26.03.2025 Справа № 914/185/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м. Львів,
до відповідача 1: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів,
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ,
про зобов'язання до вчинення дій.
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача 1: Р. Гарбузюк,
від відповідача 2: М. Твердохліб.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання незаконними дії АТ "ОРС "Львівгаз" щодо здійснення коригування в сторону зменшення обсягів природного газу, спожитого побутовими споживачами ТОВ "Львівгаз збут" упродовж жовтня 2021 - квітня 2022 років та зобов'язання ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" здійснити перерахунок обсягів природного газу, переданого ТОВ "Львівгаз збут" упродовж жовтня 2021 - квітня 2022 років та визначених у Комерційних актах приймання передачі природного газу до Індивідуального договору №БГр-21/22-ЛВГЗ від 30.09.2021, відповідно до здійснених АТ "Львівгаз" коригувань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24.01.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; суд встановив строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
Ухвалою від 24.02.2025 суд відклав підготовче засідання на 24.03.2025. Явку сторін у підготовчому засіданні визнав обов'язковою.
19.03.2025 ТОВ «Львівгаз збут» через систему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення доказів, у якій заявник, зокрема, просить суд відстрочити сплату судового збору та забезпечити докази, а саме: інформацію та документи про обсяги всіх здійснених коригувань після 01.05.2022 об'ємів природного газу побутовим споживачам товариства, розподіленого АТ "Львівгаз" протягом періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 року включно, з зазначенням ЕІС-кодів споживачів, помісячно (з прив'язкою до конкретного ЕІС-коду споживачів), які знаходяться в ТОВ «Оператор ГТС України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, буд. 44 код ЄДРПОУ 42795490). Заява про забезпечення доказів обґрунтована тим, що реального постачання газу для населення, а отже, продажу його ТОВ «Львівгаз збут» не було. У товариства відсутня об'єктивна можливість надати суду всі докази, що підтверджують обсяги здійснених коригувань об'ємів природного газу побутовим споживачам товариства, розподіленого упродовж жовтня 2021- квітня 2022 включно, а дії оператора ГТС щодо ненадання інформації дають підстави припускати, що така інформація та документи можуть бути змінені або втрачені, що ускладнить процес збирання доказів у даній справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 заява про забезпечення доказів передана для розгляду судді Б. Яворському.
Ухвалою від 20.03.2025 заяву про забезпечення доказів у справі №914/185/25 призначено до розгляду на 24.03.2025.
20.03.2025 відповідач 2 подав заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі.
21.03.2025 позивач подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення розгляду справи, однак зазначив, що не заперечує щодо розгляду клопотання про забезпечення доказів та витребування доказів.
Представник позивача у судове засідання не з'явився.
Відповідач 1 та 2 у судове засідання з'явилися, проти клопотання про забезпечення доказів заперечили; відповідач 1 зазначив, що позивачу у відповіді на адвокатський запит було повідомлено, що запитувана інформація відсутня.
Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів до ухвалення судового рішення у справі, суд відзначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Юрисдикція та повноваження господарських судів, порядок здійснення судочинства у господарських судах визначаються ГПК України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності" від 22.05.2003 № 850-IV, який набрав чинності 25 червня 2003 року, ГПК України доповнено розділом V-1 "Запобіжні заходи".
Процесуальний інститут запобіжних заходів (статті 43-1 - 43-10 ГПК України) закріплював право особи, яка має підстави побоюватися, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, звернутися до господарського суду із заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову. Одним із видів запобіжних заходів законодавець визначив витребування доказів (що співвідносилося як ціле та частина). Водночас з 15 грудня 2017 року інститут запобіжних заходів виключено з ГПК України на підставі Закону України 03.10.2017 № 2147-VIII. Витребування доказів, що раніше було видом запобіжних заходів, визначено заходом забезпечення доказів (параграф 8 глави 5 розділу І ГПК України). З цього часу зміни до підпункту 4 пункту 1, підпункту 3 пункту 2, підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI не вносилися. Таким чином, Закон України "Про судовий збір" безпосередньо не передбачає справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про витребування доказів. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18, 07.10.2021 у справі № 903/834/20, від 21.01.2022 у справі № 910/15737/20 та від 07.06.2024 у справі №918/907/22.
За умови, що сплата судового збору не передбачена, суд має відмовити у задоволенні клопотання з підстави відсутності в учасника справи обов'язку його сплати. У такому разі питання про прийняття заяви/скарги до розгляду вирішується в загальному порядку (постанова ВС від 07.06.2024 у справі №918/907/22).
З огляду на викладене, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви не підлягає задоволенню. Відтак суд здійснює розгляд заяви у порядку, передбаченому ч.2 ст. 112 ГПК України.
Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Метою процесуального інституту забезпечення доказів є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати.
Приписами ч.1 та ч.2 ст. 110 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Отже, забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів.
Відповідно до приписів ч.1 ст.111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Отже, процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування та заборони вчиняти певні дії щодо них, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень (подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18, від 09.10.2019 у справі №9901/385/19).
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення доказів, заявником не зазначено у який чітко спосіб він просить суд забезпечити інформацію та докази, тобто не наведено процесуального механізму їх забезпечення та особу, у якої знаходяться докази. Водночас, у вказаній заяві не зазначено обставин, які б міг підтвердити такий доказ як доказ «інформація», або аргументи, які він може спростувати (зі змісту заяви неможливо встановити наведеного). Не доведено також належними і допустимими доказами існування обставин, які б вказували, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів згодом стане неможливим або утрудненим (існування реальної загрози знищення інформації та доказів), як обов'язкової умови для забезпечення доказів на згідно зі ст.110 ГПК України.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення доказів.
Згідно ч.3 ст.177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки для розгляду справи по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи наведене, а також враховуючи клопотання позивача про продовження строку підготовчого провадження, його неявку у підготовче засідання та з метою належного виконання завдань господарського судочинства та підготовки справи для розгляду по суті для надання можливості учасникам справи висловити свої аргументи і міркування щодо позову або мирно врегулювати спір, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання. Клопотання про зупинення провадження у справі та витребування доказів розглянути у наступному судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.2, 12, 110, 112, 177, 182, 183, 232, 234, 235 Господарський процесуальний кодекс України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (вх.№1161/25 від 19.03.2025) про забезпечення доказів.
2. Продовжити строк підготовчого провадження на п'ятнадцять днів з наступного дня після закінчення шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі для вирішення спору.
3. Підготовче засідання відкласти на 07.04.2025 о 10:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м.Львів, вул. Личаківська, 128. Інформацію про номер залу судового засідання буде розміщено на дошці оголошень. Проведення засідання здійснюватиметься у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua)
4. Явка сторін у підготовчому засіданні обов'язкова.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали виготовлено 26.03.2025.
Суддя Яворський Б.І.