21 березня 2025 року Справа № 915/121/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
розглянувши без виклику сторін
справу № 915/121/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль",
54020, Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв; e-mail: kanc_nach@ntec.mk.ua;
до фізичної особи підприємця Ертель Ірини Миколаївни,
АДРЕСА_1 ;
про стягнення грошових коштів у сумі 12908,98 грн., -
Приватним акціонерним товариством (ПрАТ) "Миколаївська теплоелектроцентраль" пред'явлено позов до фізичної особи підприємця Ертель Ірини Миколаївни (далі- підприємець Ертель) з вимогами про стягнення з останньої грошових коштів у загальній сумі 64629 грн. 76 коп., із яких: 51720 грн. 78 коп. - основний борг; 362 грн. 37 коп. - пеня; 3054 грн. 24 коп. - 3 % річних; 9492 грн. 37 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання підприємець Ертель зобов'язань за укладеним між ними договором розподілу природного газу від 01.01.2016, укладеного шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання від 05.01.2022 №2963, а саме, зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" нараховано пеню, в порядку ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", а також здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.
ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито провадження в даній справі і визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи №915/121/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.
Ухвала суду від 12.02.2024 направлялася відповідачу засобами поштового зв'язку та згідно рекомендованого повідомлення, яке міститься в матеріалах справи, зазначене поштове відправлення 19.02.2024 було вручено відповідачу.
Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначено статтею 251 ГПК України.
Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті відзив подається протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
З огляду на положення ч. 1 ст. 251 ГПК України строк для надання відзиву встановлений законом.
Зважаючи на те, що ухвала суду від 12.02.2024 про відкриття провадження у справі була вручена відповідачу 19.02.2024, отже, останнім днем строку для надання відзиву є 05.03.2024 включно.
01.04.2024 до суду від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від 29.03.2024.
У відзиві відповідач зазначає, що після подання позову відповідачем були здійснені відповідні платежі в якості погашення такої заборгованості на загальну суму 56705,00 грн, а саме: 25.01.2024 - за теплову енергію пр- АДРЕСА_2 , - 10055,70 грн.; 25.02.2024 - за теплову енергію АДРЕСА_2 , - 10000,00 грн., 07.03.2024 - за теплову енергію АДРЕСА_2 , - 29000,00 грн., 23.03.2024 - за теплову енергію пр-т. Центральний, буд. 141а, кв. 1,2 м. Миколаїв, 2863, - 7650,00 грн. Вказує, що станом на дату цього відзиву сума основної заборгованості відсутня та має місце факт переплати у розмірі 4984,92 грн. Просить суд враховувати даний відзив та додані до нього - докази сплати заборгованості при розгляді справи по суті спору.
Від представника відповідача до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання відзиву, в якій представник зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету 15.02.2024 та 14.03.2024 між відповідачем та представником було укладено договір про надання правничої допомоги та одночасно представником було подано заяву до суду про вступ у справу як представника з подальшим направленням відзиву до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчинюються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Початок та закінчення процесуальних строків визначено статтею 116 ГПК України.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.
З урахуванням положень чинного законодавства та зважаючи на обставини, викладені у заяві представника відповідача про поновлення процесуального строку, суд вважає, що є підстави для визнання причин пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву поважними та поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.
Отже, суд поновлює процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та приймає відзив до розгляду.
До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
У відповіді на відзив позивач вказує, що він скористався своїм правом та зарахував всі чотири платежі, які надійшли від відповідача без призначення платежу, в рахунок поточних нарахувань, а залишки зарахував в рахунок боргу за теплову енергію, за той період, за який було звернено з позовом до суду. Зазначає, що з січня 2024 року сплачено 56705,70 грн., які пішли в рахунок (спожиті в січні, лютому та березні 2024 року), залишки сум були зараховані в рахунок заборгованості за період листопада 2021 року - по листопад 2023 року включно (період заборгованості, який розглядається в цьому проваджені). Також додатково зазначив, що помилково в позовній заяві в прохальній частині зазначено 3 % річних, а саме 43054,24 грн., просить стягнути 3054,24 грн. З урахуванням того, що оплати були зроблені після подачі позову, просить прийняти відповідь на відзив. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ертель Ірини Миколаївни основний борг за теплову енергію в сумі 19284,33 грн., 9492,37 грн. - інфляційних втрат, 3054,24 грн. - 3% річних; 362,37 грн. - пені, 3028,00 грн. -судового збору.
До суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що 23.04.2024 відповідачем був здійснений платіж в якості погашення заборгованості на загальну суму 4856,00 грн., що підтверджується платіжним документом.
До суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій представник просить закрити провадження в частині стягнення основного боргу за теплову енергію та стягнути з відповідача 9492,37 грн. - інфляційні втрати, 3054,24 грн. - 3% річних; 362,37 грн. - пені, 3028,00 грн. - судового збору.
Ухвалою суду від 27.02.2025 провадження у справі № 915/121/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" до фізичної особи підприємця Ертель Ірини Миколаївни в частині стягнення основного боргу у сумі 51720,78 грн. закрито.
Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
ФОП Ертель І.М. є власником нежитлового приміщення перукарні №1,2, загальною площею 134,3 кв.м., на першому поверсі в житловому будинку літ. А за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер майна: 13446516).
Приватним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль», як виконавцем послуг на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, згідно п.1 якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.2 договору, такий договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua.
Згідно п.4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.
Пунктом 5 договору встановлено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
У п.8 договору визначено, що виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішнього будинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018. У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (п.11 та п.12 договору).
Відповідно до п.30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (офіційний вісник України, 2019, №71, ст.2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Згідно п.31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті виконавця https://ntec.mk.ua. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення вдію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до п.32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Пунктом 33 договору передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватись у електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п.34 договору).
Відповідно до п.44 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до умов цього договору або закону.
05.01.2022 відповідачем у справі підписана та надана заява-приєднання №2863 до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії.
Рішенням виконавчого Миколаївської міської ради від 29.10.2021 № 1106 "Про початок опалювального періоду 2021-2022 рр. у житловому фонді та на інших об'єктах м. Миколаєва" вирішено розпочати опалювальний сезон на всіх об'єктах житлового фонду. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що надаються виконавцями послуг.
Рішенням виконавчого Миколаївської міської ради від 28.03.2022 № 263 "Про закінчення опалювального сезону 2021-2022 рр." вирішено закінчити опалювальний сезон з 29.03.2022 на всіх об'єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.
Рішенням виконавчого Миколаївської міської ради від 09.11.2022 № 626 "Про початок опалювального періоду 2022-2023 рр. у житловому фонді та на інших об'єктах м. Миколаєва" вирішено розпочати опалювальний сезон на всіх об'єктах житлового фонду. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що надаються виконавцями послуг.
Рішенням виконавчого Миколаївської міської ради від 24.03.2023 № 176 "Про закінчення опалювального сезону 2022-2023 рр." вирішено закінчити опалювальний сезон з 24.03.2023 на всіх об'єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.
Рішенням виконавчого Миколаївської міської ради від 08.11.2023 № 1189 "Про початок опалювального періоду 2023-2024 рр. у житловому фонді та на інших об'єктах м. Миколаєва" вирішено розпочати опалювальний сезон на всіх об'єктах житлового фонду. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що надаються виконавцями послуг.
Тарифи на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії, а також абонентська плата у відповідні опалювальні періоди встановлювалися рішеннями Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №984 від 13.10.2021, №1265 від 08.12.2021, № 124 від 09.02.2022, № 566 від 25.10.2022, №1029 від 25.10.2023, наказом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" № 473 від 22.09.2021.
Приватним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль" в опалювальний період 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 рр. поставлялась теплова енергія з метою теплозабезпечення приміщень, які знаходяться за адресою: пр. Центральний, 141А, що підтверджується нарядами на підключення.
Факт постачання теплової енергії у вказаний період підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями споживання теплової енергії абонента.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки № 2863 за послугу з постачання теплової енергії (за період з листопада 2021 року по листопад 2023 року).
Зазначені рахунки містить детальну інформацію здійсненого нарахування, зокрема по об'єкту теплоспоживання № 1 (салон Нігтьової краси - просп. Центральний, 141А): нарахування теплової енергії (умовно-змінна частина), умовно-постійна частина та абонентська плата.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 24.05.2023 № 832-Ю на суму 80376,55 грн.
04.01.2024 на адресу відповідача позивачем було направлено рахунки та акти надання послуг з листопада 2021 року по листопад 2023 року.
Направлення претензії, рахунків та актів надання послуг на адресу відповідача позивач підтвердив надавши до суду опис вкладення у цінний лист, список групованих відправлень.
Ухилення відповідача від проведення оплати стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Згідно ч.ч. 1, 3 с. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що строк виконання зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії є таким, що настав.
За розрахунками позивача, обсяг теплової енергії витраченої на загально будинкові потреби опалення та абонентське обслуговування за період з грудня 2021 року по листопад 2023 року, на момент подання позову до суду, становив суму у розмірі 51720,78 грн.
Позивач, звертаючись до суду, просив, зокрема стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 51720,78 грн. (основний борг).
В подальшому, відповідачем було оплачено заборгованість у розмірі 51720,78 грн., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині закрито.
Отже, предметом спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача 362,37 грн. - пеня; 3054,24 грн. - 3 % річних; 9492,37 грн. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Суд погоджується з поданими позивачем розрахунками нарахувань на суми заборгованості, стягнення яких є предметом даного спору, а саме: 3 % річних у сумі 3054,24 грн., нарахованих за загальний період 01.01.2022-26.01.2024; суми, на яку збільшився борг, з урахуванням індексу інфляції, за загальний період з лютого 2022 року по грудень 2023 року, котра становить 9492,37 грн., і зазначені суми підлягають до стягнення з відповідача.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 362,37 грн. пені, суд дійшов наступних висновків.
За умовами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу ч.ч.1, 2 та 4 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).
Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суб'єкти господарювання при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до приписів ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 45 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Суд, враховуючи вищенаведене та встановлений несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, вважає, що позивачем також підставно заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 362,37 грн.
Відповідачем контррозрахунку суду не надано.
За таких обставин, враховуючи підтвердження позивачем належними та допустимими доказами, у розумінні статей 76-77 ГПК України, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем щодо оплати наданих послуг з постачання теплової енергії.
З урахуванням викладеного, суд визнає обґрунтованою вимогу ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" про стягнення з відповідача 362,37 грн. - пені; 3054,24 грн. - 3 % річних; 9492,37 грн. - суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції.
Отже, позов ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" належить задовольнити в повному обсязі.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" за платіжною інструкцією від 02.02.2024 № 359 на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 3028 грн., яка є мінімальної ставкою судового збору на момент подання позову до суду, належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд
1. Позов приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи підприємця Ертель Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 30083966) грошові кошти в загальній сумі 12908,98 грн., з якої: 362,37 грн. - пеня; 3054,24 грн. - 3 % річних; 9492,37 грн. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також 3028,00 грн. - грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Коваль