24 березня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/402/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 4219/25 від 19.03.2025 р.) Державної установи “Миколаївський слідчий ізолятор» (54005, м. Миколаїв, вул. Лагерне Поле, 5; код ЄДРПОУ 08564067) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1; код ЄДРПОУ 42129888) про визнання недійсною додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії та стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 14524,29 грн.,-
Державна установа “Миколаївський слідчий ізолятор» звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ Миколаївська електропостачальна компанія » про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 29.08.2022 р. про внесення змін до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 р. № 44/1340 та стягнення 14524,29 грн. безпідставно набутих коштів.
В обґрунтування позову заявник посилається на порушення відповідачем вимог Закону України “Про публічні закупівлі» при укладанні додаткової угоди від 29.08.2022 р. № 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 р. № 44/1340, оскільки відповідачем було перевищено максимальний ліміт збільшення ціни згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», і внаслідок безпідставного підвищення ціни товару позивачем зайво було сплачено 14524,29 грн. Відтак, вказана додаткова угода, на думку позивача, підлягає визнанню недійсною, а безпідставно сплачені позивачем кошти в сумі 14524,29 грн. - поверненню останньому з боку відповідача.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2025 році - 3028 грн.
В силу приписів ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи те, що заявником у позові заявлено одну немайнову вимогу (визнання недійсною додаткової угоди), та одну майнову вимогу (стягнення на користь позивача 14524,29 грн.), відповідно судовий збір за поданий позов має бути сплачено за вимогу немайнового характеру 3028,00 грн. та вимогу майнового характеру (14524,29 грн. х 1,5% =217,86 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.).
З урахуванням того, що позовна заява була подана в електронній формі через “Електронний суд» ЄСІТС, відповідно ставка судового збору за подачу даного позову становить 4844,80 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» (6056,00 грн. х 0,8).
Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано копію платіжної інструкції від 19.03.2025 № М56В-5НН9-КТКх-МО93 на суму 2423,00 грн., що свідчить про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Державною установою “Миколаївський слідчий ізолятор» при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом надання доказів доплати судового збору в сумі 2421,80 грн.
Керуючись ст.ст. 163, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Державної установи “Миколаївський слідчий ізолятор» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» про визнання недійсною додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії та стягнення зайво сплачених коштів в сумі 14524,29 грн. залишити без руху.
2. Встановити Державній установі “Миколаївський слідчий ізолятор» 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Державній установі “Миколаївський слідчий ізолятор», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 25.03.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва