21 березня 2025 року Справа № 915/963/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область 56501, код ЄДРПОУ 02910048; email: voznes@myk.gp.gov.ua),
в інтересах держави в особі:
1) Веселинівської селищної ради (вул. Мозолевського, 14, смт. Веселинове, Вознесенський район, Миколаївська область, 57001, код ЄДРПОУ 04376044; email: vesselrada@ukr.net),
2) Управління освіти, культури, туризму, сім'ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради (вул. Мозолевського, 14, смт. Веселинове, Вознесенський район, Миколаївська область, 57001, код ЄДРПОУ 41083041; email: osvitavesgromada@ukr.net),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.39/1, код ЄДРПОУ 42129888; email: kanc@elektropostach.mk.ua),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південний офіс Держаудитслужби (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40477150, email: odesa@dkrs.gov.ua)
від імені якого виступає: Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (вул. Спаська, 42-а, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41168670, email: mykolaiv@dkrs.gov.ua)
про: визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 198421,93 грн,
за участі представників сторін:
від позивачів не з'явилися;
від 3-ї особи не з'явився;
від відповідача Компанієць О.М.
Білецька О.В.
прокурор Яценко В.А.,
встановив:
В провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа №915/963/23 за позовом керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі: 1) Веселинівської селищної ради, 2) Управління освіти, культури, туризму, сім'ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південний офіс Держаудитслужби від імені якого виступає Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 198421,93 грн.
Ухвалою суду від 03.03.2025 судове засідання у справі призначено на 21 березня 2025 року об 11:00 год.
21.02.2025 відповідачем подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 915/963/23 до прийняття рішення за результатами перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
У судовому засіданні представники відповідача підтримали клопотання від 21.02.2025 про зупинення провадження у справі. Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання, враховуючи процесуальну неможливість задоволення клопотання про зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті.
На підставі ст. 233 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши клопотання ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсними Додаткових угод №1 від 27.01.2021, №4 від 24.02.2021, №8 від 16.08.2021 та №11 від 15.11.2021 до Договору №49/269 від 24.12.2020 до Договору №49/269 від 24.12.2020 на постачання електричної енергії споживачу, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, сім'ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" та стягнення 198421,93 грн.
Підставою позову є обставини того, що зазначені додаткові угоди до Договору №49/269 від 24.12.2020 до Договору №49/269 від 24.12.2020 на постачання електричної енергії споживачу, укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки при укладенні зазначених додаткових угод постачальником не було доведено коливання ціни за одиницю товару на ринку в бік збільшення та збільшення ціни могло бути лише в межах 10% за весь період дії Договору.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Частинами 1, 3 ст. 201 ГПК України унормовано, що у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч. 2 ст. 207 ГПК України).
Клопотанням від 21.02.2025 відповідач просить суд зупинити провадження у справі №915/963/23 до прийняття рішення за результатами перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Клопотання обґрунтовано тим, що у позові прокурор посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22. У вказаній постанові Велика Палата Верховний Суд зазначає, що Закон України «Про публічні закупівлі» надає можливість Постачальнику збільшувати ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 % за весь час дії договору. Тому, Позивач вважає, що всі наступні додаткові угоди про збільшення ціни за одинцю товару, що укладені після збільшення ціни за одиницю товару на 10% є недійсними. Верховним Судом у складі колегії судів Касаційного господарського суду 29.01.2025 було прийнято ухвалу по справі № 920/19/24, відповідно до якої справу було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Передаючи справу № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, які врахували суди попередніх інстанцій. Велика Палата Верховного Суду є постійним діючим колегіальним органом Верховного Суду, яка здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. Враховуючи вищенаведене вважаємо, що з метою забезпечення однакового застосування судами норм статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є потреба в зупиненні розгляду справи № 915/963/23 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду.
Суд констатує, що клопотання про зупинення провадження у справі подано до настання обставин, з якими ч. 3 ст. 201 ГПК України пов'язує початок розгляду справи по суті.
Так, ухвалою суду від 31.01.2025 закрито підготовче провадження у справі №963/23 та призначено розгляд справи по суті на 26 лютого 2025 року об 11:30 год. 26.02.2025 судове засідання у справі не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці. Ухвалою суду від 03.03.2025 судове засідання у справі призначено на 21 березня 2025 року об 11:00 год.
У судовому засіданні 21.03.2025 судом визначено пріоритетним розгляд клопотань з процесуальних питань, вирішення яких передує початку розгляду справи по суті.
Матеріали справи не містять доказів, що дане клопотання не було подано в межах підготовчого провадження з неповажних причин.
Зазначений висновок витікає з факту прийняття Верховним Судом ухвали у справі №920/19/24 29.01.2025. Водночас, ухвалу про закриття підготовчого провадження в цій справі постановлено судом 31.01.2025.
Відтак, підстави вважати, що в діях Відповідача містяться ознаки зловживання своїми процесуальними правами при зверненні до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі відсутні.
Таким чином, на підставі положень ст. 207 ГПК України розгляд даного клопотання має передувати вирішенню процесуальних питань, пов'язаних із розглядом даної справи по суті та безпосередньо розгляду справи по суті.
Передаючи справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, які враховували суди попередніх інстанцій.
У відповідності до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Згідно ст.36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами п.11 ч.1 ст.229 ГПК України у такому випадку провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи підстави подання позову, з огляду на подібність правовідносин у справі №915/963/23 та у справі №920/19/24 з урахуванням критеріїв подібності та враховуючи, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 матиме суттєве значення для вирішення даної справи та формування єдиної правозастосовчої практики, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, господарський суд вважає необхідним клопотання відповідача задовольнити та зупинити провадження у справі №915/963/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Так, предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсними Додаткових угод №1 від 27.01.2021, №4 від 24.02.2021, №8 від 16.08.2021 та №11 від 15.11.2021 до Договору №49/269 від 24.12.2020 до Договору №49/269 від 24.12.2020 на постачання електричної енергії споживачу, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, сім'ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" та стягнення 198421,93 грн.
Підставою позову є обставини того, що зазначені додаткові угоди до Договору №49/269 від 24.12.2020 до Договору №49/269 від 24.12.2020 на постачання електричної енергії споживачу, укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки при укладенні зазначених додаткових угод постачальником не було доведено коливання ціни за одиницю товару на ринку в бік збільшення та збільшення ціни могло бути лише в межах 10% за весь період дії Договору.
Предметом спору у справі 920/19/24 є визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі, внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, вартість 1кВт/год електроенергії сукупно зросла з 1,87999987 грн до 3,7741237 грн, що призвело до підвищення ціни на 100,75% від тієї, що визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів її постачання та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн.
Прокурором в судовому засіданні заперечень щодо невідповідності даних справ критеріям подібності, визначеним Верховним Судом (зокрема, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16; від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо) не висловлено.
Таким чином, господарським судом встановлено наявність обставин, з якими положення ст. 228 ГПК України пов'язують можливість зупинення провадження у справі.
При цьому, суд зауважує, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі з урахуванням результатів касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №920/19/24 Великою Палатою Верховного Суду, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідачів, внаслідок чого буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості.
Керуючись ст. 53, 194-196, 228, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" від 21.02.2025 про зупинення провадження у справі №915/963/23 - задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі №915/963/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
3. Ухвалу направити учасникам справи.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено і підписано 26.03.2025.
Суддя В.О.Ржепецький