установленому порядку узгодженої номенклатури матеріалів і обладнання Замовника (пункт 2.2).
Замовник оплачує Підряднику аванс на придбання обладнання і матеріалів в розмірі та в строки, узгоджені Сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника (пункт 3.1).
Після придбання матеріалів за рахунок отриманого авансу Підрядник надає Замовнику звіт із зазначенням найменування, кількості та вартості придбаних матеріалів. Вартість матеріалів, придбаних підрядником за рахунок авансу, є фіксованою і перегляду не підлягає (пункт 3.2).
Підставою для оплати Замовником виконаних Підрядником робіт є підписані Замовником Акти прийому виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф.КБ-3) (пункт 3.3).
Акти прийому виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) надаються Підрядником щомісячно в двох примірниках протягом 2 робочих днів після підписання Сторонами Акту технічної приймання. Представник Замовника здійснює приймання робіт у порядку, встановленому п. 8.11 даного Договору (пункт 3.4).
Розрахунки з Підрядником за виконані Роботи здійснюються протягом п'ятнадцяти банківських днів після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника (пункт 3.5).
Остаточний розрахунок з Підрядником за виконані Роботи, Замовник здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом п'ятнадцяти банківських днів після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) (пункт 3.6).
Підрядник виконує Роботи за Договором в строки, визначені графіком виконання робіт (Додаток до цього Договору) з правом дострокового виконання (пункт 5.1).
Відповідно до графіку виконання робіт загальний строк виконання робіт за цим Договором складає 25-30 календарних днів (пункт 5.1.1).
Підрядник зобов'язаний приступи до виконання Робіт не пізніше ніж 12.09.2024 (пункт 5.1.2).
Встановлені Договором строки виконання робіт, крім випадків, передбачених законодавством, можуть переглядатися у випадках: зміни обсягів і складу робіт: зупинки робіт з ініціативи Замовника, або в силу обставин непереборної сили; істотного розбіжності між фактичними і проектними умовами виконання робіт (пункт 5.2).
Матеріально-технічне забезпечення виконання Робіт за цим Договором покладається на Підрядника, який зобов'язаний купувати матеріали, обладнання з дотриманням положень даного Договору. Перелік основних будівельних матеріалів і обладнання з зазначенням їх технічних характеристик, показників якості та відпускної або кошторисної вартості Сторони узгоджують на початок виконання робіт. На етапі складання договірної ціни Сторони складають Протокол поставки Замовником матеріалів та обладнання, які передаються Підряднику в монтаж, і Протокол поставки Замовником матеріалів та обладнання, які купуються Підрядником у Замовника. Вищевказані Протоколи підписуються обома Сторонами. Падалі вищевказані Протоколи можуть коригуватися за спільною згодою Сторін шляхом складання єдиного документа, підписаного обома Сторонами (пункт 7.1).
Вартість придбаного Підрядником за цим Договором обладнання, що складається з витрат з придбання обладнання, витрат на його транспортування, складських і заготівельних витрат включена в кошторис з розрахунком договірної ціни (додаток до Договору) (пункт 7.7).
Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт відповідно до вимог проектної документації, будівельних норм і правил, Графіка виконання робіт (пункт 8.1).
Підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, ведення якої передбачено чинним порядком і цим Договором, визначає осіб відповідальних за її ведення. Щомісяця разом з актами прийому виконаних будівельних робіт Підрядник надає Замовнику і технагляду виконавчу документацію за звітний період, передбачену ДБН і індивідуальними технічними вимогами до Об'єкту. У разі попадання Підрядником Замовнику повного комплекту Виконавчої документації, Замовник має право не приймати і не оплачувати, спрямовані Підрядником Акти прийому виконаних будівельних робіт, до моменту надання повного комплекту Виконавчої документації (пункт 8.8).
Здача-приймання виконаних робіт здійснюється щомісячно. Роботи здаються і приймаються в період з 25 числа місяця, в якому вони були виконані, а після закінчення виконання всього обсягу робіт за Договором Підрядник в п'ятиденний строк з дня їх закінчення пред'являє Замовнику до здачі закінчені роботи. Роботи здаються і приймаються в присутності представників Підрядника і Замовника. Відсутність представника Підрядника на об'єкті є підставою для відмови в прийомі Робіт. Замовник зобов'язаний здійснити приймання виконаних робіт після отримання повідомлення Підрядника про готовність до здачі робіт, яке Підрядник зобов'язаний зробити до 25 числа місяця, в якому були виконані Роботи, а в разі закінчення всього обсягу робіт за Договором - в п'ятиденний строк з дня їх закінчення. Протягом 5 робочих днів після пред'явлення Підрядником виконаних робіт до здачі, за результатами їх приймання Сторони підписують Акт технічної приймання виконаних робіт, який визначає приймання виконаних робіт за якістю і за обсягом, або Замовник надає Підряднику мотивовану відмову із зазначенням виявлених недоліків. Протягом строку прийому-передачі виконаних робіт Сторонами складається акт з переліком претензій Замовника і строками усунення недоліків, якщо вони були допущені з вини Підрядника. Акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) надаються Підрядником вдвох примірниках протягом 2 робочих днів після підписання Сторонами Акту технічної приймання. Підрядник не має права пред'являти Акти приймання викопаних будівельних робіт та витрати (ф.КБ- 3) без підписання Акту технічної приймання не приймаються і не розглядаються. Представник Замовника перевіряє відповідність Акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) узгодженої Сторонами проектно-кошторисної документації, наявність виконавчої документації та при відсутності обґрунтованих заперечень, які оформляються в письмовому вигляді, підписує його протягом семи робочих днів з моменту отримання. У разі подання Актів приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф.КБ- 3) при відсутності підписаного Сторонами Акту технічної приймання, строк розгляду Актів приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ -2В) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф.КБ-3) починає текти після підписання Сторонами Акту технічної приймання. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється відповідно до норм та правил, що діють в Україні. У разі виникнення розбіжностей між Замовником і Підрядником за якістю виконаних робіт, Сторони мають право вимагати призначення незалежної експертизи. Сторони несуть витрати по проведенню незалежної експертизи в порядку і на умовах, передбачених п.9.5. справжньої угоди (пункт 8.11).
Підрядник несе відповідальність за збереження виконаних робіт і матеріальних ресурсів до моменту підписання акту прийому виконаних будівельних робіт. Після підписання акту прийому виконаних будівельних робіт і фактичного прийняття виконаних робіт відповідальність за їх збереження приймає на себе Замовник (пункт 10.1).
У разі порушення строків виконання робіт, а також порушення строків виправлення недоліків, Підрядник сплачує Замовнику, якщо Замовник зажадає, неустойку в розмірі облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт за кожний день такого прострочення (пункт 10.2).
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно, не пізніше, 3 (трьох) банківських днів з моменту виникнення обставин, що сприяють такому порушенню, повідомити про це іншу Сторону. В іншому випадку ця Сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою Стороною заходів щодо запобігання виникненню збитків і вимагати відповідного зменшення розміру збитків (пункт 10.5).
Даним договором сторони встановили, що позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт не капітальних конструкцій, визначається з дня прийняття Роботи Замовником і становить три роки (пункт 12.2).
Замовник має право дострокового розірвання Договору в разі:
якщо Підрядник не приступив до виконання робіт на протязі більш ніж десять робочих днів від дати, встановленої в графіку виконання робіт, погодженого Сторонами (пункт 14.2.1).;
відставання від графіка виконання робіт більш ніж на 15 календарних днів з вини Підрядника (пункт 14.2.2);
виконання Підрядником визначених цим Договором Робіт з таким порушенням строків їх виконання, яке явно унеможливлює здачу етапів Робіт в визначені графіками строки (пункт 14.2.3);
виявлення підстав недоцільності або неможливості фінансування робіт (пункт 14.2.4);
виникнення обставин непереборної сили (пункт 14.2.5);
неодноразового порушення Підрядником будівельних норм і правил, вимог проектно- кошторисної документації, умов Договору (пункт 14.2.6);
початку процедури банкрутства або в письмовому вигляді неузгодженої з Замовником реорганізації Підрядника (пункт 14.2.7);
неповідомлення Підрядником в письмовій формі Замовника про початок процедури банкрутства, реорганізації, ліквідації Підрядника, а також в інших випадках передбачених чинним законодавством України (пункт 14.2.8).
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін і діє до виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором в повному обсязі (пункт 15.1).
У разі непідписання Сторонами передбачених Договором Додатку № 1 «Локальні кошториси з розрахунком договірної ціни» і/або Додатку № 2 «Графік виконання робіт», за умови фактичного виконання Підрядником Робіт і їх приймання Замовником, узгоджена Сторонами вартість робіт за Договором може визначатися листами Сторін або іншими документами Сторін в письмовій формі, а в разі відсутності таких листів (документів) узгоджена Сторонами вартість робіт за Договором може визначатися довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф.КБ-3). Строк виконання робіт за Договором, узгоджений Сторонами, в зазначеному випадку може визначатися листами Сторін підтверджують таке узгодження, а в разі відсутності таких листів (документів) узгоджений Сторонами строк виконання робіт може визначатися датою підписання Сторонами Актів прийому виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) (пункт 15.3).
У разі зміни назви, місця знаходження, банківських реквізитів за яким Договором передбачається здійснення розрахунків, настання будь-якого іншого юридичного факту або події, що може негативно вплинути на виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором, Сторона, у якої відбулися такі події чи факти зобов'язана в письмовій формі повідомити іншу Сторону про їх настання негайно, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту настання таких подій або фактів (пункт 15.10).
Представлена копія Договору містить підписи представників сторін та проставлені печатки контрагентів.
Додатком № 1 до Договору «Локальний кошторис» Замовником та Підрядником погоджено загальну суму з усіма витратами та податками розміром 250665,00 грн, авансову плату до початку робіт - 37600,00 грн, другу авансову плату через 2-3 після початку робіт - 37600,00 грн, наступні платежі по актам виконаних робіт.
Представлена копія Додатку № 1 містить підписи представників сторін та проставлені печатки контрагентів.
Відповідно до представлених платіжних інструкцій ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" перераховано ТОВ "СІТ БУД" на розрахунковий рахунок, зазначений у Договорі, 06.09.2024 37600,00 грн, 16.09.2024 37600,00 грн, 24.09.2024 3000,00 грн, 27.09.2024 8000,00 грн та 01.10.2024 70000,00 грн із призначенням платежу «оплата за ремонтно-будівельні роботи згідно Договору/авансовий платіж за поточний ремонт згідно Договору» (аналогічні банківські операції відображено у представлених виписах по банківських рахунках Позивача).
05 листопада 2024 року ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" як Замовником складено до Підрядника - ТОВ "СІТ БУД" повідомлення про розірвання Договору, в якому посилаючись укладений Договір, зокрема в частині погодженого строк початку виконання робіт (пункт 5.1.2) - не пізніше 12.09.2024, перераховані 156200,00 грн авансових платежів, те, що станом на 05.11.2024 обумовлені умовами Договору роботи не виконано, повідомляє про одностороннє розірвання Договору та пропонує повернути сплачені авансові кошти.
Відповідно до представлених опису вкладення у цінний лист, накладної та фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» вказане повідомлення про розірвання Договору надіслано ТОВ "СІТ БУД" 06 листопада 2024 року. При цьому із представленої роздруківки статусу відправлення (трекінгу) з сайті АТ «УКРПОШТА» надіслана ТОВ "СІТ БУД" поштова кореспонденція 25.11.2024 повернута відправнику (ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ") у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Ціна позову у розмірі 167181,57 грн заборгованості складається з 156200,00 грн сплаченого авансу, 4188,50 грн неустойки, нарахованих впродовж 12.10.2024 - 25.12.2024 на підставі пункту 10.2 Договору, 5832,82 грн інфляційних нарахувань та 960,25 грн 3% річних, нарахованих впродовж 12.10.2025 - 25.12.2024 на підставі частини 2 статті 625 ЦК України.
Дослідивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно ж до частини 1 статті 174 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
При цьому частина 1 статті 175 ГК України визначає, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ж із статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
В свою чергу, приписи частини 1 статті 834 ЦК України визначають, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, положень частин 1 та 2 статті 835 ЦК України встановлюють, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі; кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
В свою чергу, приписи частин 1 та 2 статті 875 ЦК України визначають, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно ж до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Положеннями частини 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Приписами частини 1 статті 854 ЦК України встановлено наступне - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до частини 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 5 статті 321 ГК України).
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір № 01-05/09/2024, укладений 05 вересня 2024 року.
Умовами укладеного Договору погоджено, що Підрядник (Відповідач) зобов'язаний приступи до виконання Робіт не пізніше ніж 12.09.2024, у той же час відповідно до графіку виконання робіт загальний строк виконання робіт за цим Договором складає 25-30 календарних днів (пункти 5.1.2 та 5.1.1 відповідно).
При цьому, пункт 3.1 Договору встановлює, що Замовник оплачує Підряднику аванс на придбання обладнання і матеріалів в розмірі та в строки, узгоджені Сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.
Відповідно ж до представлених та досліджених платіжних інструкцій впродовж 06.09-01.10.2024 ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" перераховано ТОВ "СІТ БУД" 156200,00 грн авансових платежів (37600,00 + 37600,00 + 3000,00 + 8000,00 + 70000,00).
Умовами ж пункту 3.2 Договору передбачено, що після придбання матеріалів за рахунок отриманого авансу Підрядник надає Замовнику звіт із зазначенням найменування, кількості та вартості придбаних матеріалів. Вартість матеріалів, придбаних підрядником за рахунок авансу, є фіксованою і перегляду не підлягає.
Втім до матеріалів справи відповідного звіту не представлено.
Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Приписами статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В свою чергу, статті 883 ЦК України визначає, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Умовами ж пункту 10.2 Договору погоджено, шо у разі порушення строків виконання робіт, а також порушення строків виправлення недоліків, Підрядник сплачує Замовнику, якщо Замовник зажадає, неустойку в розмірі облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт за кожний день такого прострочення.
Матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ "СІТ БУД" взятих на себе зобов'язань в частині своєчасного початку виконання погодженого кола робіт в строк до 12.09.2024, так само до матеріалів справи не представлено доказів виконання робіт впродовж 25-30 календарних днів (останній 30й день - 12.10.2024), відтак господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав у ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" для нарахування неустойки у зв'язку із порушенням Відповідачем строків виконання робіт.
Приписи частини 4 статті 879 ЦК України визначають, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Як зазначалось, ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" 05.11.2024 складено, а 06.11.2024 надіслано до ТОВ "СІТ БУД" досліджене в описовій частині рішення повідомлення про розірвання Договору. Втім із представленої роздруківки статусу відправлення (трекінгу) з сайті АТ «УКРПОШТА» надіслана ТОВ "СІТ БУД" поштова кореспонденція 25.11.2024 повернута відправнику (ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ") у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
У відповідності до приписів пункту 76 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 із змінами, для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил.
Приймаючи до уваги право замовника на відмову від укладеного договору підряду, те, що із представлених до матеріалів справи доказів вбачається факт реалізації ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" як Замовником права на відмову від укладеного Договору підряду, те, що з метою повідомлення ТОВ "СІТ БУД" як Підрядника про реалізацію права на розірвання укладеного Договору Позивачем надіслано відповідну поштову кореспонденцію (досліджене в описовій частині повідомлення), те, що для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, господарський суд доходить до висновку про вчинення Позивачем належних та допустимих дій стосовно повідомлення контрагента про розірвання укладеного Договору, у той же час, поза волею та можливістю останнього перебуває отримання Відповідачем надісланого повідомлення, відтак з моменту повернення поштовою установою відправнику (Позивачу) відповідної поштової кореспонденції Відповідач вважається належним чином повідомленим про розірвання Договору, тобто 25 листопада 2024 року ТОВ "СІТ БУД" вважаться обізнаним про розірвання Договору.
Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
З моменту обізнаності ТОВ "СІТ БУД" про розірвання Договору, останній вважається розірваним, відтак погодженні сторонами Договору права та обов'язки припиняються з наступного дня, тобто з 26.11.2024 умови Договору не розповсюджують свою дію на взаємовідносини ТОВ "СІТ БУД" та ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ", зокрема в частині нарахування неустойки за порушення строків виконання робіт.
Перевіривши представлений ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" розрахунки неустойки господарський суд не погоджується із ним. Як зазначалось, 4188,50 грн неустойки, нарахованих впродовж 12.10.2024 - 25.12.2024 на підставі пункту 10.2 Договору, втім з 26.11.2024 в господарського суду відсутні правові підстави для застосування умов Договору, адже останній вважається розірваним 25 листопада 2024 року.
Відтак, господарським судом здійснено власний розрахунок за допомогою Інформаційно-правової системи "Прецедент" в межах заявлених Позивачем періодів та сум, та встановлено наявність в нього права на пред'явлення вимог про стягнення з Відповідача 2441,16 грн неустойки у відповідності до пункту 10.2 Договору, нарахованих на суму 156200,00 грн впродовж 13.10-25.11.2024 року.
Як зазначалось, ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" перераховано ТОВ "СІТ БУД" 156200,00 грн авансу.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 зазначено, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
За положеннями статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Як зазначалось та встановлено судом, ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" реалізовано право на розірвання укладеного Договору, останній вважається розірваним 25.11.2024, тобто правова підстава для отримання ТОВ "СІТ БУД" 156200,00 грн авансу припинена, відтак, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань, господарський суд вважає наявними правові підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача 156200,00 грн авансу.
У зв'язку із відсутністю своєчасного та остаточного повернення ТОВ "СІТ БУД" отриманих авансових платежів, ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" просить стягнути 5832,82 грн інфляційних нарахувань та 960,25 грн 3% річних, нарахованих впродовж 12.10.2025 - 25.12.2024 на підставі частини 2 статті 625 ЦК України.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 922/4544/16, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17, від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 06.11.2018 у справі № 910/9947/15, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 19.02.2019 у справі № 910/7086/17, від 10.09.2019 у справі № 920/792/18.
Нарахування, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 920/505/22.
Враховуючи викладене, господарський суд доходить до висновку про наявність у ТОВ "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" права на звернення із вимогою про стягнення з ТОВ "СІТ БУД" інфляційних нарахувань та 3% річних у зв'язку із відсутністю своєчасного та остаточного повернення сплаченого авансу, однак, не погоджується із визначеним початком строку нарахування. З огляду на те, що Договорів вважається розірваним 25.11.2024, відтак саме з 26.11.2024 у ТОВ "СІТ БУД" виникає обов'язок повернення отриманого авансу.
Господарським судом здійснено власний розрахунок за допомогою Інформаційно-правової системи "Прецедент" в межах заявлених Позивачем періодів та сум, та встановлено наявність в нього права на пред'явлення вимог про стягнення з Відповідача 2186,00 грн інфляційних нарахувань, 396,00 грн 3% річних, нарахованих на 156200,00 грн впродовж 26.11-25.12.2024 року.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у той же час, оскільки приписами Закону України "Про судовий збір" встановлено мінімальний розмір судового збору, який підлягає справленню при зверненні із позовом, на переконання господарського суду, розмір судового збору, який покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, не може бути меншим аніж мінімальний розмір судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТ БУД» про стягнення 167181,57 грн заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТ БУД" (65000, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 57, Код ЄДРПОУ 45463733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСИМУС ДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОДЖЕКТ" (02801, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-а, Код ЄДРПОУ 35030746) 156200/сто п'ятдесят шість тисяч двісті/грн 00 коп. сплаченого авансу, 2441/дві тисячі чотириста сорок одну/грн 16 коп. неустойки, 2186/дві тисячі сто вісімдесят шість/грн 00 коп. інфляційних нарахувань, 396/триста дев'яносто шість/грн 00 коп. 3% річних та 3028/три тисячі двадцять вісім/грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку статті 327 ГПК України.
Повне рішення складено 25 березня 2025 р.
Суддя С.Ф. Гут